Рішення

від 25.02.2013 по справі 901/379/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.2013Справа № 901/379/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ІНФО», м. Донецьк

до Дочірнє підприємство «Санаторій «Ясна поляна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м. Ялта

про стягнення 25133,32 грн.

Суддя Н.С. Пєтухова

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - не з'явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом у якому просить стягнути з відповідача 25133,32 грн. заборгованості, у тому числі 23000 грн. основного боргу, 344,05 грн. 3% річних, 69грн. індексу інфляції, 1720,27грн. пені, а також витрати пов'язані з сплатою судового збору.

Позивні вимоги позивач обгрунтовуває тим, що відповідачем не виконані умови договору про надання поворотної фінансової допомоги № 1507-1 від 15.07.2011р. у частині повернення коштів у встановлений в пункті 4.1. договору термін.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані, від нього надійшло клопотання від 22.02.2013р. про відкладення справи слуханням на більш пізній строк, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані документи не надав. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача суду не відома.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

З огляду на те, що слухання справи вже відкладалося, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.

Справа розглядається на підставі наявних у неї| матеріалів у|в,біля| порядку|ладу| ст. 75 Господарського процесуального| кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, суд -

В с т а н о в и в:

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

15.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга Інфо» (позивач) та Дочірнім підприємством «Санаторій «Ясна Поляна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (відповідач) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги № 1507-1 від 15 липня 2011 року.

Відповідно до пункту 1 договору, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі 23 000.00 гривень.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що надана позикодавцем фінансова допомога є безвідсотковою.

Відповідно до пункту 3.1. договору, фінансова допомога надається на строк до 15 липня 2012 року.

Розділом 4 договору встановлено, що протягом 24 годин з моменту закінчення строку, зазначеного в пункті 3.1. цього договору позичальник повертає позикодавцю надану фінансову допомогу (4.1); сума фінансової допомоги повертається позичальником перерахуванням грошових коштів на банківський рахунок позикодавця, або шляхом внесення грошових коштів до каси позикодавця (пункт 4.2).

Відповідно до пункту 6.3 договору, він набирає чинності з моменту його підписання та діє до 15 липня 2012року. Обов'язковою умовою розірвання договору є повне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань один перед одним.

Позивач повністю виконав договірні зобов'язання з надання фінансової допомоги, факт перерахування коштів останнім у розмірі 23000,00 (двадцять три тисячі) гривень підтверджується платіжним дорученням № 204 від 15 липня 2011 року.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, відповідач не повернув кошти у розмірі 23000,00 у встановлений в пункті 4.1. договору термін.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язання вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений|установлені| строк, одностороння|однобічна| відмова або зміна умов договору не допускається.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача у частині стягнення 23000,00 боргу підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позовні вимоги позивача в частині|частці| стягнення 3% річних за період з 15.07.2012р. по 13.01.2013р. у сумі 344,05 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 69грн. індексу інфляції за період з липня 2012р. по грудень 2012р.(згідно розрахунку позивача)

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Аналогічні пропозиції викладені у інформаційному листі Вищого Господарського суду України від 17.07.12р. №01-06/928/2012.

Позивач при розрахунку інфляції не враховував те місяці в які індекс інфляції складав менше одиниці. Тобто при розрахунку інфляції позивачем була допущена помилка.

Таким чином, позовні вимоги| позивача у частині стягнення з відповідача індексу інфляції не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розміру 1720,27грн. за період з 15.07.2012р. по 13.01.2013р. (згідно розрахунку позивача)

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 договору сторони передбачили, що за прострочку повернення суми фінансової допомоги позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми прострочених зобов'язань.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/96-ВР від 22.11.1996р. передбачене, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який оплачується пеня.

Розрахунок пені позивачем був проведений вірно.

Позовні вимоги| позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню у розміру 1720,27грн.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Витрати по оплаті судового збору відносяться на сторін пропорційне задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 25.02.2013р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписаний 26.02.2013 р.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ|розв'язав|:

1. Позов задовольнити часткове.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІГА-ІНФО» (83003, м. Донецьк, вул. Калужська, 10, р/р 26006310026901 Філія АБ «Південний» м. Донецьк, МФО 337012

3. код ЄДРПОУ 36378412) на користь Дочірнього підприємства «Санаторій «Ясна поляна» Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Гаспра, Севастопольське шоссе, 52 р/р 2603310114601 Філія АБ «Південний» м. Донецьк МФО 384522 код ЄДРПОУ 02650802) 23000 грн. основного боргу, 344,05 грн. 3% річних, 1720,27грн. пені та 1715,34 грн. судового збору.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної чинності.

4. В стягнення 69 грн. індексу інфляції відмовити.

Суддя Н.С. Пєтухова