Постанова

від 19.02.2013 по справі 801/1018/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2013 р. (16:17) Справа №801/1018/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін:

від позивача - Мирошніченко К.С.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-К"

про припинення юридичної особи

Обставини справи: Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-К" (далі - відповідач) про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-К".

Позов мотивовано тим, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено відсутність відповідача за місцезнаходженням, а саме за адресою: 95000, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Ялтинська, 20, у зв'язку з чим у податкового органу відсутня можливість здійснювати заходи контролю за дотриманням вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-К"

Ухвалами суду від 28.01.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.02.2013 за клопотанням представника позивача, у зв'язку з необхідністю надання документів, витребуваних судом, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 19.02.2012 провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином за місцем реєстрації, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд, керуючись ст. ст. 122, 128 КАС України вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітамакс-К" зареєстровано виконавчим комітетом Печерського району у м. Києві 30.11.2006 року (ідентифікаційний номер юридичної особи - 34728786) за адресою: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 3Б, офіс 197.

08.02.2012 відповідач пройшов перереєстрацію за адресою: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Ялтинська, 20, про що внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позивачем проведені заходи щодо встановлення місцезнаходження платника податків. В ході перевірки встановлено, що відповідач за юридичною адресою: 95000, АР Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Ялтинська, 20 - не знаходиться, в результаті чого, податковим органом складений акт дослідження ТОВ «Вітамакс-К» від 16.01.2013р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що не надання відповідачем інформації щодо місця знаходження ускладнює діяльність уповноважених державних органів виконавчих комітетів, державної податкової служби в частині забезпечення обліку суб'єктів підприємницької діяльності, здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства, збалансового економічного розвитку відповідної території, ефективного використання фінансових результатів.

У відповідності ж до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно керівництво) та здійснення управління та обліку.

З огляду на викладене, на думку позивача, оскільки відповідач за місцем своєї реєстрації не знаходиться, то юридична особа - ТОВ «Вітамакс-К» має бути припинена судом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Так, ч.3 ст. 6 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

П.п.20.1.12 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно положень п. 67.2. ст. 67 Податкового кодексу України (№2755-VI від 15.05.2012) органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: - припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців; - відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Позивачем же, як суб'єктом владних повноважень не наведено доказів здійснення відповідачем діяльності, безпосередньо спрямованої на ухилення від оподаткування.

Що стосується посилань податкового органу на встановлення факту відсутності юридичної особи за місцем її державної реєстрації, що підтверджується актом обстеження від 16.01.2013р., то суд вказує на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" № 755 від 15.05.2003р. (далі - Закон № 755) підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Аналізуючи зазначені норми, суд вказує на те, що Законом № 755 зазначений вичерпний перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, одним з яких є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що у Єдиному державному реєстрі відсутній запис про відсутність юридичної особи - ТОВ «Вітамакс-К» за вказаним ним місцезнаходженням.

Сам факт направлення повідомлення форми 18-ОПП не свідчить про внесення таких відомостей та дотримання вимог Закону №755 в частині визначення підстав для припинення юридичної особи.

Тобто суд зазначає, що встановлення податковим органом факту відсутності юридичної особи за місцем її державної реєстрації, що регулюються ч. 8 ст. 19 зазначеного вище Закону №755, передбачає право органу податкової служби звернутися до державного реєстратора з повідомленням установленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, а також обов'язок державного реєстратора вчинити певні дії в разі надходження такого повідомлення. Саме за наслідком дій, передбачених ст. 19 Закону №755, державний реєстратор може внести до Державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або про не підтвердження таких відомостей.

Більш того, виходячи з наведених норм Податкового кодексу України, податковий орган має права звертатися до суду з вимогою про припинення юридичної особи у випадках, встановлених законом.

При цьому, на думку суду, таки випадки повинні кореспондуватися з завданнями та функціями податкового органу, та випливати з них.

Зі змістом пункту 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, а частиною другою цієї ж статті Кодексу обумовлено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

Таким чином, позивача не можна визнати особою, наділеною повноваженнями щодо ініціації припинення юридичної особи з підстав відсутністю за місцезнаходженням.

Суд вказує, що сам факт відсутності відповідача за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючи органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб.

Крім того, особливістю публічно - правових відносин є те, що у владних суб'єктів таки повноваження як правило чітко визначені законом, тобто закон визначає повноваження суб'єкта публічної влади в так званій «імперативній» формі, що є важливою гарантією демократичного суспільства у державі.

Адже особливість процесуальної правосуб'єктності ДПІ як суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві полягає у можливості звернення до суду лише у разі, якщо таке право прямо передбачено законом.

Суд підкреслює, що наявність повноважень податкового органу на здійснення контролю у сфері оподаткування не дає право податковому органу на звернення до суду з вимогами про припинення юридичної особи у разі незнаходження платника податків за юридичною адресою без дотримання вимог діючого законодавства, оскільки такі повноваження відносяться до імперативних повноважень владного суб'єкту, які повинні бути чітко визначені правовими нормами.

Вказане кореспондує зі статтею 38 Закону України Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно із якою підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

В свою чергу, державні органи згідно із частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція органів державної податкової служби поширюється саме на відносини в сфері оподаткування.

Враховуючи наведене, органи державної податкової служби можуть звертатися з вимогами про припинення суб'єктів господарювання не в усіх випадках, визначених статтями 38 та 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», а лише в тих, коли діють на реалізацію своєї владної компетенції.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем же в порушення зазначеної норми не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд зазначає, що надані позивачем докази не відповідають вимогам, встановленим чинним процесуальним законодавством, в частині належності та допустимості доказів для підтвердження підстав для припинення юридичної особи.

А відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, в задоволенні позову суд відмовляє у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 22.02.2013 року.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Г.Л.Тоскіна