Постанова

від 21.02.2013 по справі 920/139/13-г

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2013 р. Справа № 920/139/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

Іваницька А.С. (представник УПФУ в. м. Сумах)

боржник в судове засідання свого представника не направив

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (вх. №430С/2-5) на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.01.13 р. по справі № 920/139/13-г

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах

до Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Сумизооветпромпостач", м. Суми

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі за текстом - ініціюючий кредитор, Пенсійний фонд) звернулося до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Сумизооветпромпостач", м. Суми (далі за текстом - боржник) за правилами статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Сумської області (суддя Спиридонова Н.О.) від 18.01.2013 р. по справі № 920/139/13-г заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах про порушення справи про банкрутство Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Сумизооветпромпостач" з доданими до неї документами повернуто заявникові без розгляду.

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах з ухвалою господарського суду від 18.01.2013 р. не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою, подало апеляційну скаргу в якій просить суд апеляційної інстанції зазначену ухвалу скасувати.

В обґрунтування своїх вимог УПФУ в м.Суми зокрема посилається на безпідставність висновків господарського суду стосовно повернення поданої ним заяви про банкрутство боржника з підстав надання довідки з ЄДРПОУ стосовно боржника станом на 03.10.2012 р. та довідки ДПІ від 13.08.2012 р.

Апелянт зазначає, що довідка ДПІ від 13.08.2012 р. свідчить про ненадання боржником протягом року до органів податкової служби відповідних податкових декларацій; а довідка з ЄДРПОУ стосовно боржника станом на 03.10.2012 р. є належним доказом реєстрації останнього як суб'єкта господарювання.

Також апелянтом в обґрунтування дійсності відомостей, зазначених в довідці ДПІ від 13.08.2012 р. та довідки з ЄДРПОУ стосовно боржника станом на 03.10.2012 р. надано суду апеляційної інстанції довідку з ЄДРПОУ станом на 23.01.2013 р. та довідку ДПІ від 11.01.2013 р.

В судовому засідання представник ініціюючого кредитора підтримав позицію, викладену в апеляційній скарзі, просить її задовольнити.

Боржник відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого представника не направив.

Судом вжито всіх передбачених Законом заходів з метою повідомлення боржника про час та місце розгляду апеляційної скарги, зокрема направлено на юридичну адресу останнього (м. Суми, вул. Харківська, 105) копію ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

В пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, боржник повідомлений належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Беручи до уваги викладене, а також те, що неявка представника боржника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглядати скаргу за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ініціюючого кредитора та скасування оскаржуваної ухвали господарського суду про повернення заяви про банкрутство. До таких висновків колегія суддів приходить виходячи з наступного:

Як свідчать матеріали справи, ініціюючий кредитор звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство боржника за правилами визначеними статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). В обґрунтування зазначеної заяви ініціюючий кредитор вказував, що боржник має перед ним заборгованість в загальній сумі 7201,77 грн., що виникла в результаті несплати страхових внесків в порядку та розмірі, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про збір на обов'язкове державне соціальне страхування».

Підставою для подання заяви за правилами, визначеними ст. 52 Закону ініціюючий кредитор визначив той факт, що боржник з 2 кварталу 2009 року не здає податкову звітність до ДПІ у м. Сумах.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу про повернення заяви ініціюючого кредитора посилався на недодержання останнім при поданні заяви п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України, та крім іншого виходив з того, що ініціюючим кредитором надано суду довіку ДПІ у м. Сумах № 36007/7/12-106 від 13.08.2012 р., та довідку з ЄДРПОУ стосовно боржника від 30.10.2012 р. які видані зі значним проміжком часу до моменту звернення до суду з заявою про банкрутство, що унеможливлює їх прийняття в якості належних доказів.

Однак, викладені вище висновки господарського суду є передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятої по справі ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 статті 52 Закону, У разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, ініціюючий кредитор повинен надати докази відсутності боржника за місцезнаходженням чи неподанням ним звітності до органів ДПС, а також докази нездійснення боржником підприємницької діяльності, як додаткові.

За змістом статей 1 та 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржником у справі про банкрутство може бути фізична чи юридична особа, яка в установленому порядку отримала статус суб'єкта підприємницької діяльності, а також юридична особа, яка діє у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи, дати та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це документ, який надається Державним реєстратором на відповідний запит, та зокрема свідчить про наявність чи відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації про юридичну особу, що визначена Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Як свідчать матеріали справи, ініціюючим кредитором при зверненні до господарського суду з відповідною заявою в обґрунтування включення боржника до ЄДРПОУ надано довідку станом на 03.10.2012 р.

Крім того, ініціюючим кредитором в обґрунтування факту ненадання боржником більше ніж протягом року податкових звітностей до органів ДПІ надано довіку ДПІ у м. Сумах № 36007/7/12-106 від 13.08.2012 р.

Суд першої інстанції безпідставно, та всупереч положенням ст. 32, 34 ГПК України відхилив зазначені довідки як докази існування зазначених в них обставин, оскільки матеріалами справи № 920/139/13-г жодним чином не спростовуються відомості, зазначені в довідці з ЄДРПОУ станом на 03.10.2012 р. та довідці ДПІ у м. Сумах № 36007/7/12-106 від 13.08.2012 р.

Таким чином, висновки господарського суду про неприйняття зазначених документів в якості належних та допустимих доказів є передчасними.

Крім того, ініціюючим кредитором при зверненні до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою надано довідку з ЄДРПОУ станом на 23.01.2013 р., яка за своїм змістом є аналогічною з довідкою станом на 03.10.2012, наданої ініціюючим кредитором при зверненні до суду (містить ті ж самі 9 записів, останній з яких датовано 16.08.2011 р. про внесення інформації щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу).

Також ініціюючим кредитором надано довідку ДПІ у м. Сумах від 11.01.2013 р. № 1968/9/15-106, яка також підтверджує ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій.

За таких обставин, апеляційна скарга ініціюючого кредитора підлягає задоволенню, прийнята по даній справі ухвала господарського суду про повернення заяви про банкрутство підлягає скасуванню, а заява Управління Пенсійного фонду України в м. Суми про порушення провадження у справі про банкрутство Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Сумизооветпромпостач", м. Суми, з урахуванням вимог ст. 106 ГПК України, підлягає направленню до господарського суду Сумської області для вирішення питання про порушення провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 4, ч. 1 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.01.13 р. по справі № 920/139/13-г скасувати.

Заяву Управління Пенсійного фонду України в м. Суми про порушення провадження у справі про банкрутство Сумського державного підприємства по виробництву, зоотехнічному та ветеринарному постачанню "Сумизооветпромпостач", м. Суми направити до господарського суду Сумської області для вирішення питання про порушення провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.