Постанова

від 16.09.2008 по справі 22-а-973/08

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМ ІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-973/08 Головуючи й у першій інстанції: Євсіков О.О.

Доповідач: С априкіна І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2008 року м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого судді: Сап рикіної І.В.,

суддів: Ко валя М.П., Маслія В.І.,

при секретарі: Ба дріашвілі К.С.,

розглянувши у від критому судовому засіданні у м. Києві матеріали апеляційн их скарг Товариства з обмеж еною відповідальністю «Фіна нси-Інвестиції-Лізинг» та Де ржавної податкової інспекці ї у Солом' янському районі м . Києва на постанову Господар ського суду м. Києва від 26.03.2007 ро ку по справі за позовом Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Фінанси-Інвестиції-Л ізинг» до Державної податков ої інспекції у Солом' янсько му районі м. Києва про визнанн я недійсним податкового пові домлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Фінанси-Інвестиц ії-Лізинг» звернулися до Гос подарського суду м. Києва з а дмінпозовом до Державної под аткової інспекції у Солом' я нському районі м. Києва про ви знання недійсним податковог о повідомлення-рішення відпо відача №0000132304/0 від 07.04.2005р. як тако го, що суперечить вимогам чин ного законодавства, яким поз ивачу донараховано податков е зобов' язання з податку на додану вартість в сумі 7 090 000,00 г рн. та застосовано штрафні са нкції в сумі 7 090 000,00 грн..

Постановою Господарс ького суду м. Києва від 26.03.2007 ро ку позовні вимоги задоволе но частково: визнано недійс ним податкового повідомленн я-рішення відповідача №0000132304 /0 від 07.04.2005р. в частині визначенн я позивачу до сплати суми штр афних (фінансових) санкцій в р озмірі 3045000,00 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмов лено.

Не погоджуючись з ви щезазначеною постановою, п озивач подав апеляційну ск аргу, в якій просить апеляцій ну інстанцію скасувати поста нову суду першої інстанції в частині відмови в задоволен ні позову та постановити нов у, якою позовні вимоги задово льнити в повному обсязі. В сво їй апеляційній скарзі апел янт посилається на невідпові дність висновків суду дійсни м обставинам справи, що є підс тавою для скасування судовог о рішення.

В свою чергу, відпові дач також подав апеляційну с каргу на вище згадану постан ову, в якій просить апеляці йну інстанцію скасувати пост анову суду першої інстанції та постановити нову, якою в за доволенні позову відмовити в повному обсязі. В своїй апеля ційній скарзі апелянт поси лається на неповне з' ясуван ня обставин, що мають значенн я для справи, порушення норм м атеріального права та неправ омірність висновків суду пер шої інстанції, що є підставою для скасування судового ріш ення.

Заслухавши суддю-до повідача, пояснення учасникі в процесу, що з' явилися в суд ове засідання, перевіривши м атеріали справи, доводи апел яційної скарги, колегія судд ів вважає, що апеляційна скар га відповідача не підлягає з адоволенню, а позивача підля гає задоволенню, виходячи з н аступного.

Господарський суд м. Києва в своєму рішенні прий шов до висновку про наявніст ь правових підстав для задов олення позову частково.

Апеляційна інстанці я не може погодитись з таким в исновком суду першої інстанц ії в частині відмови позивач у в частині позовних вимог, з о гляду на наступне.

Завданням адміністр ативного судочинства є захис т прав, свобод та інтересів фі зичних осіб, прав та інтересі в юридичних осіб у сфері публ ічно-правових відносин від п орушень з боку органів держа вної влади, органів місцевог о самоврядування, їхніх поса дових і службових осіб, інших суб' єктів при здійсненні н ими владних управлінських фу нкцій на основі законодавств а, в тому числі на виконання де легованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні сп рави керується принципом зак онності, відповідно до якого органи державної влади, орга ни місцевого самоврядування , їхні посадові і службові осо би зобов'язані діяти лише на п ідставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Ко нституцією та законами Украї ни.

З матеріалів справи вбач ається, що позивачем здійсне но відчуження акцій, які були емітовані іншими суб' єктам и підприємницької діяльност і, у зв' язку з чим пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» не можут ь застосовуватись до спірни х операцій позивача.

Акції як вид цінного паперу , що засвідчують дольову учас ть у статутному фонді акціон ерного товариства та наявніс ть у їх власника відповідних корпоративних прав, можуть б ути об' єктом купівлі-продаж у та, за певних умов (крім опер ацій з їх випуску та погашенн я), набувають статусу товару.

Матеріалами справи підтве рджено, що позивач здійснюва в продаж акцій, емітентом яки х він не був, саме як товару.

Із матеріалів справи випли ває, що податковим повідомле нням-рішенням №0000132304/0 від 07.04.2005р. Т овариству з обмеженою діяльн істю (позивачу) Державною под атковою інспекцією у Солом' янському районі м. Києва (відп овідачем) донараховано подат кове зобов' язання з податку на додану вартість в сумі 7 090 00 0,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 7 090 000,00 грн.

Спірне податкове повідомл ення-рішення прийнято відпов ідачем на підставі акту пере вірки від 05.04.2005р. № 18/23-0413/32765700 про рез ультати планової перевірки д отримання позивачем вимог по даткового та валютного закон одавства за період з 02.12.2003р. по 31. 12.2004р., в ході якої відповідачем виявлено порушення позиваче м вимог пп.3.1.1.п.3.1.ст.3 Закону Укра їни «Про податок на додану ва ртість», що призвело до заниж ення зобов' язання з податку на додану вартість у березні 2004р. на суму 7 000 000,00 грн. та у верес ні 2004 року на суму 90 000,00 грн.

Згідно договору купівлі-пр одажу акцій від 01.03.2004р. № К4/0103/6, укл аденого з ТОВ «ФК «Євразія» (л іцензія на здійснення діяльн ості з випуску та обігу цінни х паперів АА №604090 від 10.01.2004р.), пози вач продав за кошти акції, емі товані ЗАТ «Укргідроспецбуд » (код ЄДРПОУ 32551830) в кількості 35 м лн. шт. на суму 17,5 млн. грн. (без ПД В) та акції, емітовані ЗАТ «Укр енергокомплектбуд» (код ЄДРП ОУ 32551846) в кількості 35 млн. шт. на с уму 17,5 млн. грн. (без ПДВ)

Відповідно до договору куп івлі-продажу цінних паперів від 27.08.2004р. № К/42708/1, укладеного з ТО В «Київінвестброк» (ліцензія АА №549173 від 13.06.2003р.), позивач прода в за кошти акції, емітовані ВА Т «Кийпідземшляхбуд» (код ЄД РПОУ 32492503) в кількості 7,5 тис. шт. н а суму 450 000,00 грн. (без ПДВ).

На суму спірних операцій з п родажу за кошти акцій позива ч не нарахував податок на дод ану вартість, оскільки спірн і операції, на думку позивача , не є об' єктом оподаткуванн я податком на додану вартіст ь відповідно до пп.3.2.1.п.3.2.ст.3 Зак ону України «Про податок на д одану вартість».

За пп. 3.2.4. п. 3.2. ст. 3 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість» не є об' єктом оподат кування операції з обігу вал ютних цінностей, до яких, відп овідно до п. 1 ч. 1 Декрету Кабіне ту міністрів України від 19.02.1993 р оку № 15-93 «Про систему валютног о регулювання та валютного к онтролю» віднесено, в тому чи слі, і цінні папери, що є додат ковим обґрунтуванням ненара хування ПДВ під час продажу а кцій.

Спірні договори з продажу з а кошти цінних паперів (акцій ) укладено позивачем із суб' єктами підприємницької діял ьності, які мають статус торг овців цінних паперів на підс таві відповідних ліцензій, щ о відповідає вимогам чинного законодавства України.

Позивачем здійснено прода ж акцій, емітентом яких є інші юридичні особи, що підтвердж ено випискою про обіг на раху нку в цінних паперах позивач а (продавця) №004668 за період з 01.01.2004 р. від 31.12.2004р., а також те, що розра хунок за продані акції здійс нено грошовими коштами, що пі дтверджено виписками банків . Дані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до п. 3.ст. 72 Кодекс у адміністративного судочин ства України (КАСУ) обставини , які визнаються сторонами, мо жуть не доказуватися перед с удом, якщо проти цього не запе речують сторони і в суду не ви никає сумніву щодо достовірн ості цих обставин та доброві льності їх визнання.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 З акону України «Про податок н а додану вартість» об' єкто м оподаткування є операції п латників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митн ій території України, в тому ч ислі - операції з оплати вар тості послуг за договорами о ренди (лізингу) та операції з п ередачі права власності на о б' єкти застави позичальник у (кредитору)для погашення кр едиторської заборгованості заставодавця.

Виходячи з положень п.1.4.ст.1 З акону України «Про податок н а додану вартість» продаж то варів - будь-які операції, що здійснюються згідно з дог оворами купівлі-продажу, мін и, поставки та іншими цивільн о-правовими договорами, які п ередбачають передачу прав вл асності на такі товари за ком пенсацію незалежно від строк ів її надання, а також операці ї з безоплатного надання тов арів та операції з передачі м айна орендодавцем (лізингода вцем) на баланс орендаря (лізи нгоотримувача) згідно з дого ворами фінансової оренди (лі зингу) або надання майна згід но з будь-якими іншими догово рами, умови яких передбачают ь відстрочення оплати та пер едачу права власності на так е майно не пізніше дати остан нього платежу.

Згідно п. 1.11. ст. 1 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість» поняття корпоратив ні права, пов'язана особа, рези дент, нерезидент, гудвіл, кошт и, цінні папери, дериват иви, товари, дивіденди, п роценти, роялті, кредит, депоз ити, лізинг (оренда), бартер, бе зоплатно отримані товари (ро боти, послуги), валові витрати виробництва (обігу), основні ф онди та нематеріальні активи , що підлягають амортизації, р озуміються у значенні, визна ченому Законом України «Про оподаткування прибутку підп риємств».

Відповідно до п.п. 1.3., 1.4., 1.6. Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств»:

Кошти- гривня або іноземн а валюта.

Цінний папір- документ, що засвідчує право володіння а бо відносин позики та відпов ідає вимогам, встановлений з аконодавством про цінні папе ри.

Товари- матеріальні та не матеріальні активи, а також ц інні папери та деривативи, що використовуються у будь-яки х операціях, крім операцій з ї х випуску (емісії) та погаше ння.

Цінні папери- грошові доку менти, що засвідчують право в олодіння або відносини позик и, визначають взаємовідносин и між особою, яка їх випустила , та їх власником і передбачаю ть, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або про центів, а також можливість пе редачі грошових та інших пра в, що випливають з цих докумен тів, іншим особам (ст. 1 Закон у України «Про цінні папери і фондову біржу»).

Акціяє одним із видів цінни х паперів (ст. 3 Закону України «Про цінні папери і фондову б іржу»).

Статтею 1 Закону України «Пр о національну депозитарну си стему та особливості електро нного обігу цінних паперів в Україні», передбачено, що в ипуск цінних паперів- заре єстрована у встановленому по рядку сукупність цінних папе рів одного емітента з одним д ержавним реєстраційним номе ром, що можуть мати різні умов и емісії, але надають однаков і права.

Відповідно до Положення пр о діяльність з обліку прав вл асності на іменні цінні папе ри та депозитарну діяльність , затвердженого Указом Прези дента від 02.03.1996р. №160/96, обіг іменних цінних паперів - у кладання цивільно-правових у год, які ведуть до зміни прав в ласності на іменні цінні пап ери.

З аналізу норм законодавст ва апеляційний суд приходить висновку, що в розумінні Зако ну України «Про оподаткуванн я прибутку підприємств» с пірні операції з продажу поз ивачем за кошти цінних папер ів (акцій) за своїм змістом не є операціями з випуску (емісі ї) або з погашення цінних папе рів, а здійснені в процесі обі гу цінних паперів (акцій), при цьому, в спірних операціях ак ції виступають як товар.

Стаття 1 Закону України «Пр о податок на додану вартість » визначає значення термінів , що використовуються по текс ту закону.

Відповідно до п.1.2. Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»,

особа- будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від тог о, чи є така особа резидентом ч и ні:

суб'єкт підприємницької ді яльності,в тому числі підпри ємство з іноземними інвестиц іями, незалежно від форми та ч асу внесення цих інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької д іяльності;

фізична особа (громадянин, і ноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійсн ює діяльність, віднесену до п ідприємницької згідно з зако нодавством, або ввозить (пере силає) товари на митну терито рію України.

Згідно до п.1.3. Закону України «Про податок на додану варті сть»,

платник податку- особа, яка згідно з цим Законом зобов'яз ана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку , що сплачується покупцем, або особа, яка ввозить (пересилає ) товари на митну територію Ук раїни.

Таким чином, в розумінні Зак ону України «Про податок на д одану вартість» поняття « особа», яке є більш широким поняттям та включає, в тому чи слі, як суб' єктів підприє мницької діяльності, так і інших юридичних і фізичних о сіб (підприємців), і, окремо - поняття «платник податку », яке стосується певної особи, щодо якої у відпові дному контексті законом вста новлено обов' язок з утриман ня та внесення податку до бюд жету.

По тексту Закону передбаче но використання як терміну « платник податку» - стосо вно певної особи, щодо якої в к ожному окремому контексті за конодавчої норми визначено о бов' язок з утримання та вне сення до бюджету податку, так і терміну «суб' єкт підприє мницької діяльності» - стосо вно широкого кола осіб, щодо я ких відповідною законодавчо ю нормою не визначено обов' язку з утримання та внесення податку.

Таким чином, розмежування з аконом понять «особа», «суб' єкт підприємницької діяльно сті», «юридична особа», «фізи чна особа», «платник податку » введено законодавцем з мет ою чіткого визначення статус у відповідної особи відносно положень кожної окремої нор ми закону.

Стаття 3 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає перелік об' єктів оподаткування та операцій, щ о не є об' єктом оподаткуван ня.

Пункт 3.2. статті 3 Закону визн ачає перелік операцій, що не є об' єктом оподаткування.

Підпункт 3.2.1. пункту 3.2. статті 3 Закону містить перелік опер ацій з цінними паперами, які н е є об' єктом оподаткування.

Тобто, зазначені норми Зако ну обумовлюють віднесення чи не віднесення до об' єкту оп одаткування податком на дода ну вартість певних операцій в залежності від виду таких о перацій, а не суб' єкту, яким ц і операції здійснено.

Відповідно до пп. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 З акону України «Про податок н а додану вартість» не є об'є ктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління т а продажу за кошти цінних п аперів, що випущені в об іг (емітовані) суб'єктами підп риємницької діяльності, Н аціональним банком України, Міністерством фінансів Укра їни, органами місцевого само врядування відповідно до зак ону, включаючи приватизаційн і та компенсаційні папери (се ртифікати), інвестиційні сер тифікати, житлові чеки, земел ьні бони та деривативи; обмін у зазначених цінних паперів на інші цінні папери; розраху нково-клірингової, реєстрато рської та депозитарної діяль ності на ринку цінних папері в, а також діяльності з управл іння активами.

Отже, відповідно до пп. 3.2.1 п.3.2. ст.3 Закону не є об' єктом опод аткування операції з:

1) випуску (емісії) цінних паперів,- тобто операц ій, суб' єктом здійснення як их є саме емітенти;

2) розміщення у будь-як і форми управління цінних па перів,- тобто операцій, суб' є ктом здійснення яких може ем ітент та/або фінансова устан ова, що здійснює розміщення ц інних паперів;

3) продажу за кошти цін них паперів,- тобто операцій, с уб' єктом здійснення яких є власник цінного паперу (прод авець), який, відповідно, може бути як емітентом, та к і іншою особою.

Щодо подальших слів «…щ о випущені в обіг (емітовані) с уб' єктами підприємницької діяльності, Національним ба нком України, Міністерством фінансів України, органами м ісцевого самоврядування від повідно до закону…», законод авець визначив опис саме цін них паперів як ОБ' ЄКТІВ ОПЕ РАЦІЙ, а не окреслив їх СУБ' Є КТІВ.

При цьому, визначення закон одавцем емітентами цінних па перів суб' єктів підприєм ницької діяльності відпо відно до п. 1.2. ст. 1 Закону «Про по даток на додану вартість» ма є братися до уваги в широкому розумінні, тобто - включати як юридичних осіб, та і фізичн их осіб-підприємців, які, відп овідно до закону, можуть бути емітентами цінних паперів.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що згі дно пп. 3.2.1 п. 3.2 ст. 3 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість» не є об' єктом оподатк ування податком на додану ва ртість операції з продажу за кошти цінних паперів, що здій снюються будь-якою особою - власником цих цінних папері в, незалежно від того, чи є ця о соба емітентом таких цінних паперів, чи ні.

Крім того, пп. 3.2.1 п.3.2 ст. 3 Закону України «Про податок на дода ну вартість» є виключенням і з загального правилу віднесе ння операцій до об' єкту опо даткування податком на додан у вартість, передбаченого пп .3.1.1.п.3.1.ст.3. Закону.

Враховуючи вище викладене , колегія суддів приходить до наступного висновку: спірні операції з продажу за грошов і кошти цінних паперів (акцій ) позивачем, які з точки зору п одаткового законодавства є о пераціями з продажу товару, н е можуть бути віднесені до оп ерацій, що є об' єктом оподат кування згідно пп.3.1.1.п.3.1.ст.3 Зак ону, оскільки щодо спірних оп ерацій Законом встановлено ч ітке виключення із загальног о правила оподаткування, а са ме - спірні операції віднес ено до операцій, що не є об' єк том оподаткування згідно пп. 3.2.1.п.3.2.ст.3 Закону.

Отже, донарахування позива чу за спірними операціями пр одажу за кошти акцій податко вого зобов' язання з податку на додану вартість в сумі 7 090 00 0,00 грн. на підставі пп. 3.1.1.п.3.1.ст.3 З акону України «Про податок н а додану вартість» є необґру нтованим, а рішення суду перш ої інстанції в цій частині - таким, що підлягає скасуванн ю.

Відповідно до пп. 3.2.4 п. 3.2 ст.3 Закону України «Про пода ток на додану вартість» з об' єктів оподаткування податко м на додану вартість виключе но операції з обігу валютни х цінностей (у тому числі наці ональної та іноземної валюти ), банківських металів, банкно т та монет Національного бан ку України, за винятком тих, що використовуються для нумізм атичних цілей, базою оподатк ування яких є продажна варті сть; випуску, обігу та погашен ня білетів державних лотерей , запроваджених за ліцензією Міністерства фінансів Украї ни; виплати грошових виграші в, грошових призів і грошових винагород; прийняття ставок , у тому числі шляхом обміну ко штів на жетони чи інші замінн ики гривні, призначені для ви користання в гральних автома тах та іншому гральному уста ткуванні, продажу негашених поштових марок України, конв ертів або листівок з негашен ими поштовими марками Україн и, крім колекційних марок, кон вертів чи листівок для філат елістичних потреб, базою опо даткування яких є продажна в артість;

Згідно Декрету Кабінету м іністрів України «Про систем у валютного регулювання та в алютного контролю» від 19.02.1993р. № 15/93, поняття «валютні ціннос ті» включає, в тому числі, я к платіжні документи та інш і цінні папери (акції, облігац ії, купони до них, бони, вексел і (тратти), боргові розписки, а кредитиви, чеки, банківські н акази, депозитні сертифікати , ощадні книжки, інші фінансов і та банківські документи), ви ражені у валюті України.

Однак, як було зазначено вищ е, в розумінні податкового за конодавства відповідно до п. 1.6. Закону України «Про оподат кування прибутку підприємст в» поняття «товари» включає, в тому числі, і цінні папери, щ о використовуються у будь-як их операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашен ня.

Колегія суддів приходить д о висновку, що спірні операці ї не є операціями з випуску (ем ісії) та/або погашення цінних паперів, а здійснені в порядк у обігу цінних паперів, у спір них операціях акції виступаю ть саме як товар. Наведене сві дчить про відсутність п ідстав для застосування пп.3.2. 4.п.3.2.ст.3 Закону України «Про по даток на додану вартість» до спірних операцій.

Штрафні санкції накладают ься на платників податків за порушення податкового закон одавства (п.17.1.ст.17 Закону Украї ни «Про порядок погашення зо бов' язань платників податк ів перед бюджетами та держав ними цільовими фондами»).

Оскільки судова колегія пр ийшла до висновку про необґр унтованість та незаконність донарахування позивачу пода ткового зобов' язання з пода тку на додану вартість за спі рними операціями з продажу з а кошти цінних паперів (акцій ), тобто про відсутність факту порушення позивачем податко вого законодавства, то і відс утні будь-які підстави для за стосування до позивача штраф них санкцій згідно ст. 17 зазна ченого Закону. Таким чином, ап еляційна інстанція не погодж ується з рішенням суду першо ї інстанції в частині застос ування до позивача штрафних санкцій згідно пп.17.1.3.п.17.1.ст.17 за значеного Закону.

Коли платника податк ів (посадову особу платника п одатків) засуджено за скоєнн я злочину щодо ухилення від с плати податків, або якщо плат ник податків декларує переоц інені або недооцінені об' єк ти оподаткування, що призвод ить до заниження податкового зобов' язання у великих роз мірах, такий платник податкі в додатково до штрафів, визна чених цим пунктом, за наявнос ті підстав для їх накладення , сплачує штраф у розмірі 50 від сотків від суми недоплати, ал е не менше 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, сукупно за весь строк недопл ати, незалежно від кількості податкових періодів, що мину ли (пп. 17.6 п.7.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов ' язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами»).

Таким чином, підставою для нарахування додатково штраф них санкцій згідно цієї норм и є настання однієї з визначе них вище обставин: або засудж ення посадової особи позивач а за скоєння злочину щодо ухи лення від сплати податків, аб о декларування позивачем пер еоцінених або недооцінених о б' єктів оподаткування. Зазн ачені підстави в даному випа дку відсутні.

При цьому, положення вказан ої норми закону щодо «призве дення в результаті до заниже ння податкового зобов' язан ня у великих розмірах» може р озглядатись лише як додатков ий критерій для застосування спірної норми, тобто - як нас лідок настання однієї з визн ачених вище обставин, а не як о крема обставина, а, отже, за ві дсутності факту настання одн ієї з таких обставин окремо я к підстава для нарахування ш трафних санкцій застосовува тись не може.

З матеріалів справи також с лідує, що відповідно до подат кових декларацій з ПДВ за бер езень 2004р. та вересень 2004р., пода ткових декларацій з податку на прибуток за І-й квартал та 9 місяців 2004р. (тобто - за відпо відні звітні періоди щодо сп ірних операцій), позивачем в п овному обсязі відповідно до вимог закону задекларовано с уми грошових коштів, отриман их від покупців як компенсац ію вартості відчужених акцій .

За таких обставин апеляцій на інстанція приходить до ви сновку про відсутність підст ав для нарахування позивачу додатково штрафних санкцій в розмірі 50% від суми недоплати .

Колегія суддів погоджуєть ся з доводами суду першої інс танції та вважає рішення в ча стині задоволення позовних в имог обґрунтованим.

Крім того, судова колегія в важає за необхідне зазначити про арифметичну помилку, яко ї допустився суд першої інст анції в частині визначення р озміру штрафних санкцій, від носно застосування яких судо м задоволено вимоги позивача , а саме: оскільки відповідаче м донараховано позивачу суму недоплати (заниження податк ового зобов' язання) з подат ку на додану вартість в розмі рі 7 090 000,00 грн., що відповідає мат еріалам справи та відповідач ем не оспорюється, тобто сума штрафних санкцій в розмірі 50% від суми недоплати буде дорі внювати 3 545 000,00 грн. (три мільйон и п' ятсот сорок п' ять тися ч гривень), а не 3 045 000,00 грн. (три мі льйони сорок п' ять тисяч гр ивень), як помилково зазначен о в оскаржуваній постанові г осподарського суду від 26.03.2007р.

Отже, відповідно до вимо г, викладених в Ухвалі Вищого Адміністративного суду Укра їни від 05 грудня 2006р., судова кол егія з' ясувала дійсні обста вини відчуження позивачем ак цій за спірними договорами к упівлі-продажу, встановила к им були емітовані ці акції, ви ходячи з встановлених обстав ин справи у відповідності до вимог закону, прийшла до висн овку про законність та обґру нтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС Укр аїни, у справах щодо оскаржен ня рішень, дій чи бездіяльнос ті суб'єктів владних повнова жень адміністративні суди пе ревіряють, чи прийняті (вчине ні) вони:1) на підставі, у межах п овноважень та у спосіб, що пер едбачені Конституцією та зак онами України; 2) з використанн ям повноваження з метою, з яко ю це повноваження надано; 3) об ґрунтовано, тобто з урахуван ням усіх обставин, що мають зн ачення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісн о; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед зак оном, запобігаючи несправедл ивій дискримінації; 8) пропорц ійно, зокрема з дотриманням н еобхідного балансу між будь- якими несприятливими наслід ками для прав, свобод та інтер есів особи і цілями, на досягн ення яких спрямоване це ріше ння (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі при йняття рішення; 10) своєчасно, т обто протягом розумного стро ку.

Також, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах пр о протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта вл адних повноважень обов'язок щодо доказування правомірно сті свого рішення, дії чи безд іяльності покладається на ві дповідача, якщо він заперечу є проти адміністративного по зову. Всупереч наведеним вим огам податкова інспекція як суб'єкт владних повноважень не довела правомірності прий нятого нею рішення, на підста ві якого заявлено позов, а отж е воно підлягає скасуванню.

Проаналізувавши матер іали справи, доводи апеляцій ної скарги, колегія суддів ді йшла висновку, що судом першо ї інстанції не правильно вст ановлені обставини справи, с удове рішення ухвалено з пор ушенням норм матеріального права. Встановлено, що відсут ні будь-які правові підстави для стягнення з позивача штр афних санкцій, натомість є вс і правові підстави для скасу вання оскаржуваного податко вого повідомлення-рішення податкової інспекції, а от же, є всі підстави для скасува ння оскаржуваної постанови в частині відмови в задоволен ні позовних вимог та постано влення нової про задоволення позову в повному обсязі.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що апе ляційну скаргу позивача на постанову Господарського су ду м. Києва від 26.03.2007 року по спра ві за позовом Товариства з об меженою відповідальністю «Ф інанси-Інвестиції-Лізинг» до Державної податкової інспек ції у Солом' янському районі м. Києва про визнання недійсн им податкового повідомлення -рішення, необхідно задовол ьнити, в задоволенні скарги в ідповідача - відмовити, а по станову суду першої інстанці ї - в частині відмови в позов і - скасувати з постановлен ням нової про задоволення по зову повністю.

Крім того, виходячи з задово лення позову в повному обсяз і, на користь ТОВ „Фінанси-Інв естиції-Лізинг" з державного бюджету підлягають стягненн ю судові витрати в розмірі 203,00 грн.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207 К АС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги Державній податковій інспекції у Солом' янському районі м. Києва - відмовити.

Апеляційну скаргу Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Фінанси-Інвестиції-Л ізинг» - задовольнити.

Постанову Господарськог о суду м. Києва від 26.03.2007 року в ча стині відмови в задоволенні позовних вимог - скасуват и, постановити нову, якою по зов Товариства з обмеженою в ідповідальністю «Фінанси-Ін вестиції-Лізинг» до Державно ї податкової інспекції у Сол ом' янському районі м. Києва про визнання недійсним пода ткового повідомлення-рішенн я - задовольнити в повному о бсязі.

Визнати недій сним прийняте Державною пода тковою інспекцією у Солом'ян ському районі м. Києва податк ове повідомлення-рішення від 07.04.2005р. №0000132304/0 про визначення Тов ариству з обмеженою відповід альністю „Фінанси-Інвестиці ї-Лізинг" суми податкового зо бов'язання з податку на додан у вартість в розмірі 14 180 000,00 грн., в тому числі основного плате жу в розмірі 7 090 000,00 грн. та штрафн их (фінансових) санкцій в розм ірі 7 090 000,00 грн.

Стягнути з Державног о бюджету на користь Товарис тва з обмеженою відповідальн істю „Фінанси-Інвестиції-Ліз инг" судові витрати в розмірі 203,00 грн..

Постанова набирає за конної сили з моменту прогол ошення та може бути оскаржен а протягом одного місяця шля хом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: суддя:

Судді: