Ухвала

від 11.02.2013 по справі 2а-7381/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7381/12/0170/15

11.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Курапової З.І. ,

Кобаля М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Тоскіна Г.Л. ) від 26.07.12 у справі № 2а-7381/12/0170/15

за позовом Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

до Приватного підприємства "Багатті-Україна" (вул. Кечкеметская, 83 кв. 2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95038)

про стягнення 1169,85 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим до Приватного підприємства "Багатті-Україна" про стягнення 1169,85 грн. - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Приватне підприємство "Багатті-Україна" являється юридичною особою, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК.

Відповідач взятий на облік як платник податків у ДПІ у м. Сімферополі з 07.03.2008 року.

22.07.2011 року податковою інспекцією проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток.

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 9145/15-1/35737194 від 22.07.2011 року, яким встановлені порушення п.п. 49.18.2 ст.49, ст. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, у зв'язку з неподанням відповідачем податкової декларації з податку на прибуток за 2010 рік та за перший квартал 2011 року у строки, визначені законодавством, а саме: до 09.02.2011 року та 10.05.2011 року відповідно.

На підставі акту перевірки № 9145/15-1/35737194 від 22.07.11 р. податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0022191501 від 12.08.2011 р., яким відповідачу визначена сума штрафних санкцій з податку на прибуток на суму 1190, 00 грн., яку частково сплачено у розмірі 20,15 грн. за рахунок переплати.

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України N 2755-VI від 02.12.2010, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що згідно до підрозділу 4 "Перехідних положень" Податкового кодексу України, Розділ 3 "Податок на прибуток підприємств" застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, до спірних правовідносин в частині зобов'язань платників податків надавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток застосовуються норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року N 333/94.

Відповідно до п.п. 11.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", передбачені такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

Таким чином, відповідач зобов'язаний щоквартально протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем податкового кварталу, подавати до податкового органу податкову звітність з податку на прибуток.

Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду, згідно з п.16.4 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не надана податкова декларація з податку на прибуток за 2010 рік та за перший квартал 2011 року, за даними позивача заборгованість складає 1169, 85 грн.

Колегія суддів вважає необґрунтованими висновки позивача про застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України в розмірах, встановлених зазначеною нормою, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Згідно з пунктом 7 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, штрафні санкції в розмірі не більше 1 гривні встановлюються за порушення податкового законодавства, яке вчинене платником податків з 1 січня по 30 червня 2011 року.

Пунктом 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України встановлено, що цей Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011 року, крім окремих положень цього Кодексу, визначених цим пунктом.

Згідно з пунктом 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що в частині визначення відповідальності за порушення податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року, підлягає застосуванню спеціальна норма Податкового кодексу України, яка встановлює розмір відповідальності за порушення податкового законодавства, допущене до 30.06.2011 року у розмірі 1 грн.

Таким чином, звітність за 2010 рік, за перший квартал 2011 року відповідач зобов'язаний був надати у 2011 році, тобто спірні правовідносини виникли у 2011 році, у період дії п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України, у зв'язку з чим, підлягають застосуванню саме норми п. 7 Перехідних положень Податкового кодексу України.

Судова колегія вважає необхідним зазначити, що визначення розміру відповідальності за порушення податкового законодавства відноситься до виключеної компетенції податкового органу, а відтак, суд не має повноважень щодо втручання в діяльність податкового органу та самостійно визначати розмір штрафної санкції, яка підлягає застосуванню за ненадання податкової звітності у встановлені строки.

Враховуючи те, що на час прийняття рішення та звернення до суду, відповідач згідно облікової картки платника податку мав переплату у сумі 20,15 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкової декларації у сумі 1 грн.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 9145/15-1/35737194 від 22.07.2011 року про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0022191501 від 12.08.2011.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 26.07.12 у справі № 2а-7381/12/0170/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва