Рішення
від 19.02.2013 по справі 910/1720/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1720/13 19.02.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс Трейд» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» Простягнення 26 749, 84 грн. Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від позивачаРяшенцев В. П. (діє за дов. № 9 від 18.02.2013 року) Від відповідача не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 19.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс Трейд» (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт-Україна» (далі за текстом - відповідач) з позовною заявою про стягнення 26749,84 грн. за договором поставки № К-241/48 від 29.05.2011 року, також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.02.2013 року.

14.02.2013 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 19.02.2013 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 31.01.2013 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання 19.02.2013 року з'явився, надав усні пояснення по суті клопотання про відкладення розгляду справи, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши подане представником відповідача клопотання суд відмовив в його задоволенні, враховуючи невиконання відповідачем вимог ухвали суду від 31.01.2013 року та можливість відповідача направити для участі в судовому засіданні іншого представника, окрім юрисконсульта, зокрема заступника генерального директора тощо.

Представником позивача надано усні пояснення суду по суті позовної заяви, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, та письмове підтвердження про наявність та розмір боргу у відповідача перед позивачем на час розгляду справи.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29 травня 2011 року між позивачем, як постачальником та відповідачем, як покупцем був укладений договір поставки № К-241(далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар за ціною та в асортименті, погоджених сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору і в кількості, передбаченій замовленнями на товар.

Відповідно до п. 4.3. договору покупець оплачує поставлений товар шляхом банківського переказу на поточний рахунок постачальника на умовах здійснення періодичних платежів шляхом перерахування грошових коштів постачальнику після 14 днів з моменту першої реалізації.

Відповідно до п. 6.8. договору покупець зобов'язаний при першій вимозі постачальника надавати письмовий звіт про залишки товару на складі протягом 10 календарних днів, підписаний уповноваженою особою покупця.

Відповідно до умов договору позивач з лютого по квітень 2012 року поставив відповідачу товар на загальну суму 28 139, 12 грн., що підтверджується видатковими накладними, належним чином завірені копії яких додані до позовної заяви.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ «Фудсервіс Трейд» та ТОВ «Ділайт - Україна» станом на 31.07.2012 року підписаного обома сторонами, копія якого наявна в матеріалах справи, поставлений товар оплачено частково, сума неоплаченого товару/заборгованості складає 26 749, 84 грн.

За твердженням позивача, шляхом переговорів питання щодо оплати поставленого товару, надання письмового звіту про залишки товару на складі врегулювати не вдалось.

21 листопада 2012 року позивач направив відповідачу Претензію Вих. № 41 від 20.11.2012 року, яку останній отримав 28.11.2012 року, зазначеною претензією позивач просив відповідача перерахувати на розрахунковий рахунок (або внести в касу підприємства) 26 749, 84 грн. заборгованості. За твердженням позивача відповіді на претензію відповідач не надав, суму заборгованості не оплатив, тому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу за договором в розмірі 26 749, 84 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договір поставки № К - 241/48 від 29.05.2011р. є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Як встановлено судом, позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору поставлено відповідачу товар в лютому - квітні 2012 року на суму 28 139, 12 грн., що підтверджується видатковими накладним доданим до позовної заяви. Поставлений товар був частково оплачений відповідачем, в наслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію станом на момент вирішення спору складає 26 749, 84 грн., доказів сплати якої відповідачем суду не надано.

Позивачем умови договору виконані в повному обсязі, у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору. Відповідачем, в свою чергу, жодних претензій щодо невідповідності поставки умовам договору не заявлялось та суду не надано.

Відповідно до ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач на вимогу позивача не надав письмовий звіт про залишки товару на складі протягом 10 календарних днів, підписаний уповноваженою особою покупця, відповідно до п. 6.8. договору, що свідчить про недобросовісне виконання ним своїх обов`язків, з якими пов`язується виникнення в нього обов`язку оплати товару, то суд приходить до висновку, що факт реалізації товару відбувся (є таким, що настав). Доказів іншого суду не надано.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості у розмірі 26 749, 84 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 26 749, 84 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати товару, у відповідності до п.п. 4.3., 6.8. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 26 749, 84 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ділайт - Україна» (04074, м. Київ, вул. Лугова, 12; код ЄДРПОУ 35847906) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудсервіс Трейд» (83007, м. Донецьк, вул. Єременко, буд. 15; код ЄДРПОУ 37492801) 26 749 (дванадцять шість тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 84 коп. основного боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2013р.

Суддя Г.П. Бондаренко

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення19.02.2013
Оприлюднено25.02.2013
Номер документу29542966
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/1720/13

Рішення від 19.02.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Бондаренко Г.П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні