Постанова

від 06.02.2013 по справі 2а-12583/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2013 року 13:51 № 2а-12583/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., за участю секретаря судового засідання Мосійчук І.М. та представників: позивача - Скрипченка О.М., відповідача - Пашка І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Техноресурс» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року № 0000022260, -

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

13 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Техноресурс» (далі - ПАТ «Техноресурс») з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року № 0000022260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 жовтня 2012 року відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-12583/12/2670 призначено до судового розгляду на 07 листопада 2012 року.

07 листопада 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби.

В судовому засіданні 07 листопада 2012 року відкладено розгляд справи до 28 листопада 2012 року, а в подальшому до 12 грудня 2012 року та оголошено перерву до 23 січня 2013 року, до 06 лютого 2013 року.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Техноресурс» (код ЄДРПОУ 33107041) зареєстроване 03 серпня 2004 року Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією (свідоцтво про державну реєстрацію № 10671050003000138). Податкова адреса позивача: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 52, кв. 36.

ПАТ «Техноресурс» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 10 серпня 2004 року за № 09501 та перебуває на обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва.

Згідно свідоцтва від 11 серпня 2004 року № 35622236 (анульоване 21.03.2012) позивач станом на момент вчинення спірного правочину мав статус платника податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 331070426535).

До видів діяльності ПАТ «Техноресурс» за КВЕД відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 04 вересня 2012 року серії АБ № 524800 відносяться: 43.13 Розвідувальне буріння, 06.10 Добування сирої нафти, 06.20 Добування природного газу, 09.10 Надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

На підставі наказу від 08 травня 2012 року № 444, виданого ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, Казаковою Оленою Анатоліївною - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, радником податкової служби ІІІ рангу, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПАТ «Техноресурс» (код ЄДРПОУ 36986492) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Маркстіл» (код ЄДРПОУ 36986492) за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 травня 2012 року № 883/22-621-33107041.

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України. Згідно з висновками перевірки ПАТ «Техноресурс» завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (серпень 2011 року) на суму 1178475,00 грн. та залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на суму 13791,64 грн.

18 травня 2012 року ПАТ «Техноресурс» подано заперечення (вхідний ДПІ від 18 травня 2012 року № 4834/10) на акт перевірки від 14 травня 2012 року № 883/22-621-33107041.

За результатами розгляду заперечення ПАТ «Техноресурс», податковим органом висновки, викладені в акті перевірки від 14 травня 2012 року № 883/22-621-33107041, залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 14 травня 2012 року № 883/22-621-33107041 ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року № 0000022260, яким відповідно до п. 54.3 ст. 54 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України та згідно п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України за порушення 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України ПАТ «Техноресурс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 13791,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3447,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення ПАТ «Техноресурс» оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби у м. Києві (вх. ДПС у м. Києві від 08 червня 2012 року № 2656/10), за результатами розгляду якого остання, рішенням від 07 серпня 2012 року № 4859/10/12-114, податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 30 травня 2012 року № 0000022260 в частині визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3447,00 грн. скасувала, в іншій частині - залишила без змін, а скаргу ПАТ «Техноресурс», таким чином, було задоволено частково.

У подальшому позивачем було подано скаргу до ДПС України (вх. Державної податкової служби України від 15 серпня 2012 року № 1768/0/6-12), яка своїм рішенням від 04 вересня 2012 року № 1339/0/61-12/10-2115 податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 30 травня 2012 року № 0000022260, з урахуванням рішення Державної податкової служби у м. Києві, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишила без змін, а скаргу ПАТ «Техноресурс» без задоволення.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішення від 30 травня 2012 року № 0000022260 ПАТ «Техноресурс» звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання його протиправним та скасування.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що податковий кредит з податку на додану вартість в серпні 2011 року був сформований ним з дотриманням вимог статті 198 та підпункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а відповідачем не наведено в акті перевірки жодних доказів порушень ТОВ «Маркстіл» порядку оформлення податкових накладних, виписаних ПАТ «Техноресурс», які стали підставою для його формування.

Окрім цього, позивач також зазначає, що висновки про неможливість реального здійснення фінансово-господарської операції між ПАТ «Техноресурс» та ТОВ «Маркстіл» зроблені лише на підставі висновку про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між попередніми постачальниками у ланцюгу постачань, а саме: між ТОВ «Футур-10» та ТОВ «Принт-Ком», а також між ТОВ «Принт-Ком» та ТОВ «Маркстіл».

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС подала заперечення проти позову, в яких просить в задоволенні позовних вимог ПАТ «Техноресурс» відмовити в повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування своєї правової позиції посилається на довідку від 23 листопада 2011 року № 2305/23-206/36986492 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркстіл» (код ЄДРПОУ 36986492) щодо документального підтвердження господарських відносин з ПАТ «Техноресурс» (код ЄДРПОУ 33107041), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01 серпня 2011 року по 31 серпня 2011 року», яка свідчить про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ «Маркстіл» (код ЄДРПОУ 36986492) з ТОВ «Принт-Ком» (код ЄДРПОУ 37092814) та відповідно подальшого руху придбаних товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг) до ПАТ «Техноресурс» (код ЄДРПОУ 33107041).

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується з доводами ПАТ «Техноресурс», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами регулюються нормами Конституції України, Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що податковим органом за результатами дослідження поданої ПАТ «Техноресурс» податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року та додатками до неї, позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13791, 00 грн.

В підтвердження правомірності формування права на бюджетне відшкодування за серпень 2011 року, позивачем надано договір № 200701 від 20 липня 2011 року, укладений між ПАТ «Техноресурс» та ТОВ «Маркстіл» предметом якого є поставка продукції технічного призначення.

На виконання умов вказаного договору суду надано специфікацію № 1 до вказаного договору та виписані ТОВ «Маркстіл» видаткові накладні від 09 серпня 2011 року № 198 на суму 241080,00 грн. (з ПДВ), від 10 серпня 2011 року № 200 на суму 155279,84 грн. (з ПДВ), від 11 серпня 2011 року № 203 на суму 545639,46 грн. (з ПДВ), від 12 серпня 2011 року № 207 на суму 777959,22 грн. (з ПДВ), від 16 серпня 2011 року № 211 на суму 1352518,64 грн. (з ПДВ), від 17 серпня 2011 року № 214 на суму 689399,32 грн. (з ПДВ), від 18 серпня 2011 року № 220 на суму 293879,71 грн. (з ПДВ), від 19 серпня 2011 року № 221 на суму 376823,63 грн. (з ПДВ) та податкові накладні від 04 серпня 2011 року № 5, від 29 серпня 2011 року № 27.

Суми податку на додану вартість по переліченим податковим накладним були включені позивачем до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених у реєстрі виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, а також даним самої податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року.

Досліджені в судовому засіданні податкові накладні відповідають вимогам поставленим чинним законодавством до первинних документів, а відтак наділені юридичною силою та є належними доказами права суб'єкта господарської діяльності на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Факт подальшого використання отриманої продукції за договором від 20 липня 2011 року № 200701 підтверджується наданими договорами:

- від 23 серпня 2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Спецгазбуд», за умовами якого ТОВ «Спецгазбуд» зобов'язане виконати будівельно-монтажні роботи, пов'язані з будівництвом об'єкту «Будівництво газопроводу підключення в Роменському та Конотопському районах Сумської області, в тому числі шлейфу до свердловини № 7 Володимирівського родовища»;

- від 06 грудня 2011року № 06/12-11, укладеного між позивачем та ТОВ «Магістральне будівництво», за умовами якого ТОВ «Магістральне будівництво» зобов'язане виконати техніко-організаційні заходи та проведення робіт по безвогневій врізці газопроводу-підключення в діючий магістральний газопровід-відгалуження.

Посилання ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС на довідку ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 23.11.2011 р. № 2305/23-206/36986492 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Маркстіл» (код за ЄДРПОУ 36986492) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ПАТ «Техноресурс» (код за ЄДРПОУ 33107041) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.08.2011 р. до 31.08.2011 р.», як на доказ відсутності документального підтвердження права ПАТ «Техноресурс» на включення сум по взаємовідносинам з ТОВ «Маркстіл» до податкового кредиту, судом сприймається критично, з огляду на наступне.

З вищевказаного акту вбачається, що його висновки зроблені на підставі інформації отриманої від ДПІ у Московському районі м. Харкова, а саме на підставі акту від 17 листопада 2011 року № 3336/23/37092814 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРИНТ-КОМ» (код за ЄДРПОУ 37092814) щодо дослідження реальності здійснення та повноти відображення в обліку господарських операцій відносин із платниками податків за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.»

Відповідно до акту від 17 листопада 2011 року № 3336/23/37092814, за результатами перевірки ТОВ «ПРИНТ-КОМ» податковим органом встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій останнім та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому діючим законодавством України по зазначеним операціям (безтоварність операцій) та встановлено дефективність первинних документів, що були використанні при оформленні господарських операцій з питання придбання послуг (безтоварність операцій) від ТОВ «ФУТУР-10» та подальшої реалізації робіт, послуг (безтоварність операцій) на адресу ТОВ «Маркстіл».

Дослідивши вказані акти, суд приходить до висновку, що вказані акти стосуються взаємовідносин ТОВ «ПРИНТ-КОМ» та ТОВ «Маркстіл» та не мають ніякого відношення до позивача, та не свідчить про обізнаність посадових осіб ПАТ «Техноресурс» про можливе вчинення його контрагентами порушень вимог податкового законодавства.

Вказане також підтверджується поясненнями свідка - ОСОБА_4, який є директором ТОВ «Маркстіл», наданими в судовому засіданні 06 лютого 2013 року, відповідно до яких ТОВ «Маркстіл» займається роздрібною торгівлею, штат підприємства складається з 10 осіб та підтверджено проведення між ТОВ «Маркстіл» та ПАТ «Техноресурс» господарських операцій з поставок труб та оплату зазначених поставок, за наслідками чого позивачем було сформовано податковий кредит.

Таким чином, висновки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Маркстіл» та ПАТ «Техноресурс» не знайшли підтвердження під час розгляду справи та були спростовані вищенаведеним.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується відповідачем у вищевказаних актах перевірки, а отже видача ними податкових накладних є правомірною.

Сукупність наведених вище первинних/платіжних/облікових документів, досліджених під час розгляду справи підтверджує факт поставки позивачу продукції, виконання робіт його контрагентом та не дає підстав для сумніву щодо реальності їх вчинення.

При цьому, виходячи з характеру спірної операції, її проведення пов'язано відповідає звичайній господарській діяльності позивача, продукція придбана з метою її використання у його господарській діяльності, що вказує на зв'язок витрат за спірними операціями з господарською діяльністю позивача.

Відповідачем, в цьому контексті, не надано належних та допустимих доказів які б спростовували виконання спірних операцій та підписання первинних документів неуповноваженими особами, доказів, які свідчили про порушення кримінальних справ за обставинами діяльності ТОВ «Маркстіл», судових рішень, якими би встановлювались обставини протиправної діяльності вказаного підприємства, позивача, а також їх посадових осіб.

Отже, позивачем було доведено суду реальність здійснення господарських операцій ПАТ «Техноресурс» з ТОВ «Маркстіл», що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Водночас, доводи податкового органу в обґрунтування своєї позиції є припущеннями, які не доведено належними доказами.

Відсутність доведення факту правопорушення та неналежна оцінка міжгосподарських відносин призвела до невідповідності висновків контролюючого органу фактичним обставинам справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

З акту перевірки від 14 травня 2012 року № 883/22-621-33107041 вбачається, що відповідачем встановлено порушення податкового законодавства не позивачем, а його контрагентом, за дії якого позивач відповідальність не несе, з огляду на наступне.

Як визначено частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню.

Аналогічні висновки Європейський Суд з прав людини виклав у справі «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії».

З наведених рішень вбачається, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Відтак, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 13791,00 грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3447,00 грн. було здійснено відповідачем протиправно, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 30 травня 2012 року № 0000022260 підлягає скасуванню.

За правилами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач в обґрунтування правомірності своїх висновків не надав достатніх доказів порушень закону позивачем, а тому суб'єктом владних повноважень не доведено своєї правоти.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача всі здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 138, 00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Техноресурс» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 30 травня 2012 року № 0000022260.

3. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби на користь Приватного акціонерного товариства «Техноресурс» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 138, 00 грн. (сто тридцять вісім гривень 00 копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11.02.2013 р.