Постанова

від 19.02.2013 по справі 2а/2470/3227/12

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3227/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Григораша В.О.;

за участю секретаря судового засідання - Дячука Д.А.;

за участю:

представника позивача - Чувик С.М.;

представника відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області до Виробничого кооперативу «Пересувна механізована колона №151» про стягнення коштів з рахунків платника податків, -

ВСТАНОВИВ :

До суду 25.12.2012 року надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області про стягнення коштів за податковим боргом з банківських рахунків Виробничого кооперативу "Пересувна механізована колона №151" в сумі 15583,89 грн.

Позов мотивовано тим, що станом на 18.10.2012 року за відповідачем рахується податкова заборгованість на загальну суму 15583,89 грн., з яких земельний податок - 9588,25 грн., орендна плата за землю - 5995,64 грн. Дана сума заборгованості визначена платнику податків згідно поданих ним податкових декларацій та є узгодженою.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час і місце проведення судового засідання. Явка сторін в судове засідання не була визначена судом обов'язковою, проте відповідачем подавались клопотання про перенесення судових засідань на іншу дату, при цьому жодних доказів підтверджуючих поважність причин неможливості з'явитись уповноваженому представнику в судове засідання, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 24.10.2012року, відповідач зареєстрований Сторожинецькою районною державною адміністрацією за адресою - вул. Чернівецька, буд. 84, м. Сторожинець, Чернівецька область (а.с. 10-11). Згідно Свідоцтва Серії А00 №574330 відповідач зареєстрований з 27.02.2010року Сторожинецькою районною адміністрацією Чернівецької області, як юридична особа (зв. а.с. 9). Відповідно до Довідки від 14.04.2011 року №217/29-040, відповідач з 02.03.2010року взятий на облік в ДПІ у Сторожинецькому районі за №145 (а.с. 9).

Податковий борг по орендній платі за землю та по земельному податку виник в результаті несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання визначеного згідно поданих податкових декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності): №90006736248 від 20.02.2012 року за травень-листопад 2012 року на суму 9588,25 грн. (а.с. 12-13) та №90006735786 від 20.02.2012 року за травень-листопад 2012 року на суму 5995,64 грн. (а.с. 14-15).

У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано корінець податкової вимоги від 10.01.2011року на суму 33050,70 грн., яку він отримав 10.01.2011року (а.с. 8).

Заборгованість підтверджується розрахунком податкового боргу станом на 04.12.2012 року, відповідно до якого стягненню в судовому порядку підлягає заборгованість на загальну суму 15583,89 грн., з якої земельний податок - 9588,25 грн., орендна плата за землю - 5995,64 грн. (а.с. 5-7). Дана сума заборгованості на момент розгляду справи є узгодженою, проте не сплаченою.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Згідно п. п. 9.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755- IV (далі - ПК України) до загальнодержавних податків та зборів належить плата за землю.

Підпункт 16.1.4. п. 16.1 ст.16 ПК України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Так, п. п. 14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пункт 31.1 ст. 31 ПК України визначає, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п. 287.1, 287.3 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата). Відповідно до п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Пунктом 14.1.175 ст.14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Так, згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми платником податків на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача, відповідачем не подано.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст.20 ПК України передбачено, що органи податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.1. ст. 95 ПК України визначено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3. ст. 95 ПК України).

За наведених обставин, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення коштів в сумі 15583,89 грн. з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків є обґрунтованими та підлягають задоволенню. При цьому суд виходить із зазначеного конституційного принципу обов'язковості сплати податків і зборів, а також з того, що заборгованість відповідача узгоджена та підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог податкового законодавства, що є підставою для стягнення заборгованості та вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і наявним матеріалам, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судом не вирішується питання про судові витрати.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 128, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків Виробничий кооператив «Пересувна механізована колона №151» (вул. Чернівецька, буд. 84, м. Сторожинець, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 01037583) у розмірі податкового боргу в сумі 15583 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три) грн. 89 коп. до відповідного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Постанову у повному обсязі складено 25 лютого 2013 року (24.02.2013 року - вихідний день).

Суддя В.О. Григораш