Постанова

від 18.02.2013 по справі 819/221/13-а

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/221/13-a

"18" лютого 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Порплиця Т.В.

за участю:

представника позивача: Муравки В.П.

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

до Приватного малого комерційно-виробничого підприємства "Прут"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі,

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Тернопільської області Державної податкової служби (далі по тексту - Тернопільська ОДПІ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного малого комерційно-виробничого підприємства "Прут" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з мотивів викладених у позовній заяві та просить задовольнити.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав та не забезпечив явку повноважного представника по справі, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення представника відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Приватне мале комерційно-виробниче підприємство "Прут" зареєстроване, як юридична особа 31.08.1993 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради з присвоєнням ідентифікаційного коду 21157668 та перебуває на обліку в Тернопільській ОДПІ як платник податків і відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 36 Податкового кодексу України на нього покладений обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Згідно довідки про наявність податкового боргу від 06.12.2012р. за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі - 60024,87 грн., з яких: 407,22 грн. - податок на прибуток приватних підприємств; 12,70 грн. - комунальний податок; 59604,95 грн. - орендна плата з юридичних осіб.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.07.2011р. у справі № 2-а-1970/1415/11 за позовом Тернопільської ОДПІ до ПМКВП «Прут» про стягнення податкового боргу постановлено стягнути з рахунків у банках обслуговуючих відповідача та за рахунок готівки, що належить відповідачу податкову заборгованість в сумі 60245,65 грн., з яких: 628,00 грн. - податок на прибуток приватних підприємств; 12,70 грн. - комунальний податок; 59604,95 грн. - орендна плата за землю з юридичних осіб.

Порядок погашення податкового боргу платника податків врегульовано ст. 95 Податкового кодексу України.

Як випливає зі змісту пунктів 95.1, 95.3, 95.4 статті 95 Податкового кодексу України на підставі рішення суду податковий орган в першу чергу стягує кошти, які перебувають у власності платника, і лише в разі їх недостатності - здійснює продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вище зазначеної постанови суду з урахуванням приписів ст.95 ПК України Тернопільською ОДПІ Тернопільської області ДПС вживались заходи, щодо списання коштів з рахунків відповідача шляхом виставлення інкасових доручень (розпоряджень), платіжних вимог на рахунки підприємства. Однак, банківськими установами дані платіжні вимоги повернуті без виконання, у зв'язку з відсутності коштів на рахунках платника, зокрема:

- платіжна вимога №44378 від 10.10.2012 (повернута без виконання ПАТ "ОТП Банк" 10.10.2012);

- платіжна вимога №44370 від 10.10.2012 (повернута без виконання ПАТ "Кредобанк" 10.10.2012);

- платіжна вимога №44688 від 02.11.2012 (повернута без виконання ПАТ "ОТП Банк" 02.11.2012);

- платіжна вимога №44855 від 16.11.2012 (повернута без виконання ПАТ "ОТП Банк" 16.11.2012);

- платіжна вимога №51002 від 25.11.2012 (повернута без виконання ПАТ "ОТП Банк" 25.11.2012).

Таким чином суд приходить до переконання, що органом державної податкової служби було вжито всіх необхідних заходів з метою стягнення податкового боргу відповідача за рахунок коштів, що перебувають у його власності, які не призвели до погашення податкового боргу.

Згідно з абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 ПК України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

З урахуванням положень абзацу 4 п.89.2. ст. 89 ПК України право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов'язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов'язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Згідно п. 87.3.7 ПК України не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України "Про заставу".

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

15 березня 2012 року податковим керуючим Дембіцьким С.П. із залученням понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та о/у ГВПМ ТОДПІ ОСОБА_6було проведено опис майна ПМКВП "Прут", а саме: "Ціле приміщення телятника" по вул. Зелена, 13 у с. Байківці, Тернопільського району Тернопільської області, про що складено Акт опису майна №10341/7/24-0148 від 15.03.2012 (а.с. 23).

Крім того, 30.04.2010 згідно норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" було складено "Акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу" №28089/7/24-0148, яким було описано активи ПМКВП "Прут", а саме: "Електродвигун асинхронний, напруга 6000 вольт, потужність 400 кВт, синхронна швидкість 1500 об/хв., маса 1930 кг, тип 400 ХК-4".

Таким чином, на підставі наявних матеріалів справи судом не встановлено порушень під час опису майна, належного ПМКВП "Прут", на яке поширюється право податкової застави, під час складання актів опису 15.03.2012 та 30.04.2010.

Враховуючи викладене та оцінивши повідомлені позивачем обставини, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що повідомлених позивачем обставин достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, підстав для відмови в наданні дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі відповідачем не вказано, а судом не здобуто, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу Приватного малого комерційно-виробничого підприємства "Прут" (код ЄДРПОУ 21157668, вул. Польового, 4а, м. Тернопіль) в розмірі 60024,87 гривні за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі та зазначено в Акті опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу №28089/7/24-0148 від 30.04.2010 та в Акті опису майна №10341/7/24-0148 від 15.03.2012.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(постанова виготовлена в повному обсязі 22.02.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.