Рішення

від 21.02.2013 по справі 901/318/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.2013Справа № 901/318/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Поліпресс»

про стягнення 108 435, 50 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача - Кузьменко Н.О., довіреність № 11 від 11.01.2013, представник;

Від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Поліпресс», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу - 107 224,88 грн., пеню у розмірі 1 210,62 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 168,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу № 513 від 03.01.2012 в частині зобов'язання відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати позивачу за поставлений товар, що призвело до утворення заборгованості.

Представник відповідача у засідання суду призначене на 05.02.2013 не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 січня 2013 року надсилалась відповідачу за адресою вказаною позивачем у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 23.01.2013. 31.01.2013 поштове відправлення було повернуто поштою до Господарського суду Автономної Республіки Крим з довідкою форми № 20 з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 36-38). Однак, 30.01.2013 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вих.. № 65 від 28.01.2013, у якому відповідач просить передати справу № 901/318/13-г за підсудністю у зв'язку із зміною місцезнаходження відповідача - проспект Московський, 13-В, м. Київ. Судом вищезазначене клопотання не задоволено, на підставах викладених в ухвалі Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013.

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 05.02.2013 слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 було відкладено на 21 лютого 2013 року, яка була направлена на нову адресу відповідача - проспект Московський, 13-В, Оболонський район, м. Київ, 04073, Україна;

Представник позивача у засідання суду 21 лютого 2013 року з'явився, позовні вимоги підтримав, надав докази відправки копії позовної заяви з доданими документами відповідачу за новою адресою.

Представник відповідача у засідання суду 21 лютого 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлений належним чином - ухвала Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.02.2013 надсилалась відповідачу за адресою вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 05.02.2013. Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ № 137536 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Поліпресс» зареєстрований у якості юридичної особи за юридичною адресою: проспект Московський, 13-В, Оболонський район, район, м. Київ, 04073, Україна;

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Поліпресс» був укладений договір купівлі-продажу № 513.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) зобов'язався на умовах договору передати у власність Покупця (відповідача), а Покупець у свою чергу зобов'язався прийняти та сплатити паперову продукцію, що перерахована в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно розділу 2 договору, ціна на Товар є договірною. Кількість та ціна, згідно письмової або усної заявки Покупця, вказані у рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємними частинами договору. Підтвердженням узгодження Сторонами заявки Покупця є підписання сторонами рахунка-фактури або специфікації. Ціна на товар залежить від курсу національної валюти (гривні) до євро (EUR) за даними Міжбанківської валютної біржі. Ціна на Товар, який є неоплачений, може бути змінена Продавцем в односторонньому порядку шляхом її збільшення у випадку, якщо курс продажу євро (EUR) по відношенню до гривні за даними Міжбанківської валютної біржі зросте більше ніж на 1 % з моменту поставки товару. У цьому випадку Продавець виставляє Покупцю додатковий рахунок, який є невід'ємною частиною договору та є обов'язковим до сплати. Збільшення ціни Продавцем здійснюється пропорційно збільшення курсу євро (EUR) по відношенню до гривні. Сторони домовились про те, що належним доказом курсу продажу євро (EUR) по відношенню до гривні за даними Міжбанківської валютної біржі є довідка, яка видана банком Продавця.

Згідно пункту 1 статті 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а згідно пункту 3 вищевказаної статті у разі прострочення оплати Товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Розділом 3 договору визначені строки та умови поставки - Продавець поставляє Товар згідно з правилами Інкотермс 2000. Строк та умови поставки кожної партії Товару вказуються у рахунку-фактурі або специфікації. Разом з передачею Товару Перевізнику чи Покупцю, Продавець надає наступні документи: рахунок-фактура або специфікація - 2 прим. (один - для повернення Продавцю після підписання), видаткова накладна - 2 прим. (один - для повернення Продавцю після підписання), податкова накладна - 1 прим., товарно-транспортна накладна (ТТН) - 3 прим. (два - для повернення після підписання Продавцю або Перевізнику). Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця у момент фактичної передачі Товару.

На виконання умов укладеного договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 154 686,22 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 3811/1 від 31.10.2012 на суму 87 461,34 грн., № 4036/1 від 26.11.2012 на суму 67 224,88 грн. Факт одержання відповідачем товару від позивача підтверджується підписом уповноваженого представника Покупця на видаткових накладних та печаткою підприємства відповідача.

Згідно з пунктом 4.2. договору сторони домовились про наступні умови платежів: Розрахунки за кожну партію здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у повному обсязі, або частками протягом 18 (вісімнадцяти) календарних днів з дня передачі Товару.

Пунктом 4.4. договору сторони визначили, що днем оплати Товару вважається день фактичного зарахування коштів на поточний рахунок Продавця.

Відповідачем сума одержаного товару була сплачена частково в розмірі 47 461,34 грн., несплаченого залишилось товару на суму 107 224,88 грн.

Термін сплати: за рахунком-фактурою № 3811/1 минав 19.11.2012, за рахунком-фактурою № 4036/1 минав 14.12.2012.

Однак відповідач станом на 17.01.2013, у порушення умов укладеного договору, за товар поставлений позивачем в обумовлені договором строки не розрахувався, що привело до утворення заборгованості в розмірі 107 224,88 грн. грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не надав доказів погашення виниклої заборгованості.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути відповідача пеню у розмірі 1 210,62 грн. за період прострочення з 20.11.2012 по 16.01.2013.

Пункт 9.2. договору передбачає, що у разі порушення термінів оплати Товару Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період прострочення виконання зобов'язання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 21 лютого 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 25 лютого 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Поліпресс» (проспект Московський, 13-В, Оболонський район, м. Київ, 04073, Україна; код ЄДРПОУ 31470117, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група «Інтерпап» (юридична адреса: вул. Сарено-Слобідська, 8, літ. А, оф. 291, м. Київ, 03028, Україна; поштова адреса: Головпоштамт, а/с 41, м. Дніпропетровськ, 49000, Україна; код ЄДРПОУ 351379337, р/р 260040131899 у АТ «СБЕРБАНК РОСІЇ», МФО 320627, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 107 224,88 грн., пеню у розмірі 1 210,62 грн., а також судовий збір в розмірі 2 168,71 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.І. Чонгова