Рішення

від 11.02.2013 по справі 910/66/2013

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/66/2013 11.02.13 За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвекс"

про стягнення 2 328,47 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

від позивача: Калінчук В.В. (дов. №044/24-140 від 15.01.13)

від відповідача: не з'явився.

В судовому засіданні 11.02.2013, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02.01.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна №044/24-8519 від 18.12.2012 заява Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (надалі -позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвекс" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором оренди житлового приміщення № 5122 від 01.12.2011 в сумі 2 328,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором оренди житлового приміщення № 5122 від 01.12.2011 належним чином не виконав, зокрема, не сплатив в повному обсязі грошових коштів за надані йому позивачем послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/66/2013, розгляд справи призначено на 24.01.2013.

В судове засідання призначене на 24.01.2013 з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, які суд долучив до матеріалів справи.

В судове засідання призначене на 24.01.2013 представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 11.02.2013.

В судове засідання призначене на 11.02.2013 з'явився представник позивача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.97 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2011 між позивачем (надалі - орендодавець) та відповідачем (надалі - орендар) укладено Договір № 5122 оренди житлового приміщення (далі -Договір).

Відповідно до п.п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар, на визначений п. 5.1. строк, приймає в орендне користування квартиру № 21 у будинку № 10 на вул. Борщагівській з характеристикою, викладеною у п. 1.2., оплатою, визначеною у розділі 2.

Пунктом 1.2. визначено, що житлова площа становить 24,90 кв. м, загальна площа - 45,6 кв.м.

На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування орендоване приміщення, про що свідчить наявний в матеріалах справи Акт прийому-передачі житлового приміщення, який є Додатком № 1 до Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (ч. 3 ст. 760 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 5.1. Договору сторони домовились, що умови даного Договору застосовуються до відносин сторін, що виникли з 01.12.2011 до 31.05.2012.

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п.п. 1,3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно із умовами цього Договору.

На підставі рішення Київради від 28.09.2006 № 18/75 "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 262/1472 "Про орендне користування житловими приміщеннями комунального підприємства "Спецжитлофонд", Договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар у сумі 35,00 грн. за 1 кв.м загальної площі, що складає 1 596 грн. на місяць, у тому числі ПДВ 266 грн. (п. 2.2. Договору).

У відповідності до п. 2.3. Договору орендні платежі сплачуються Орендарем Орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця (без виставлення орендодавцем орендарю рахунків-фактур на оплату орендних платежів).

Умовами Договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього Договору. Орендні платежів сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі (п.п. 2.5., 2.6. Договору).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку зі своєчасного та в повному обсязі внесенню орендної плати відповідачем не виконано, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за період з 01.05.2012 по 31.05.2012 у розмірі 2 328,47 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором оренди житлового приміщення № 5122 від 01.12.2011 є обґрунтованими, документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню.

Крім цього, 01.12.2011 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Споживач) (разом - сторони), було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної, гарячої води, водовідведення та електропостачання №5122к (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір), згідно умов п. 1.1. якого Виконавець зобов'язується надати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та електропостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

Сторонами погоджено термін дії Договору з 01.12.2011 до 31.05.2012 (п. 10.1 Договору).

В пункті 3.1.1 Договору встановлено, що відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених Договором, на розрахунковий рахунок виконавця згідно з рахунками-фактури виконавця.

Однак, відповідач в порушення умов договору, не виконав основного обов'язку за Договором, плату за надані послуги повністю не вніс, в результаті чого виникла заборгованість і яка, за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем, складає 596,29 грн.

Зобов'язання Виконавця кореспондують до обов'язків Споживача своєчасно і у повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених Договором, на розрахунковий рахунок виконавця згідно з рахунками-фактури виконавця (п. 3.1.1 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що Виконавець надавав Споживачу послуги за Договором на суму 596,29 грн., однак, Споживач отримані комунальні послуги не оплатив, про що свідчить розрахунок заборгованості по комунальних послугах станом на 30.11.2012 (належним чином засвідчена копія розрахунку міститься в матеріалах справи).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвали Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання №5122к в сумі 596,29 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 596,29 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 121,77 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 121,77 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 121,77 грн. оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвекс" (04074, м.Київ, вул. Автозаводська, буд.7-б, кв. 102, ідентифікаційний код 32915208) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"(ідентифікаційний код: 31454734, адреса: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, буд. 34, поточний рахунок: 26006001027820 в Подільській філії ПАТ КБ "Хрещатик", МФО 300670), або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, заборгованість за оренду житлового приміщення в сумі 1 610 грн. (одна тисяча шістсот десять) 41 коп., заборгованість за постачання комунальних послуг в сумі 596 грн. (п'ятсот дев'яносто шість ) 29 коп., заборгованість по пені в сумі 121 грн. (сто двадцять одна) 77 коп. та судовий збір у сумі 1 609 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять ) 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 13.02.2013

Суддя Ю.В. Цюкалоало