Постанова

від 19.02.2013 по справі 5011-44/17382-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа№ 5011-44/17382-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю представників:

від боржника: Юрченко О.М. (довіреність б/н від 14.02.2013);

ліквідатор: не з'явився;

від Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

на постанову господарського суду міста Києва від 24.12.2012

у справі № 5011-44/17382-2012 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем

Інвест"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-44/17382-2012 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" про визнання банкрутом.

Постановою господарського суду міста Києва від 24.12.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" визнано банкрутом в порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинено процедуру розпорядження майном; відкрито ліквідаційну процедуру; задоволено клопотання заявника (боржника) та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Міщенко Яніну Олегівну; підприємницьку діяльність банкрута завершено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та припинити провадження у справі.

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулася в порядку статті 91 ГПК України, яка передбачає право на звернення до суду апеляційної інстанції третіх осіб, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з позицією ДПІ про можливість порушення її прав оскаржуваним судовим актом, та зазначає про те, що скаржник є державним органом, якому відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності, а відкриття ліквідаційної процедури відповідно до ст. 23 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу. Отже, незаконне введення ліквідаційної процедури перешкоджає виникненню нових податкових зобов'язань, що зачіпає інтереси податкових органів, зобов'язаних забезпечувати надходження до бюджету податкових платежів. Також незаконне введення ліквідаційної процедури припиняє повноваження керівника боржника згідно частини 2 статті 23 Закону, який тим самим звільняється від відповідальності за неповноту сплати податків в попередніх податкових періодах у випадку нарахування податковими органами зобов'язань за наслідком проведеної перевірки в ході ліквідаційної процедури та відповідно до рішення податкового органу, оскільки керівником боржника в ліквідаційній процедурі стає ліквідатор боржника.

Апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права, а саме статей 1, 7, 23, 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник зазначає, що дана справа порушена неправомірно, без з'ясування неплатоспроможності боржника і тої обставини, що ліквідаційний баланс боржника не надавався для перевірки до податкового органу.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника висловився за відхилення апеляційної скарги.

Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд постанови місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої постанови норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". В даному випадку вказаний Закон є спеціальним.

У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якою передбачено особливості банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ в редакції, що була чинною станом на дату винесення оскарженої постанови суду від 24.12.2012 (надалі Закон) якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Боржник не повинен доводити свою неплатоспроможність лише в єдиному випадку - при зверненні до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою статтею 51 Закону про банкрутство (банкрутство боржника, який ліквідується власником). Тут має місце неоплатність, яку встановлює сам боржник в процесі ліквідації.

На відміну від загальної процедури банкрутства правомірність порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою перевіряється господарським судом у засіданні суду, в якому виноситься постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яка підлягає оскарженню.

Отже, у такому випадку перегляд обґрунтованості порушення справи про банкрутство відбувається шляхом оскарження у встановленому порядку відповідного судового рішення - постанови про визнання боржника банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

У зв'язку з тим, що власником боржника має бути прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із ч. 2 ст. 51 Закону про банкрутство.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі, у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягнення мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 105 ЦК України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

У відповідності до частини першої статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" інформація про проведення державної реєстрації юридичної особи, про прийняття засновниками (учасниками) або уповноваженим ними органом рішення щодо припинення юридичної особи тощо підлягає обов'язковому опублікуванню в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації.

Згідно з статтею 1 вказаного Закону спеціалізований друкований засіб масової інформації - видання спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації, в якому відповідно до цього Закону публікуються відомості з Єдиного державного реєстру.

"Бюлетень державної реєстрації" є єдиним спеціалізованим друкованим засобом масової інформації, в якому обов'язково розміщуються відомості про реєстраційні дії, зокрема, відомості про прийняття засновниками (учасниками) рішення щодо припинення юридичної особи. Таке повідомлення здійснюється за встановленою формою і містить всі передбачені законом обов'язкові реквізити.

Як вбачається із матеріалів справи, зверненню із заявою про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" в порядку статті 51 Закону передувало прийняття загальними зборами учасників товариства рішення про припинення останнього, оформленого протоколом № 12 від 06.08.2012.

12.11.2012 головою ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" прийнято рішення про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство товариства.

З матеріалів даної справи вбачається, що 30.11.2012 голова ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" звернувся до суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Згідно виданої станом на 22.11.2012 довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 06.08.2012 до реєстру внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест".

Повідомлення про припинення товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмазконтракт" опубліковано у Бюлетені державної реєстрації № 221 (21) від 07.08.2012.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що станом на 12.11.2012 складено ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест".

Згідно виготовленого аудитором Чирвою Д.В., який діє на підставі рішення АПУ від 14.02.2008 № 187/2 (чинне до 28.04.2013), аудиторського висновку підтверджено повноту та достовірність ліквідаційного балансу товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" на 12.11.2012.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ліквідаційною комісією товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест" було проведено оцінку фінансового становища та вартості майна в порядку ст. 60 ГК України, належним чином опубліковано повідомлення про припинення юридичної особи для виявлення кредиторів в порядку ст. 105 ЦК України та складено баланс станом на 12.11.2012.

Згідно касового чеку № 0560 та завіреного відділенням поштового зв'язку опису вкладення 28.11.2012 на адресу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва надіслано заяву про припинення платника податків - товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Систем Інвест", складену за формою 8-ОПП.

В матеріалах справи наявні також складені станом на 12.11.2012 довідки голови ліквідаційної комісії боржника про відсутність у останнього майна, грошових коштів та інших матеріальних цінностей, про відсутність у боржника дебіторської заборгованості, працівників, заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру.

Згідно ч. 2 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для визнання боржника банкрутом та введення процедури ліквідації.

Зважаючи на встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

Отже, враховуючи заяву голови ліквідаційної комісії "Центр Систем Інвест", клопотання щодо порушення даної справи про банкрутство, а також те, що боржник неспроможний відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури, господарський суд прийшов до обґрунтованого висновку про визнання боржника банкрутом, відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Крім того, згідно оскарженої постанови місцевий господарський суд обґрунтовано призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Міщенко Яніну Олегівну.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 вказаного Закону за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності в нього ліцензії.

Інших питань щодо призначення ліквідатора вказана спеціальна норма Закону не врегульовує. Наведене свідчить про те, що при призначенні ліцензованого ліквідатора у процедурі банкрутства за статтею 51 Закону застосовуються норми Закону, які регулюють питання призначення і діяльність ліквідатора у загальних судових процедурах у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 1 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

При виборі кандидатури ліквідатора боржника судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про його здатність належним чином виконувати передбачені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обов'язки.

З дня свого призначення ліквідатор виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.

За наявності конкуренції кандидатур на призначення ліквідатора боржника остаточне рішення щодо призначення тієї чи іншої кандидатури залишається за господарським судом.

Інтереси всіх кредиторів представляють спеціально уповноважені органи: загальні збори кредиторів та комітет кредиторів.

Відповідно до статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Комітет кредиторів боржника на дату прийняття оскаржуваної постанови не створений.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи заяви арбітражного керуючого Міщенко Я.О., остання повідомила місцевий господарський суд про відсутність заперечень з приводу призначення її ліквідатором у даній справі та про відповідність своєї кандидатури вимогам ч. 3 ст. 3-1 Закону.

Матеріали справи не містять доказів, які у розумінні ч. 3 ст. 3-1 Закону норм можуть розглядатися в якості правових підстав вважати Міщенко Я.О. заінтересованою особою відносно боржника.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що арбітражний керуючий Міщенко Я.О. (ліцензія Міністерства юстиції України серії АД № 040810, видана 06.07.2012 з необмеженим строком дії) в повній мірі відповідає вимогам статей 31, 13, частини 2 статті 17 Закону.

На таких підставах, враховуючи ту обставину, що питання про призначення кандидатури ліквідатора відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, який за результатами порівнювального аналізу характеристик кандидатів на посаду ліквідатора боржника у даній справі призначив ліквідатором арбітражного керуючого Міщенко Я.О.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої постанови відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу не можуть бути підставою для її скасування, оскільки скаржником не доведено неправомірність винесення оскарженої постанови.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову господарського суду міста Києва від 24.12.2012 у справі № 5011-44/17382-2012 залишити без змін, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Справу № 5011-44/17382-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Пантелієнко В.О.