Рішення

від 19.02.2013 по справі 914/157/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.13 Справа№ 914/157/13

За позовом : Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ», м.Червоноград, Львівської області

про стягнення заборгованості в сумі 3 344,47 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Довгополов А.О.

Представники:

Від позивача: Горбунова О.Л. - представник за довіреністю №502-4248/2 від 21.12.2012р.;

Від відповідача: не з`явився.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ» про стягнення заборгованості в сумі 3 344,47 грн.

Ухвалою суду від 16.01.2013р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 29.01.2013р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 29.01.2013р. відкладено розгляд справи на 19.02.2013р.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представник не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами, про що подав клопотання.

В судове засідання 19.02.2013р. представник позивача явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві та просить позов задоволити повністю, через канцелярію суду супровідним листом подав копії платіжних доручень (вх. 3931/13 від 12.02.2013р.) про часткову сплату відповідачем заборгованості за спожиту електричну енергію. Крім того подав довідку (вх. 4721/13 від 19.02.2013р.) про те, що станом на 19.02.2013р. заборгованість в сумі 3 343,47 грн. за спожиту електричну енергію товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМ» не погашена.

В судове засідання 19.02.2013р. відповідач, повторно, явки повноважного представника не забезпечив, про причини не прибуття суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав.

Справа розглядається відповідно до статті 75 ГПК України - за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено таке.

29.12.2006р. між відкритим акціонерним товариством «Львівобленерго» (перейменоване у публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 14.04.2011р. та на підставі положень п.1 ст. 5 та розділу 17 Закону України «Про акціонерні товариства») та товариством з обмеженою відповідальністю «ВСМ» укладено Договір про постачання електричної енергії № 90210/23 (надалі по тексту договір), відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання продавати електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок, а відповідач у свою чергу зобов'язався оплачувати вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.1 Договору).

01.10.2008р. позивачем і відповідачем підписана Додаткова Угода про внесення змін до Договору про постачання електричної енергії № 90210/23 від 29.12.2006р., якою змінено номер Договору про постачання електричної енергії з № 90210/23 на 90531/23. Всі інші умови вищевказаного договору залишились незмінними, сторони підтвердили по них свої зобов'язання.

Відповідно до п. 9.4. Договору, він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007р. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Як вбачається із матеріалів справи дію Договору № 90210/23 від 29.12.2006р. було продовжено.

На виконання договірних зобов'язань за період з вересня по грудень 2011р. позивачем було поставлено відповідачу електричну енергію на загальну суму 8 786,93 грн., що підтверджується виставленими рахунками: № 300109/72062-1 за вересень 2011р., № 300110/74895-1 за жовтень 2011р. та № 300111/77721-1 за листопад 2011р.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію врегульовано Додатком № 2 до Договору. Так, у п. 5. Додатку № 2 сторони визначили, що остаточний розрахунок відповідача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунку. Тривалість періоду для оплати отриманих рахунків не має перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку (п. 7 Додатку № 2).

Як стверджує позивач, в порушення умов Договору відповідач оплатив за поставлену з вересня по грудень 2011р. електричну енергію лише частково, (у розмірі 5 650,00 грн.), що підтверджується платіжними дорученями : № 765 від 30 вересня 2011р. на суму 3 350,00 грн., № 767 від 10 жовтня 2011р. на суму 300 грн. та № 772 від 14 жовтня 2011р. на суму 2 000,00 грн.

Станом на вересень 2011р. існувала переплата у розмірі 144,12 грн. (розрахунок заборгованості наданий публічним акціонерним товариством «Львівобленерго»). Відповідно до п. 5 Додатку № 2 до Договору під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попереднії та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період.

Таким чином борг товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ» перед публічним акціонерним товариством «Львівобленерго» склав 2 992,81 грн.

На підставі п. 4.2.1. Договору позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення,в сумі 224,46 грн.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 95,17 грн. 3% річних та 32,03 грн. інфляційних втрат.

Загальна сума позовних вимог складає 3 344,47 грн.

Доказів погашення заборгованості (у сумі 3 344,47 грн.) станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов'язки (зобов'язання) з приводу надання послуг постачання електричної енергії.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не подано доказів здійснення повної оплати електроенергії, спожитої за період з вересня по грудень 2011р., вимога позивача про стягнення 2 992,81 грн. основного боргу є обґрунтованою та такою, що підлягають до задоволення та підтверджуються матеріалами справи.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених Договором, з порушенням термінів, визначених відповідним додатком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Заявлена позивачем пеня в сумі 224,46 грн. нарахована позивачем правомірно і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.(розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо нарахування інфляційних втрат, то, відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 відповідні індекси інфляції розраховуються Державним комітетом статистики України (раніше - Міністерство статистики України), починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються у газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України «Про інформацію» є офіційним і можуть використовуватися для визначення розміру завданих збитків.

Суд, здійснюючи перерахунок інфляційних втрат, з врахуванням інфляції та дефляції з листопада 2011р. по вересень 2012р., встановив відсутність інфляції в період, за який виникла заборгованість. Таким чином відсутні інфляційні втрати позивача. (100,1% * 100,2% *100,2% * 100,2% * 100,3% * 100,0% * 99,7% * 99,7 % * 99,8% * 99,7 %*100,1 = 100,0%.)

Відповідно, в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 32,03грн. слід відмовити.

Щодо нарахування 3% річних, суд встановив, що заборгованість у відповідача перед позивачем виникла з 09.11.2011р. в сумі 2 097,86 грн., а з 09.12.2011р. заборгованість в сумі 2 992,81 грн. Здійснивши перерахунок встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 93,17 грн. (з 09.11.2011р. по 09.12.2011р. суму заборгованості 2 097,86 грн. *3%* 31 день прострочення/365 = 5,35 грн.; а з 10.12.2011р. по 30.11.2012р. сума заборгованості з 2 992,81грн. * 3% *358/366 =87,82 грн.; всього 5,35 грн. +87,82 грн. = 93,17 грн.). В частині стягнення 2,00 грн. 3% річних слід відмовити.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 714 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВСМ» (80100, Львівська область, місто Червоноград, вулиця Львівська, будинок 26; ідентифікаційний код 22405795) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код 00131587) 2 992,81 грн. - основного боргу, 224,46 грн. - пені, 93,17 грн. - 3% річних та 1 720,50 грн. судового збору.

3 . В задоволені решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.02.2013 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України і може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Суддя Коссак С.М.