Рішення

від 25.02.2013 по справі 5004/1555/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 лютого 2013 р. Справа № 5004/1555/12

за позовом Фірми "Луарт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк

до відповідача Приватного підприємства "Житлобуд-1", м.Луцьк

про стягнення 50 980,07 грн.

суддя Бондарєв С.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Козак А.Ю. - довіреність від 06.11.2012р.;

від відповідача: Рабан М.Т. - довіреність від 26.12.2012р.;

Бідзюра Н.В. - довіреність від 26.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Фірма "Луарт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Житлобуд-1", в якому просить стягнути з відповідача 50 980,07 грн. основного боргу за виконані згідно видаткових накладних роботи за період з 2007р. по 2012р.

Крім того, просить стягнути 3 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

В додаткових поясненнях від 04.02.2013р. представник позивача зазначив, що відповідач визнає борг в розмірі 43 420,07 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 30.01.2013р.; розбіжність становить 7 560,00 грн.; на думку позивача, дана розбіжність виникла у зв'язку із неправильним віднесенням відповідачем сплаченої ним суми 7 560,00 грн. в рахунок оплати за поставлений товар по видатковій накладній №РН-0000033 від 29.03.2007р.

Крім того, в додаткових поясненнях від 19.02.2013р., в судовому засіданні представник позивача зазначив, що розбіжність в розмірі 7 560,00 грн., підтверджується податковою накладною №42 від 29.03.2007р., яка була виписана відповідачу за результатами продажу продукції згідно видаткової накладної №РН-0000033 від 29.03.2007р.; дана податкова накладна, на думку позивача, підтверджує підставу здійснення господарської операції та формування податкового кредиту, а саме рахунок №СФ-0000036 від 27.03.2007р., тобто аналогічну тій, яка вказана у видатковій накладній №РН-0000033 від 29.03.2007р. на суму 7 560,00 грн.; крім того, зазначає, що рахунок на оплату №286 від 25.12.2006р. наданий відповідачем лише у вигляді копії без пред'явлення оригіналу, а також відсутній в переліку рахунків згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку:361 контрагенти; замовлення за 01.01.2006-31.12.2012р.

В судовому засіданні, в поясненні від 30.01.2013р. представники відповідача позов визнали частково в сумі 43 420,07 грн., що підтверджується актом звірки станом на 10.12.12р.; розмір витрат на правову допомогу вважають завищеною.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що частково борг сплачено в розмірі 7000,00 грн. В підтвердження часткової проплати основного боргу долучив до матеріалів справи платіжне доручення №21 від 18.02.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач - Фірма "Луарт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю згідно видаткових накладних №РН-0000005 від 24.01.2007р., №РН-0000019 від 26.02.2007р., №РН-0000031 від 29.03.2007р., №РН-0000032 від 29.03.2007р., №РН-0000033 від 29.03.2007р., №РН-0000038 від 18.04.2007р., №РН-0000040 від 18.04.2007р., №РН-0000048 від 11.05.2007р., №РН-0000053 від 31.05.2007р., №РН-0000065 від 28.06.2007р., №РН-0000096 від 03.09.2007р., №РН-0000111 від 27.09.2007р., №РН-0000121 від 30.09.2008р., №РН-0000130 від 23.10.2008р., №РН-0000138 від 03.11.2008р., №РН-0000157 від 10.12.2008р., №РН-0000162 від 16.12.2008р., №РН-0000002 від 21.01.2009р., №РН-0000019 від 24.04.2009р., №РН-0000093 від 28.10.2009р., №РН-0000002 від 16.01.2012р., №РН-0000005 від 07.02.2012р. та на підставі рахунків і довіреностей за період з 2007р. по 2012р. поставив відповідачу - Приватному підприємству "Житлобуд-1" товар та виконав згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000016 від 20.12.2007р., №ОУ-0000009 від 18.04.2008р., №ОУ-0000023 від 13.11.2008р., №ОУ-0000007 від 14.06.2011р. роботи всього на загальну суму 228 494,77 грн. (а.с. 10-52 Т-1, а.с. 11-40, 64-112 Т-2).

Договори купівлі-продажу та підряду у письмовій формі між сторонами не укладалися.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Тобто, між сторонами за правовою природою склались відносини, які регулюються главою 54 ЦК України "Купівля-продаж" та главою 61 ЦК України "Підряд".

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Позивач направив відповідачу 14.11.2012р. та 17.02.2012р. вимоги №63 та №6 (а.с. 53, 61-63 Т-2), які відповідачем отримані, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії повідомлень про вручення поштового відправлення та журналу вихідної кореспонденції (а.с. 57, 58-60, 66, Т-1).

Відповідач виконав зобов'язання частково, оплатив товар та роботи на суму 177 514,70 грн., що підтверджується копіями банківських виписок (а.с.99-132 Т-1) Заборгованість відповідача становила 50 980,07 грн., що підтверджується розрахунком позивача та оборотно - сальдовою відомістю станом на 31.01.2013р. (а.с. 8 - 9, Т. - 2).

Крім того, судом встановлено, що відповідач після подачі позову (сплатив 7000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №21 від 18.02.2013р. (а.с. 121, Т-2) та не заперечується сторонами.

Тому в частині стягнення 7 000,00 грн. боргу провадження у справі припинити відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору..

До стягнення підлягає 43 980,07 грн.

Заперечення відповідача щодо розбіжності основного боргу в розмірі 7 560,00 грн. спростовується матеріалами справи, поясненнями представників сторін, а також податковою накладною №42 від 29.03.2007р. за результатами продажу продукції згідно видаткової накладної №РН-0000033 від 29.03.2007р., яка підтверджує підставу здійснення господарської операції. Дана розбіжність виникла у зв'язку із неправильним віднесенням відповідачем сплаченої ним суми 7 560,00 грн. (банківська виписка №179 від 23.02.2007р.) в рахунок оплати за поставлений товар по видатковій накладній №РН-0000033 від 29.03.2007р. Дана накладна так і залишились неоплаченою відповідачем, а саме, сума 7 560,00 грн. була сплачена відповідачем із вказівкою призначення платежу: "за вікна, двері ПВХ за рах.. №286 від 25.12.2006р.", тоді як видаткова накладна датована 29.03.2007р., тобто значно пізніше. Номер, дата рахунку, предмет оплати, а також його сума, які вказані відповідачем в призначенні платежу не існує і такий рахунок позивачем не виставлявся. Поставка згідно накладної №РН-000033 від 29.03.2007р. здійснювалась на підставі замовлення оформленого рахунком №СФ-0000036 від 27.03.2007р. Тому вказана накладна немає жодного відношення до оплати проведеної відповідачем 23.02.2007р.

Оригінал рахунку №286 від 25.12.2006р., на який посилається відповідач, суду не надано, а тому не може вважатись належним і допустимим доказом і не береться до уваги судом у вирішенні спору.

Крім того, позивач в судовому засіданні, позовній заяві №68 від 03.12.2012р.. просив стягнути з відповідача 3 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Відповідач заперечив дану суму, яка, на його думку, не співрозмірна з характером та складністю даного спору. Не заперечив проти стягнення 1 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Надання послуг адвоката підтверджується договором про надання правової допомоги №73 від 06.11.2012р. (а.с. 79-82), платіжним дорученням №454 від 22.11.2012р. (а.с.84) на оплату послуг адвоката. З огляду на розумну необхідність витрат на оплату юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав та представництвом інтересів Фірми "Луарт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю у даній конкретній справі, враховуючи характер спору, участь адвоката у справі, господарський суд вважає за необхідне відшкодувати позивачу 2000,00 грн. адвокатських витрат.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609,50 грн., слід стягнути з нього.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 655, 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Житлобуд-1", м.Луцьк, Київський майдан, 11/14 (код 33731651, р/р 26006310059901 у філії АБ "Південний"у м.Львів, МФО 385532) на користь Фірма "Луарт" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Луцьк, вул.Ковельська, 40 (код 30392061, р/р 26001167553 у АТ "Райффайзен Банк Аваль". м.Київ, МФО 380805) - 43 980,07 грн., 2 000,00 грн. витрат на послуги адвоката та 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7 000,00 грн. боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Повний текст рішення складено

25.02.13

Суддя С. В. Бондарєв