Рішення

від 25.02.2013 по справі 5010/1618/2012-9/69

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 р. Справа № 5010/1618/2012-9/69

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094; адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпропетровськ, 49027

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вернісаж", вул. С. Стрільців, 19, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111

про стягнення заборгованості за договором №б/н від 08.06.2011 року в розмірі 26 392 грн. 74 коп., з яких 26 255 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 105 грн02 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 32 грн. 20 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором

за участю представників сторін:

від позивача: Гук Андрій Степанович - начальник юридичного департаменту Івано-Франківської філії ПАТ КБ "Приватбанк" (довіреність № 56 від 22.01.2010 року)

від відповідача: не з"явився

встановив: публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" про стягнення заборгованості за договором №б/н від 08.06.2011 року в розмірі 26 392 грн. 74 коп., з яких 26 255 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 105 грн. 02 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 32 грн. 20 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №б/н від 08.06.2011 року, внаслідок чого виникла вищезазначена заборгованість.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві (а.с. 2-5).

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, явки уповноваженого представника в судове засідання в черговий раз не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, про що свідчить відмітка відділу документального забезпечення Господарського суду Івано-Франківської області на зворотньому боці ухвали про порушення провадження у справі (а.с.1) та ухвали про відкладення розгляду справи (а.с.78). Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог відповідач суду не подав.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд виходить з наступного.

08 червня 2011 року товариством з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" (відповідач по справі) підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а.с 29).

Згідно даної Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http: //privatbank/ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування №б/н від 08.06.2011 року (далі Договір) та взяв на себе зобов"язання виконувати умови договору.

На виконання умов вищезазначеного Договору від 08.06.2011р. та "Умов та правил надання банківських послуг" позивачем встановлено кредитний ліміт товариству з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" в розмірі 26 255 грн. 52 коп. на поточний рахунок №260050607405544 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, розмір якого відповідно до п.3.18.1.6 може бути змінений Банком в односторонньому порядку.

Вказаний ліміт, з врахуванням п. 3.18.1.1. Умов, наданий на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту.

Відповідно до п.3.18.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Згідно розділу 3.18.4 "Умов та правил надання банківських послуг", яким затверджено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка) (п.3.18.4.1 Умов ).

Підпунктом 3.18.4.1.1. пункту 3.18.4.1. розділу 3.18.4 зазначених вище Умов встановлено, що за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (надалі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як зазначено в підпункті 3.18.4.1.2. пункту 3.18.4.1. розділу 3.18.4. Умов при не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91- го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3.).

В порушення взятих на себе відповідачем зобов"язань відповідно до Договору банківського обслуговування №б/н від 08.06.2011 року, у останнього виникла заборгованість, у зв"язку із чим, позивач 15.10.2012 року направив на адресу відповідача претензію про добровільне виконання прострочених зобов'язань за даним Договором (а.с.63). Однак, зазначена претензія залишена без відповіді та задоволення.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, відповідач не виконує прийняті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на день подання позову становить 26392 грн. 74 коп., з яких 26 255 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 105 грн. 02 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 32 грн. 20 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

З врахуванням наведених обставин у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 15 та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого порушеного права або інтересу.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно зі статтею 509 зазначеного вище кодексу зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне визначення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони

та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положенням ст.610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ст.1049 цього ж кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Разом з тим, частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 220 Господарського кодексу України боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу кожана сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не подано суду доказів повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, доводи позивача щодо наявності боргу та його суми не спростовано.

Системний аналіз дає підстави для суду вважати позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором №б/н від 08.06.2011 року в розмірі 26 392 грн. 74 коп., з яких 26 255 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 105 грн. 02 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 32 грн. 20 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 549, 550, 610, 612, 629, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216, 218, 220, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75 ст. ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Задовольнити позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вернісаж" про стягнення заборгованості за договором №б/н від 08.06.2011 року в розмірі 26 392 грн. 74 коп., з яких: 26 255 грн. 52 коп. - заборгованість за кредитом, 105 грн. 02 коп. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 32 грн. 20 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з товариства з обмежежною відповідальністю "Вернісаж" (вул. С. Стрільців, 19, м. Бурштин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77111, код 20532791) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, код 14360570) заборгованість за договором №б/н від 08.06.2011 року в розмірі 26 392 грн. 74 коп. (двадцять шість тисяч триста дев"яносто дві гривні сімдесять чотири копійки), з яких: 26 255 грн. 52 коп. (двадцять шість тисяч двісті п"ятдесят п"ять гривень п"ятдесят дві копійки) - заборгованості за кредитом, 105 грн. 02 коп. (сто п"ять гривень дві копійки) - заборгованості по процентам за користування кредитом, 32 грн. 20 коп. (тридцять дві гривні двадцять копійок) - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 609 грн. 50 коп. (одну тисячу шістсот дев'ять гривень п"ятдесят копійки) - судового збору.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.02.13

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"