Рішення

від 25.02.2013 по справі 15/5005/11310/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.13р. Справа № 15/5005/11310/2012 За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супінатор", м. Дніпропетровськ

про стягнення 1489,29 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

при секретарі Голосній Д.С.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супінатор" (далі - відповідач), про стягнення 1 489,29 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 1 387,84 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 101,45 грн. - пеня.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про постачання теплової енергії № 020185 від 13.05.03р., в частині повного та своєчасного розрахунку за спожиту теплову енергію.

Ухвалою господарського суду від 26.12.12р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 28.01.13р.

Ухвалою господарського суду від 28.01.13р. розгляд справи відкладено на 25.02.13р.

25.02.13р. в судове засідання повноважний представник позивача не з'явився. Але до суду від повноважного представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якої 30.01.13р. відповідач частково сплатив суму основного боргу, а саме у розмірі 830 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача станом на 25.01.13р. становить 557,84 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить розглянути дану справу за відсутністю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 557,84 грн. та пеню у розмірі 101,45 грн., всього 659,29 грн. Крім того, до заяви позивач додав докази направлення на адресу відповідача повідомлення про день, час та місце розгляду справи (а.с. 50, 51).

В свою чергу, повноважний представник відповідача у судове засідання також не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. В матеріалах справи знаходиться конверт з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.12.12р., який направлявся на адресу відповідача та був повернутий поштою з відміткою "за закінченням строку зберігання" (а.с. 45, 46).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки судом та позивачем були вжиті усі необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи. Окрім того, судом було належним чином виконано вимоги ч.1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.02.13р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.03р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про постачання теплової енергії № 020185 (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач бере на себе зобов`язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов`язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Як зазначено в п. 3.2.2. Договору, відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п. 7.1. Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірника) на відпуск - отримання теплової енергії по формі додатку № 4 (п. 7.2. Договору).

Пунктом 7.3. Договору передбачено, що відповідач зобов`язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати позивачу вартість теплової енергії згідно з її кількістю, передбаченою у додатку № 1 до цього договору, по власним платіжним дорученням з зазначенням періоду, за який він сплачує.

Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться відповідачем впродовж 5 діб після одержання рахунку позивача, який зобов`язаний направити його відповідачу не пізніше 10 числа місяця послідуючого за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п.7.4. Договору).

Відповідно п. 8 Договору, за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та сплата неустойки не звільняє від виконання зобов`язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Як зазначено в п. 8.2.3. Договору, в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

В п.9.1. Договору зазначено про те, що розбіжності та спори між сторонами, пов`язані з виконанням, зміною, та розірванням цього договору, вирішуються шляхом проведення переговорів, обміном листами (телеграмами, факсами), укладенням додаткових угод. Пропозиції щодо зміни договірних обсягів теплопостачання надаються сторонами не пізніше ніж за 30 днів до початку кварталу.

У разі неможливості досягти згоди сторони мають право звернутись до суду для вирішення спірного питання (п.9.2. Договору).

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15 жовтня 2005 року (п.11.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 11.4. Договору).

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу на протязі опалювального періоду 2011-2012р.р. теплову енергію на загальну суму 2 141, 02 грн., що підтверджується Актами, які знаходяться в матеріалах справи, та яка складається з помісячного розрахунку:

квітень 2011 р. - 155,35 грн.;

за період з травня 2011 р. по вересень 2011 р. нарахувань не було;

жовтень 2011 р. - 222,23 грн.;

листопад 2011 р. - 552,06 грн.;

грудень 2011 р. - 515,63 грн.;

січень 2012 р. - 595,75 грн.

В порушення умов Договору відповідач за спожиту теплову енергію розрахувався частково, внаслідок чого у відповідача станом на 01.09.12р. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 387,84 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача відповідно до позовної заяви.

Але до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно якої 30.01.13р. відповідач частково сплатив суму основного боргу, а саме у розмірі 830 грн. Таким чином, сума основного боргу відповідача станом на 25.01.13р. становить 557,84 грн. Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 557,84 грн. та відповідно до п. 8.2.3. Договору пеню у розмірі 101,45 грн., всього 659,29 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 557,84 грн., оскільки дана сума є обґрунтованою та доведеною.

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 830,00 грн. провадження у справі підлягає припиненню, оскільки дана сума 30.01.13р. відповідачем була погашена.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 8.2.3. Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію - нараховується пеня у розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

На підставі п. 8.2.3. Договору, позивачем була нарахована до сплати відповідачу пеня у розмірі 101,45 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 101,45 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, Законом України "Про судовий збір", ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Супінатор" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Косіора, буд. 31, код ЄДРПОУ 19314250) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, буд. 37, код ЄДРПОУ 32082770) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 557,84 грн. (п'ятсот п'ятдесят сім грн. 84 коп.), пеню у розмірі 101,45 грн. (сто одна грн. 45 коп.), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.).

В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 830,00 грн. провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко Повне рішення складено 26.02.13р.