Рішення

від 21.02.2013 по справі 5011-30/18695-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/18695-2012 21.02.13

За позовом Об'єднання «Ядерний страховий пул»

До Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс»

Про стягнення 42 931,96 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Буренко М.Г. представник за довіреністю № б/н від 08.01.13

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Об'єднання «Ядерний страховий пул» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором про співробітництво між об'єднанням «Ядерний страховий пул» та страховиком щодо організації та провадження страхування у сфері використання ядерної енергії від 03.01.12. в розмірі 37 543, 16 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» не виконало свої зобов'язання по сплаті обов'язкових членських внесків та інших грошових зобовязань, що передбачені «Положенням про розмір і порядок сплати вступних, членських та цільових (разових) внесків членами об'єднання «Ядерний страховий пул», внаслідок чого у відповідача перед Об'єднання «Ядерний страховий пул» виникла заборгованість, що і зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.12. порушено провадження у справі № 5011-30/18695-2012; розгляд справи призначено на 24.01.13. о 09-50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 07.02.13. о 12-10.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 21.02.13. о 10-00.

21.02.13. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва на підставі ст. 22 ГПК України позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з відповідача на свою користь додатково до позовних вимог заборгованість за перший квартал 2013 р. в розмірі 5 388,80 грн. Крім того, позивач зазначає, що при формулюванні позовних вимог Об'єднанням «Ядерний страховий пул» було допущено технічну помилку, а саме - частково включено розмір заборгованості по додатковому членському внеску в сумі 8 228,00 грн. до розміру заборгованості за 2, 3, 4 квартали 2012 р.

Вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Представник позивача підтримав збільшені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вкотре 21.02.13. не з'явився, вимог попередніх ухвал Господарського суду міста Києва у справі № 5011-30/18695-2012 не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1228 від 02.06.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АБ № 771651 від 23.01.13.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 5011-30/18695-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

03.01.12. між Об'єднання «Ядерний страховий пул» (далі - ПУЛ) та Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (далі - Страховик) укладено договір про співробітництво між Об'єднанням «Ядерний страховий пул» та страховиком щодо організації та провадження страхування у сфері використання ядерної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1. Договору) предметом договору є співробітництво та представництво сторін щодо організації та провадження страхування у сфері використання ядерної енергії, в тому числі обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, страхування від збитку майну і поломки механізмів, від перерви виробництва, відповідальності директорів і керівного складу оператора, та ін. (надалі -ядерні ризики), а саме: забезпечення виконання вимог чинного законодавства та Статуту Пулу у стосунках між усіма суб'єктами правовідносин, що виникають при проведенні страхування ядерних ризиків; збирання необхідної інформації, узагальнення та поширення практики здійснення страхування ядерних ризиків; здійснення збору документів, необхідних для виплати членами Пулу відшкодувань постраждалим та здійснення таких виплат, в порядку передбаченому чинним законодавством.

Для виконання умов Договору Пул надає Страховику інформацію щодо здійснення страхування ядерних ризиків у формі інформаційних листів, обзорів, звітів, тощо. Також, Страховик доручає, а Пул приймає на себе зобов'язання отримувати повідомлення про настання ядерних інцидентів та збирати необхідні документи, передбачені чинним законодавством і нормативними документами Пулу при настанні страхового випадку. Після отримання повідомлення Пул подає до Страховика доручення за встановленою формою на опрацювання випадку, де платником є Страховик. Страховик здійснює страхові платежі згідно доручень (п. п. 2.2., 2.3. Договору).

Приписами п. 3.1.1. Договору передбачено, що Страховик зобов'язується сплачувати вступний та інші внески на умовах, передбачених «Положенням про розмір і порядок сплати вступних, членських та цільових (разових) внесків членами об'єднання «Ядерний страховий пул», що затверджене загальними зборами членів Пулу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Об'єднання «Ядерний страховий пул» вказує на те, що всупереч умовам зазначеного вище Договору та законодавства України, відповідачем не було в повному обсязі проведено розрахунки перед позивачем по сплаті обов'язкових членських внесків за 2, 3, 4 квартали 2012 р., за перший квартал 2013 р. та інших грошових зобов'язань, що передбачені «Положенням про розмір і порядок сплати вступних, членських та цільових (разових) внесків членами Об'єднання «Ядерний страховий пул», внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі, 42 931,96 грн.: заборгованість по членським внескам - 26 184,80 грн., заборгованість по додатковому членському внеску - 8 228,00 грн., заборгованість по додатковому цільовому внеску - 7 064,73 грн., пеня - 1 454,43 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Пунктом 3.1.1. Договору визначений обов'язок страховика сплачувати вступний та інші внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2 «Положенням про розмір і порядок сплати вступних, членських та цільових (разових) внесків членами об'єднання «Ядерний страховий пул» визначено, що членський внесок - грошове перерахування, що сплачується членами Пулу в порядку та розмірі, визначених відповідно до цього положення. Членський внесок сплачується членами пулу щоквартально до 15 числа першого місяця кварталу.

У випадку невиконання Страховиком рішень та недотримання положень установчих та нормативних документів Пулу, затверджених органами управління Пулу відповідно до їх компетенції, а також у разі невиконання в установленому порядку взятих на себе зобов'язань перед Пулом, страхувальниками та/або третіми особами за договорами страхування ядерних ризиків, а також у разі несвоєчасного здійснення виплати страхового відшкодування Пул вказує на це Страховику своїм листом, і якщо Страховик не вжив заходи щодо усунення порушення, протягом 30-ти днів з дати отримання попередження, приймає рішення про накладення на Страховика грошового стягнення у вигляді додаткового внеску цього Страховика до Пулу у розмірі 50% членського внеску Страховика за квартал, в якому було виявлено порушення (п. 6.1. Договору).

Об'єднання «Ядерний страховий пул» листом № 298 від 10.08.12. повідомило відповідача про те, що у останнього наявна заборгованість по сплаті членських внесків за 2 та 3 квартали 2012 року, та зазначило про необхідність виконати свої фінансові зобов'язання перед Пулом.

Слід відзначити, що матеріали справи не містять доказів того, що Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» виконало взяті на себе обов'язки по сплаті членських внесків за 2, 3, 4 квартали 2012 року та за перший квартал 2013 р.

Приписами 3.1.3. Договору встановлений обов'язок Страховика виконувати рішення та дотримуватись положень статуту та інших внутрішніх нормативних документів Пулу, затверджених органами управління Пулу відповідно до їх компетенції.

Наказом № 2-Р від 19.09.12. до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» позивачем були застосовані фінансові санкції, передбачені п. 6.1. Договору, у вигляді стягнення додаткового внескув розмірі 8 228,00 грн.

Пункотом п. 3 Положенням про розмір і порядок сплати вступних, членських та цільових (разових) внесків членами об'єднання «Ядерний страховий пул» визначено, що у випадку порушення фінансових зобов'язань, передбачених цим Положенням або договорами доручення між членами пулу та уповноваженим компаніями, Рада ЯСП приймає рішення про виплату членом пулу, що допустив порушення, додаткового цільового внеску в розмірі 0,2 % від суми неоплаченого платежу за кожен день порушення, цільове призначення якого затверджується рішенням Ради ЯСП.

У зв'язку з порушенням фінансових зобов'язань Рада ЯСП відповідно до п. 3 вищезазначеного положення застосувала до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» санкції, у вигляді додаткового цільового внеску в розмірі 7 064,73 грн., що підтверджується протокол засідання Ради ЯСП № 82 від 09.08.12. (належним чином засвідчена копія знаходиться в матеріалах справи)

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по членським внескам в розмірі 26 184,80 грн., по додатковому членському внеску - 8 228,00 грн., по додатковому цільовому внеску - 7 064,73 грн., слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті членських внесків, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі п. 6.2. Договору пеню у розмірі 1 454,43 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по членських внесків не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Суд відзначає наступне, що згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

При дослідженні наданого позивачем розрахунку пені Господарським судом міста Києва було встановлено, що позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 1 454,43 грн.

Суд зазначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на викладене, позовні вимоги Об'єднання «Ядерний страховий пул» є обґрунтованими і підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Об'єднання «Ядерний страховий пул» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, б. 13Є, код ЄДРПОУ 31451838) на користь Об'єднання «Ядерний страховий пул» (02660, м. Київ, вул. Раскової, буд. 11, код ЄДРПОУ 32662158) 26 184 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 80 коп. - заборгованість по членським внескам , 8 228 (вісім тисяч двісті двадцять вісім) грн. 00 коп. - заборгованість по додатковому членському внеску, 7 064 (сім тисяч шістдесят чотири )грн. 73 коп. - заборгованість по додатковому цільовому внеску, 1 454 (одну тисячу чотириста п'ятдесят чотири) грн. 43 коп. - пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано.

Повне рішення складено 26.02.13.

Суддя Т.М. Ващенко