Постанова

від 12.02.2013 по справі 2а-3298/10/0270

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3298/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитришена Р.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І,

при секретарі Приходько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2010 у справі за адміністративним позовом контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області до Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

КРУ у Вінницькій області звернулося до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило стягнути з Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні (м. Вінниця, вул. Київська р/р №35416001003776 в УДК у м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34004453) на користь міського бюджету 12533,33 грн. в зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства, на р/р 31113115700002 в УДК у м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701167, код доходів 24060300.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За результатами проведеної контрольно-ревізійним управлінням ревізії використання бюджетних коштів, збереження матеріальних цінностей, стану та достовірності бухгалтерського обліку і фінансової звітності в Вінницькій обласній клінічній дитячій інфекційній лікарні за період з 01.01.2007 по 01.01.2010 встановлені порушення відповідачем, зокрема п.5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 №1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податку на додану вартість» (далі Постанова №1949).

На думку позивача, внаслідок незаконного включення відповідачем до вартості автомобіля суми ПДВ, адміністрацією лікарні в жовтні 2007 року було зайво сплачено постачальникам кошти в сумі 12533,33 грн., що є податком на додану вартість.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вимоги позивача виходять за межі його компетенції, що визначені ст.10 Закону №2939, а тому позов не є обґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідачем порушено п.5.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 №1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання податку на додану вартість», а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обґрунтованими, що підтверджується наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Виходячи із завдань адміністративного судочинства (стаття 2 КАС України), суб'єкти владних повноважень в адміністративних справах, в основному, виступають як відповідачі.

Разом з тим, відповідно до вимог частин другої, четвертої статті 50 КАС України, суб'єкти владних повноважень можуть бути позивачами в адміністративних справах, якщо таке право на звернення до суду визначено законом.

У розумінні пунктів 1, 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України спір за участю суб'єкта владних повноважень, що виникає при виконанні ним у спірних відносинах наданих чинним законодавством владних управлінських функцій, підлягає розгляду за правилами КАС.

Пунктом 4 частини 1 ст. 17 КАС України визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з положенням «Про Головне контрольно-ревізійне управління України», затвердженим Указом Президента України від 28 листопада 2000 року N 1265/2000, (чинного на час звернення позивача з даним позовом) Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

Головне контрольно-ревізійне управління України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціальним директивним наказом Міністра фінансів України та цим Положенням.

Статтею 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» визначено, що головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Даним Законом також визначено, що Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право, зокрема, пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства (п.7 ст. 10).

Водночас, пунктом 8 статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» передбачено, що позивачу надається право, зокрема, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Таким чином, Контрольно-ревізійне управління у Вінницькій області, в даному випадку, як місцевий орган виконавчої влади, на підставі п.8 ст. 10 зазначеного Закону, може звертатися з даним позовом про стягнення коштів, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про те, що вимоги позивача виходять за межі його компетенції, які визначені ст.10 Закону №2939, є безпідставними.

Як зазначалось вище, в ході проведеної ревізії виявлено наступні порушення вимог чинного законодавства:

В порушення вимог п. 5.1.7 Закону України „Про податок на додану вартість» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 року №1949 „Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість» (далі - Постанова №1949), в редакції зі змінами внесеними постановою №454 від 14.03.2007 та п.2.16 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, в частині звільнення від обкладення податком на додану вартість виробів медичного призначення (санітарного автомобіля ГАЗ -2752 АХШДУ), та організації контролю за прийманням первинних документів, протягом жовтня 2007 року, адміністрацією лікарні зайво сплачено постачальникам податок на додану вартість в загальній сумі 12533,33 гривень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що акт ревізії від 19.02.2010 р. №04-15/4 підписано головним лікарем та головним бухгалтером відповідача без заперечень, тобто відповідачем визнано факт наявності зазначеного вище порушення.

11.03.2010 позивачем, відповідно до статті 10 Закону України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» (із змінами), адміністрації відповідача направлено лист №02-04-20-14/1425 з вимогою до 05.04.2010 вжити заходів щодо повного відшкодування вищезазначених та інших порушень та перерахування відповідних сум в дохід міського бюджету (а.с. 49-51).

Листом №86 від 02.04.2010 відповідач повідомив КРУ у Вінницькій області про часткове усунення порушень зазначених в акті ревізії від 19.02.2010 №04 -15/4.

Колегія суддів зазначає, що станом на 17.09.2010 відповідачем не забезпечено відшкодування за рахунок винних осіб описаних в даній позовній заяві незаконних видатків в загальній сумі 12533,33 гривень.

Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції зроблено хибний висновок, що позивач звертався з вимогою щодо вжиття заходів та повного відшкодування коштів та інших порушень та перерахування відповідних сум в дохід місцевого бюджету до Професійно-технічно училища, що спростовується наявним в матеріалах справи копією листа №02-04-20-14/1425 (а.с. 49-51).

Згідно договору, укладеного відповідачем з підприємством «Автоінвестрой-Вінниця» (договір від 16.07.2007 №0000706, який міститься в матеріалах справи), останній поставляє та передає у власність замовнику санітарний автомобіль ГАЗ-2752 АХШДУ вартістю 75200,0 грн., в тому числі ПДВ 12533,33 грн., санітарний автомобіль отримано по накладній від 29.10.2007 № 0001530, на суму 75200,0 грн., в тому числі ПДВ 12533,33 грн., кошти перераховано в жовтні 2007 року, з рахунку загального фонду.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем пред'явлено технічний паспорт автомобіля ГАЗ-2752 АХШДУ, модель та марка автомобіля ГАЗ 2752 АХШДУ - мікроавтобус меддопомоги Д, особливі відмітки - автомобіль спеціальної меддопомоги (а.с. 56).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 № 1949 «Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладнання податком на додану вартість» - обладнання із кодом 8705 90 90 90* автомобілі спеціального призначення для медичного використання, що підтверджено документально (а.с. 56), мають відповідне маркування - звільняються від обкладання податком на додану вартість при продажу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем зайво перераховано піприємству «Автоінвестрой - Вінниця», кошти в сумі 12533,33 грн., внаслідок незаконого включення останім до вартості автомобіля суму ПДВ, чим порушено вимоги постанови Кабінету Міністів України від 17.12.2003 № 1949, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт надав до суду належні докази, що частково підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень - не доведено правомірність своїх дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.09.2010 скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Вінницької обласної клінічної дитячої інфекційної лікарні (м. Вінниця, вул. Київська р/р №35416001003776 в УДК у м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34004453) на користь міського бюджету 12533,33 грн. в зв'язку з порушенням вимог чинного законодавства, на р/р 31113115700002 в УДК у м. Вінниця, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701167, код доходів 24060300.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.