Постанова

від 22.02.2013 по справі 804/1561/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2013 р. Справа № 804/1561/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Савка» про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

29.01.13 року Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фермерського господарства «Савка» про стягнення боргу.

В обґрунтування позову зазначено, що Фермерське господарство «Савка» має заборгованість по земельному податку з юридичних осіб, яка утворилась внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов'язання за період з 30.12.2011 року по 30.01.2012 року у розмірі 1141,66 грн. Заборгованість складається з самостійно нарахованих податкових зобов'язань визначених на підставі поданої до контролюючого органу податкової декларації у розмірі 121,66 грн. та штрафних санкцій у розмірі 1020,00 грн. Відповідачем у добровільному порядку не сплачена зазначена сума, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився , подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 36).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повідомлень за адресою, що міститься в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: 51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Богданівка, вул.Річна, 53, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «За спливом строку зберігання» (а.с. 35).

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження згідно ст. 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Господарське товариство «Савка» зареєстроване як юридична особа Павлоградською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 05.11.2004 року, ідентифікаційний код 24610430, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 12.11.12 р., перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків і зборів з 03.01.1995 року за № 8 (а.с.7, 8-9,10,12).

Фермерське господарство «Савка» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби подана податкова декларація № 71180 від 09.11.11 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, згідно якої орендна плата складає 780,26 грн. за рік, із щомісячною сплатою у розмірі 60,86 грн. (а.с.14-17).

Зазначені дії відповідача узгоджуються з вимогами розділу ХІІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України). Між тим, відповідачем щомісячні платежі зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності сплачені частково внаслідок чого у господарства виник податковий борг у розмірі 121,66 грн., що підтверджується розрахунком, поданим позивачем та особовю карткою платника податку, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 7, 28-30).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VI.

Розділ ХІІІ Податкового кодексу України регулює правовідносини щодо плати за землю та орендної плати за землі державної або комунальної власності.

Відповідно п. 285.1. ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкові зобов'язання щодо сплати за землю, визначених у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за поточний рік, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що наступають за останнім календарним днем податкового (звітнього) місяця.

Згідно зі ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст. 285-287 цього розділу.

Згідно п. 288.4, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 ст.288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Орендна плата не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Судом встановлено, що 31.05.2012 року Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області ДПС України проведено камеральну перевірку податкового розрахунку земельного податку з юридичних осіб ФГ «Савка» на 2012 рік. За результатами перевірки складений Акт № 206/154-24610430 від 31.05.12 року згідно з висновками якого в ході перевірки встановлено, що відповідачем не подано податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2012 рік, чим порушено п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (а.с.21).

На підставі Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000431540 від 10.07.2012 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 1020 грн. (а.с. 19).

Згідно п.п 14.1.39, п.п. 14.1.156 п.п.14.1.175 ст. 14, ст. 36, ст.54, ст. 58, ст. 59 Податкового кодексу України якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення - рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. Податкове повідомлення виставляється за кожним окремим податком, збором, обов'язковим платежем. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею визнаються сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення таке податкове повідомлення-рішення узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень - рішень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 (далі - Порядок).

Відповідно до п.3.8 вказаного Порядку, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Як свідчать матеріли справи, податкове повідомлення - рішення від 10.07.2012 року №0000431540 відправлене позивачем рекомендованим листом на адресу відповідача (а.с. 19), тобто податкове повідомлення-рішення вважається врученим відповідачеві.

Доказів оскарження податкового повідомлення - рішення позивача відповідачем до суду не надано, а судом в порядку ст. 11 КАС України, не встановлено.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Пунктом 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

У зв'язку з тим, що податковий борг у відповідача існує з 2002 року на адресу ФГ «Савка» надіслана податкова вимога форми «Ю1» № 1/105 від 01.02.2002 року на суму 797,42 грн., яка отримана керівником господарства 19.02.2002 року (а.с. 25) та друга податкова вимога форми «Ю2» від 22 березня 2002 « 2/196 на суму 797,42 грн., яка вручена керівнику господарства 30.03.2002 року (а.с. 26).

Судом встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення податкові вимоги узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановленою Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 03.07.2001 року № 266 (чинним на момент винесення податкової вимоги) та вважається врученою належним чином.

Таким чином, загальний борг відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 30.12.2011 року по 30.01.2012 року складає 1141,66 грн., який на момент розгляду справи не погашений, що підтверджується карткою особового рахунку підприємства, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 28-30).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Савка» про стягнення боргу - задовольнити.

Стягнути на користь держави з рахунків у банках та за рахунок готівки Фермерського господарства «Савка» (код ЄДРПОУ 24610430, 51464, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Богданівка, вул.Річна, 53, р/р 26003010264801 у ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) податковий борг по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 1141,66 грн. (одна тисяча сто сорок шість грн. 66 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева