cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" лютого 2013 р.Справа № 922/150/13-г
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Попович І.М.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авєга", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю БВП "Будсантехремонт", м. Харків про стягнення коштів за участю сторін :
Представник позивача - Козирєв С.С. (дов. б/н від 09.01.2013р.).
Представник відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авєга" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю БВП "Будсантехремонт", в якій просить суд стягнути з відповідача 32 652,80 грн. основного боргу та судові витрати, посилаючись на те, що позивач поставив відповідачеві товар на підставі видаткових накладних №89 від 18.10.2010 року, №198 від 19.12.2011 року, №57 від 25.06.2012 року, №39 від 14.05.2012 року та виставив рахунки на оплату №89 від 15.10.2010 року на суму 13 512,67 грн., №180 від 16.12.2011 року на суму 25 267,20 грн., №52 від 11.05.2012 року на суму 7 434,14 грн., №53 від 11.05.2012 року на суму 15 276,79 грн., про те відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару здійснив лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 32 652,80 грн., вищевказані обставини стали причиною звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.
Ухвалою господарського суду від 14.01.2013 року порушено провадження у справі №922/150/13, розгляд справи призначено на 29.01.2013 року.
Ухвалою господарського суду від 29.01.2013, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача в судове засідання розгляд справи відкладено до 11.02.2013 року .
Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2013 року підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 11.02.2013 року не з'явився, документів витребуваних судом не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
З*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасником судового процесу докази, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач без укладення письмової угоди на підставі виставлених рахунків на оплату №89 від 15.10.2010 року, №180 від 16.12.2011 року, №52 від 11.05.2012 року, №53 від 11.05.2012 року, поставив відповідачеві товар по видаткових накладних №89 від 18.10.2010 року на суму 13 512,67 грн., №1/198 від 19.12.2011 року на суму 25 267,20 грн., №57 від 25.06.2012 року на суму 7434,14 грн., №39 від 14.05.2012 року на суму 15 276,79 грн., відповідач товар прийняв, через своїх представників, що діяли за довіреностями №466 від 19.12.2011 року, №117 від 25.06.2012 року, №44 від 14.05.2012 року, проте останній свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару здійснив лише частково, що підтверджується банківськими виписками, які знаходяться в матеріалах справи, таким чином, станом на момент звернення з позовом до суду у відповідача перед позивачем існує заборгованість в сумі 32 652,80грн
05.12.2012 року позивачем було направлено відповідачу претензію з проханням у семиденний термін оплатити отриманий товар.
Відповідач відповіді на дану вимогу не надав, отриманий товар повністю не сплатив, вищевказані обставини стали причиною звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Господарським судом встановлено, що фактично укладений між сторонами правочин на підставі видаткових накладних за своєю правовою природою є договором поставки та відповідає положенням ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
За договором купівлі-продажу (ст. 655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.
Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна.
Таким чином, видаткова накладна є документом, що фіксує здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин та є підставою виникнення обов*язку у відповідача щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов*язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов*язання, якщо не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов*язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Станом на момент розгляду справи відповідач 32652,80 грн. заборгованості за отриманий за видатковими накладними товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв*язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов*язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 32652,80 грн..
З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем щодо поставки товару та не проведення при цьому всіх належних розрахунків відповідачем за отриманий товар, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вимогами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.11, 509, 655, 692, 712 ЦК України, 173, 174, 181, 265 ГК України, 33, 43, 44, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - виробниче підприємство "Будсантехремонт" (61043, Харківська область, м. Харків, Фрунзенський район, проспект П*ятдесятиріччя СРСР, буд.171/1, код 32134671, р/р 26008000077656 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авєга" (61012, м. Харків, вул. Червоножовтнева, буд. 9, кв.2, код 25609676, р/р26009186398700 в Банк АТ "Укрсиббанк", МФО 351005) - 32 652, 80 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.02.2013 р.
Суддя Попович І.М.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 11.02.2013 |
Оприлюднено | 25.02.2013 |
Номер документу | 29526003 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Попович І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні