Рішення

від 18.02.2013 по справі 2609/27513/12

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2609/27513/12

№ 2-194/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2013 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Бурлаки О.В.,

за участю секретаря Сіроштан О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Целінне, Кримської області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (дата та місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Антрацит, Луганської обл. Адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість по Кредитному договору № 003-2902/756-0394 від 26.10.2007 року в сумі 54702,91 шв. франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.11.2010 року (8,0564 грн. за 1 шв. фр.) складає 440708,49 гривень; звернути стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, загальною площею 0,10000 га, кадастровий номер: 3221482801:07:003:0023 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №934287/70288, виданого Васильківським районним відділом земельних ресурсів від 13 серпня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_3 від 22 червня 2007 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на правах постійного користування землею, договорів оренди землі за №010732600230 шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) права продажу земельної ділянки, як предмету іпотеки, від свого імені будь-якій особі - покупцеві за ціною, визначеною відповідно до статті 18 Закону України «Про іпотеку», з подальшим направленням коштів, отриманих від реалізації, для погашення заборгованості перед ПАТ «Універсал Банк»; залишок заборгованості стягнути в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»; стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, с. Целінне, Кримської області, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (дата та місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_3, м. Антрацит, Луганської обл. Адреса реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) судові витрати: судовий збір в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120,00 грн.

Зазначена вище справа надійшла до Солом'янського районного суду м. Києва 19.12.2011 року згідно ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 грудня 2011 року про направлення справи за підсудністю.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Універсал Банк» - 22 червня 2009 року рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Універсал Банк» було перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується п. 1.1 Статуту ПАТ «Універсал Банк» (нова редакція).

Відповідно до умов кредитного договору № 003-2902/756-0394 від 26.10.2007 року (далі - кредитний договір) ОСОБА_2 (далі - Позичальник, Відповідач 1) отримав у ВАТ «Банк Універсальний» (далі - Банк, Позивач) кредит в сумі 50000,00 шв. франків строком до 10 жовтня 2027 року зі сплатою 11,45% річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26.10.2007 року між Позивачем та ОСОБА_3 (далі - Поручитель, Відповідач 2) було укладено договір поруки № 003-2902/756-0394-Р.

Окрім цього, з метою забезпечення виконання зобов'язання між Банком, з однієї сторони та Відповідачем 1, з другої сторони, було укладено Договір іпотеки від 26 жовтня 2007 року (далі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, про що зроблено запис в реєстрі за №5812. Згідно Договору іпотеки в іпотеку Банку передане нерухоме майно - земельну ділянку, загальною площею загальною площею 0,10000 га, кадастровий номер: 3221482801:07:003:0023 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №934287/70288, виданого Васильківським районним відділом земельних ресурсів від 13 серпня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_3 від 22 червня 2007 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на правах постійного користування землею, договорів оренди землі за №010732600230.

Позивач зазначає, що виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме - відповідно до п. 2.1.3 Кредитного договору було перераховано кредитні кошти в сумі 114000,00 шв. франків на рахунок відповідача 1 №26206000005183, що підтверджується випискою по рахунку Відповідача 1.

В свою чергу, Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно кредитного договору.

Позивач вказує, що пунктом 2.5 Кредитного договору розмір щомісячного платежу встановлений в Графіку погашення кредиту, що викладений у Додатку №2 до Кредитного договору (далі - графік погашення). За домовленістю сторін датою погашення щомісячних платежів сторонами визнано останній робочий день, що передує « 10» числу кожного місяця (п. 2.4 Кредитного договору). На порушення вимог п. 5.3.2 Кредитного договору Позичальник не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, зокрема, з листопада 2009 року погашення по Кредитному договору здійснюється з порушенням графіку. Так, станом на 17.11.2010 року Позичальником прострочено виконання зобов'язань щодо повернення за Кредитним договором кредиту та нарахованих процентів в сумі 12726,07 шв. франків.

Відповідно до п. 5.2.5 Кредитного договору Банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу понад 2 (двох) місяців і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення. В такому випадку, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Як зазначає позивач, 18.08.2010 року на адресу Відповідача 1 було направлено вимоги - попередження про необхідність усунути порушення умов кредитного договору та сплати процентів за користування кредитами. 18.08.2010 року Поручителю, Відповідачу 2 було направлено вимогу про усунення порушень договору. Однак, останній не вчинила ніяких спроб, щоб свідчили про добровільний намір погасити заборгованість.

Позичальником та Поручителем не було виконано вимоги, заявлені Банком. Усунення порушень умов Кредитного договору не відбулося, по сьогоднішній день прострочена заборгованість не сплачена, сума заборгованості збільшується з кожним днем.

Згідно п. 1.3 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредитного договору), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Пунктом 1.4 Договору поруки передбачено, що Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Враховуючи порушення зобов'язань, передбачених Кредитним договором щодо сплати процентів та щомісячних платежів за кредитом, у Відповідача 1 та Відповідача 2 виник обов'язок повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, а у Позивача виникло право на вимогу виконання зобов'язання в повному обсязі.

Позивач вказує, що загальна сума заборгованості Відповідача по Кредитному договору складає 54702,91 шв. франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.11.2010 року (8,0564 грн. за 1 шв. фр.) складає 440708,49 гривень, а саме:

- заборгованість по кредиту - 48595,36 шв. фр., еквівалент 391503,65 гривень;

- по відсотках - 5936,13 шв. фр., еквівалент 47823,80 гривень;

- підвищені відсотки - 171,42 шв. фр., еквівалент 1381,03 гривень.

Відповідно до п. 4.2 Договору іпотеки звернення стягнення здійснюється на відповідних підставах, зокрема рішення суду, застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Розділ 5 Договору іпотеки «Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя» передбачає право Іпотекодержателя самостійно визначити один із способів звернення стягнення на Предмет іпотеки, серед яких передбачено право Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку».

З огляду на те, що добровільне погашення з боку Відповідачів не проглядається, Банк про такі наміри ними не повідомлено, з їх бездіяльності не вбачається погашення простроченої заборгованості за кредитним договором в майбутньому, Банк вимушений звернутися за захистом свого порушеного права до суду.

На підставі вищевикладеного, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» позов підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві. В подальшому представником позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог (а.с. 147-148, Том № 1) у зв'язку з тим, що сума боргу відповідно до уточненого розрахунку заборгованості по кредитному договору № 003-2902/756-0394 від 26 жовтня 2007 року станом на 11.04.2012 року складає 62 937,85 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.04.2012 року (870,67 грн. за 100 шв. франків) складає 547 980,94 (п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 94 копійки, з яких:

- заборгованість по кредиту - 48 595,36 швейцарських франків, еквівалент 423 105,22 гривень;

- по відсотках - 13 503,36 швейцарських франків, еквівалент 117 569,69 гривень;

- по підвищених відсотках - 839,13 швейцарських франків, еквівалент 7 306,03 гривень.

Із врахуванням уточненого розрахунку представник позивача просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість по Кредитному договору № 003-2902/756-0394 від 26 жовтня 2007 року в сумі 62 937,85 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.04.2012 року (870,67 грн. за 100 шв. франків) складає 547 980,94 (п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 94 копійки. Також просив стягнути з Відповідачів суму сплаченого судового збору.

Відповідач 1 ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне. Позивач безпідставно долучив до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3 та необґрунтовано просить стягнути солідарно заборгованість з Відповідачів. Відповідач 1 вказав, що дійсно 26 жовтня 2007 року між Позивачем та Відповідачем 2 був укладений Договір поруки, згідно з п. 2.1 якого Позивач не вправі без згоди Відповідача 2 змінювати умови Основного Договору з Відповідачем 1, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності Відповідача 2. У ч. 2 зазначеного пункту вказано, що під «згодою» сторони розуміють візування Відповідачем 2 змін до Основного Договору (шляхом проставлення підпису) та/або отримання його письмової згоди з такими змінами та/або шляхом обміну листами, факсимільними повідомленнями та/або укладання до цього договору додаткової угоди про внесення відповідних змін.

Згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відповідач зазначив, що Позивач в односторонньому порядку змінив умови Основного Договору, не повідомивши Відповідача 2 та не отримавши від нього письмової згоди збільшив відсотки за кредитним договором, а тому зобов'язання Відповідача 2 припинилося з моменту внесення зазначених змін, а саме з серпня 2008 року. Таким чином, Відповідач 2 не має виконувати зобов'язання, що були покладені на нього відповідно до умов Договору поруки.

Крім того, відповідач вказав, що Позивач не повідомив про внесення зазначених змін навіть його, хоча відповідно до умов укладеного договору мав повідомити його письмово. Звернув увагу суду на те, що він не погодився зі зміною зазначених умов та неодноразово звертався до Позивача з проханням знайти якийсь компроміс та зменшити процентну ставку, проте Позивач жодного разу не здійснив будь-яких дій для вирішення ситуації, що склалася. Таким чином, Відповідач 1 вказав, що всіляко намагався виконати зобов'язання за договором та досягти компромісу з Позивачем, проте через байдужість Позивача неможливо було знайти якийсь компроміс.

Відповідно до п. 3 ст. 1056-1 ЦК України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідач 1 також звернув увагу суду на те, що Позивач не мав права змінювати процентну ставку та в односторонньому порядку змінювати умови кредитного договору, що призвело до суттєвого погіршення становища Відповідача 1, як споживача кредитних послуг та переплати Позивачем 1 046,78 швейцарських франків.

Крім того, відповідач вважає, що Позивач порушив норми ч. 2 п. 8 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збільшення суми періодичних виплат, встановлених в абзаці першому цієї частини, кредитодавець зобов'язаний здійснити відповідне коригування кредитних зобов'язань споживача у бік їх зменшення.

Отже, Позивач мав здійснити перерахунок, та внаслідок коригування кредитних зобов'язань станом на сьогодні залишок кредиту має становити 47 163,44 швейцарських франків, що еквівалентно (за курсом НБУ станом на 10.10.2009 року - 7,7972 грн. за 1 шв. фр.) 367742,77 грн.

Таким чином, розрахунок Позивача є явно завищеним та не відповідає дійсності.

Також Відповідач 1 вказав, що з невідомих причин, як йому стало відомо з матеріалів справи, Позивачем крім відсоткової ставки за Договором ще й було збільшено підвищену процентну ставку. Більше того, Позивач не те, що не попередив Відповідачів, він в односторонньому порядку змінив умови договору, та жодного разу не повідомив про це а ні Відповідача 1, а ні Відповідача 2.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач 1 не був попереджений про зазначені зміни, то вимога Позивача стосовно сплати підвищеної процентної ставки у розмірі 40,35 % є незаконними та не можуть бути застосовані.

Отже, враховуючи порушення умов Договору та норм діючого законодавства України, підвищена процентна ставка складає 34,35 %, а отже має бути зроблений перерахунок заборгованості.

Крім того, Відповідач 1 зазначив, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх належних від неї заходів, щоб належно виконати зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 616 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Як вказує Відповідач 1, він неодноразово звертався до Позивача з пропозиціями щодо реструктуризації боргу та проханням не допускати порушення прав Відповідача 1 в частині односторонньої зміни умов договору. Відповідач 1 максимально прийняв всі можливі засоби для виконання своїх зобов'язань. Навіть під час судового розгляду справи Відповідач 1 неодноразово заявляв про своє бажання вирішити дану ситуацію у добровільному порядку та знайти якийсь компроміс, клопотав про надання строку для примирення сторін та пошуку компромісу, звертався до Позивача письмово, проте Позивач не зробив жодного кроку для вирішення цієї ситуації та умисно сприяє затягуванню даного конфлікту. Більше того, позивач навіть не надав йому жодної відповіді.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання або не вжив заходів, щоб їх зменшити.

Також Відповідач 1 зазначив, що він неодноразово повідомляв Позивача про адресу, за якою з ним можна зв'язатися, проте Позивач умисно не повідомив судді Васильківського міськрайонного суду Київської області адресу, за якою можна було б повідомити Відповідача 1 про розгляд даної справи. Крім цього, Позивачеві був відомий телефон відповідача 1, за яким він неодноразово з ним зв'язувався, проте Позивач приховав цей факт від суду, та призвів до порушення прав Відповідача 1.

Отже, Позивач сам призвів до збільшення заборгованості Відповідача 1 та через своє несумлінне ставлення до здійснення правосуддя, встановлення істини та бажання приховати деякі факти, повідомлення неправдивих відомостей, умисно допустив збільшення розміру збитків, хоча неодноразово Відповідач 1 пропонував провести реструктуризацію кредиту. Позивач не здійснив жодного кроку для зменшення збитків, що має бути прийняте судом до уваги. На підставі вищевикладеного, звернув увагу суду на те, що розрахунок Позивача є необ'єктивним та явно завищеним та незрозуміло чим обґрунтовуються його позовні вимоги, просив суд зменшити розмір збитків та штрафних санкцій за Договором та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач 2 ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена судом у відповідності до вимог ЦПК України, про що свідчать відповідні зворотні поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи (а.с. 90, 126, 128, 187 Том № 1, а.с. 1, 2, 7 Том № 2), про причини її неявки суду не відомо. Тому суд вважає можливим провести розгляд справи у її відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів, про що не заперечували інші учасники процесу.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, пояснення відповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 26.10.2007 року було укладено кредитний договір № 003-2902/756-0394 на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання (п. 1.4 Кредитного договору) (а.с. 8-15, Том № 1).

Згідно п. 1.1. Кредитного договору Кредитор зобов'язався надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти в сумі 50000 (п'ятдесят тисяч) швейцарських франків (далі - «Кредит» або «кредит»), а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути Кредит, а також сплатити проценти за користування Кредитом в розмірі 11,45 (одинадцять цілих сорок п'ять сотих) % річних (далі - «базова процентна ставка») в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором. Сторони погодили, що розмір базової процентної ставки може змінюватися згідно умов цього Договору.

Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 216335,7 гривень за курсом НБУ на день укладення цього Договору, при цьому Сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому Договорі лише в разі, якщо сума кредиту виражена у іноземній валюті.

Відповідно до п.п. 1.1.1 Кредитного договору за користування коштами понад встановлений строк (або термін погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 34,35 (тридцять чотири цілих тридцять п'ять сотих) % річних (далі - «підвищена процентна ставка»). Розмір підвищеної процентної ставки за користування Кредитом понад встановлені цим Договором терміни сплати щомісячних платежів застосовується до всієї простроченої суми основного боргу Позичальника. Нарахування та облік таких процентів Кредитор здійснює відповідно до умов цього Договору, Додатків до нього та вимог чинного законодавства України, зокрема нормативних актів Національного банку України (далі - «НБУ»).

Під терміном «прострочена сума основного боргу» Сторони розуміють суму Кредиту, що надана Позичальнику за Договором та станом на певну дату не повернена останнім до Кредитора у терміни її погашення згідно умов Договору.

Пунктом 1.2 Кредитного договору визначено, що строк кредитування за цим Договором становить період: з дати надання Кредитором Кредиту Позичальнику по « 10» жовтня 2027 року включно (що є датою остаточного погашення всієї суми Кредиту). Строки та терміни надання та погашення Кредиту визначається умовами цього Договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору цільове призначення Кредиту: - на споживчі потреби.

Згідно п. 1.5 Договору погашення платежів за Кредитом здійснюється Позичальником у валюті кредиту.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Будучи пов'язаними саме взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), які є чітко прописаними в Кредитному договорі, сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання або змінювати його умови.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи те, що між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк») та ОСОБА_2 26.10.2007 року було укладено кредитний договір № 003-2902/756-0394, суд приходить до висновку, що сторони дійшли згоди щодо істотних умов договору та взяли на себе зобов'язання щодо виконання даного договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Принцип повернення, строковості та платності означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорі строк з відповідною сплатою за його користування.

Позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, а саме, як вбачається з матеріалів справи, позивачем відповідно до п. 2.1.3 Кредитного договору було перераховано кредитні кошти в сумі 50000,00 шв. франків на рахунок відповідача 1 №26206000005183, що підтверджується випискою по рахунку Відповідача 1 (а.с. 20, Том № 1).

В свою чергу, згідно з умовами Кредитного договору Позичальник зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені договорами терміни, а також виконати інші свої зобов'язання згідно кредитного договору.

Пунктом 2.5 Кредитного договору розмір щомісячного платежу встановлений в Графіку погашення кредиту, що викладений у Додатку №2 до Кредитного договору (далі - графік погашення) (а.с. 16-18, Том № 1). За домовленістю сторін датою погашення щомісячних платежів сторонами визнано останній робочий день, що передує « 10» числу кожного місяця (п. 2.4 Кредитного договору).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 549, ч. 1 ст. 550, ст. 551, ст. 552 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Плата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.2.5 Кредитного договору Банк має право достроково вимагати повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу понад 2 (двох) місяців і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення. В такому випадку, термін повернення кредиту вважається таким, що настав на 31 календарний день з дати відправлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується зібраними у справі доказами, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе обов'язків за Кредитним договором № 003-2902/756-0394 утворилась заборгованість, яка станом на 11.04.2012 року складає 62 937,85 швейцарських франків, що за офіційним курсом НБУ станом на 11.04.2012 року (870,67 грн. за 100 шв. франків) складає 547 980,94 (п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят) гривень 94 копійки, з яких:

- заборгованість по кредиту - 48 595,36 швейцарських франків, еквівалент 423 105,22 гривень;

- по відсотках - 13 503,36 швейцарських франків, еквівалент 117 569,69 гривень;

- по підвищених відсотках - 839,13 швейцарських франків, еквівалент 7 306,03 гривень.

Наявність заборгованості підтверджується даними розрахунків заборгованості по кредиту, наданими позивачем (а.с. 149-150, Том № 1).

Відповідно до статті 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 546 ЦК України встановлює види забезпечення виконання зобов'язання та зазначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26.10.2007 року між Позивачем та ОСОБА_3 (далі - Поручитель, Відповідач 2) було укладено договір поруки № 003-2902/756-0394-Р (а.с. 23-25, Том № 1).

Окрім цього, з метою забезпечення виконання зобов'язання між Банком, з однієї сторони та Відповідачем 1, з другої сторони, було укладено Договір іпотеки від 26 жовтня 2007 року (далі - Договір іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, про що зроблено запис в реєстрі за №5812 (а.с. 26-29, Том № 1).

Згідно Договору іпотеки в іпотеку Банку передане нерухоме майно - земельну ділянку, загальною площею загальною площею 0,10000 га, кадастровий номер: 3221482801:07:003:0023 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі: Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №934287/70288, виданого Васильківським районним відділом земельних ресурсів від 13 серпня 2007 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_3 від 22 червня 2007 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на правах постійного користування землею, договорів оренди землі за №010732600230 (а.с. 21-22, Том № 1).

Відповідно до п. 1.3 Договору поруки, Поручитель відповідає перед Позивачем у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредитного договору), сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами Основного договору. Пунктом 1.4 Договору поруки передбачено, що Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 2 статті 554 ЦК України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань із повного погашення всієї суми заборгованості за договором, чим порушив умови договору, щодо строків повернення кредиту, а також сплати відсотків, що призвело до утворення заборгованості.

Банк свої зобов'язання по договору щодо надання кредиту виконав.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Суд не приймає до уваги та не погоджується з доводами та поясненнями відповідача, оскільки з наведених вище письмових доказів вбачається, що укладений між сторонами Кредитний договір № 003-2902/756-0394 від 26.10.2007 року повністю відповідає вимогам діючого законодавства, підтвердженням чого є також згода на укладення даного правочину та його підписання з боку відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з обставин, на які посилається відповідач як на підставу своїх заперечень, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено перед судом їх переконливості та обґрунтованості, не надано жодних достатніх доказів на підтвердження своїх заперечень, натомість його доводи спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені і наведені вище обставини, підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, зазначені позивачем обставини, як підстави для позову знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, ґрунтуються на вимогах закону та умовах договору з приводу яких заявлено спір, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 509, 525, 526, 530, 536, 546, 548-554, 599, 610-612, 625, 626, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 15, 27, 31, 57-60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 заборгованість за кредитним договором в сумі 62937,85 швейцарських франків, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 547 980, 94 грн. (п'ятсот сорок сім тисяч дев'ятсот вісімдесят гривень 94 копійок).

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати по оплаті судового збору в сумі 2943 грн.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Солом'янського

районного суду м. Києва О.В. Бурлака