Рішення

від 13.02.2013 по справі 5020-1401/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року справа № 5020-1401/2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Орхідея"

(95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська,23-а)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" в особі його Кримської філії "Меркурій"

(99055, м. Севастополь, просп. Ген. Острякова,141/В, кв.40 ),

про стягнення заборгованості ,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - Ростовської О.К., довіреність №1 від 02.01.2013;

представника відповідача - Рудюка І.В., довіреність №26/09/12-2 від 26.09.2012,

Суть спору:

14.12.2012 товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Орхідея" звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - "Фрегат" в особі його Кримської філії "Меркурій", в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості у розмірі 52 751,13 грн., з яких: 51 908,50 грн. основного боргу, 155,73 грн. інфляційних збитків за період з 20.08.2012 по 31.12.2012 та 686,90 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 20.08.2012 по 28.01.2013.

Позовні вимоги із посиланням на статті 512-514, 530, 612, 655, 656, 692, 712 Цивільного кодексу України та статті 174, 175, 193 Господарського кодексу України, умови Договору №27/07/11 від 27.07.2011 та договору №20/-08/12-2 купівлі-продажу права вимоги, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №27/07/11 від 27.07.2011 в частині оплати за поставлений товар, в зв'язку із чим у відповідача перед позивачем, який придбав право вимоги утворилась заборгованість в розмірі 51 908,50 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 17.12.2012 було порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.01.2013.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 09.01.2013 на 28.01.2013 та 28.01.2013 оголошувалась перерва до 13.02.2013. В судовому засіданні 09.01.2013 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому вказував що позивач вже звертався з аналогічними позовними вимогами до господарського суду м. Києва та відмовився від позову, про що судом була винесена відповідна ухвала на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, в зв'язку із чим вважає, що позивач не має права повторно звертатись до суду із даними позовними вимогами.

У судове засідання 13.02.2013 з'явились представники сторін. Представник позивача в судовому засіданні підтримав збільшені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Представник відповідача в судовому засіданні 13.02.2013 надав заяву, в якій проти наявної заборгованості перед позивачем не заперечував, проте просив надати розстрочку виконання рішення суду по сплаті спірної заборгованості рівними частками з 01.03.2013 по 31.05.2013.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розтрочення суми заборгованості.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.02.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

27.07.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «РОСТ» (далі - Постачальник) та Кримською філією «Меркурій» товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» (далі - Покупець) був укладений договір №27/07/11 (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.3. якого, Постачальник зобов'язаний поставляти та передавати у власність Покупця Товар у обсязі, за ціною та на умовах, встановлених Договором. Загальна вартість Договору визначається загальною вартістю Товару, поставленого за Договором.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, оплата отриманого Товару за дійсним Договором здійснюється Покупцем в безготівковою формою на розрахунковий рахунок Постачальника у наступному порядку: за поставлений Товар, Покупець зобов'язаний сплатити повну його вартість не пізніш ніж через 30 (тридцять) календарних днів з моменту його поставки.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, прийом-передачі Товару за кількістю здійснюється представниками сторін відповідно до накладних на відпустку Товару. Підтвердженням прийому Товару є підпис уповноваженої Покупцем особи на екземплярі накладної, повноваження якої підтверджуються довіреністю, яка залишається у Постачальника.

Згідно пункту 4.2.1 Покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати поставлений Товар.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем умов Договору в частині строків оплати Товару він сплачує другій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011, а в частині не виконаних зобов'язань (недопоставка частини Товару або не сплата поставленого Товару) - до повного виконання (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов Договору, Постачальником було поставлено відповідачу товар на загальну суму 3 330 799,12 грн., проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та не в повному обсязі сплатив вартість поставленого товару, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед Постачальником на загальну суму 51 908,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: №78/2 від 16.12.2011 на суму 2 947,78грн, №53/2 від 16.12.2011 на суму 1 703,52 грн, №54/2 від 16.12.2011 на суму 3 318,48 грн, №55/2 від 16.12.2011 на суму 7 667,24 грн., №60/2 від 16.12.2011 на суму 2 489,58 грн., №90/2 від 22.12.2011 на суму 12 914,28грн, №92/2 від 23.12.2011 на суму 5 016,48 грн., №111/2 від 27.12.2011 на суму 4 458,96 грн., №98/2 від 27.12.2011 на суму 2640,62 грн., №109/2 від 27.12.2011 на суму 1365,24грн, №130/2 від 30.12.2011 на суму 3365,52 грн., №131/2 від 30.12.2011 на суму 3 970,44 грн. (арк. с. 39-69) та актом звірення взаємних розрахунків між ТОВ «Інвестиційна компанія «РОСТ» та відповідачем за період з 01.01.2012 по 04.07.2012 (а.с.34).

20.08.2012 між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «РОСТ» (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Союз - Орхідея» (позивач) був укладений договір №20-08/12-2 купівлі-продажу права вимоги (боргових зобов'язань) (далі - Договір 2) , відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати (передати у власність) Покупця, а Покупець купити (прийняти та оплатити) право вимоги боргу, яке належить Продавцю на грошові зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» в особі Кримської філії «Меркурій» Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» (відповідач) (код ЕДРПОУ 36657398), який зазначається у подальшому як «Боржник».

Покупець купує право вимоги договірних зобов'язань, які виникли на підставі договору №27/07/11 від 27.07.2011, укладеного між Продавцем та Боржником в об'ємі та на умовах, які існують на момент укладення даного договору та становиться новим кредитором Боржника (пункт 1.2 Договору 2).

Листом від 20.08.2012 на адресу відповідача, позивачем було повідомлено що позивач є новим кредитором за спірним договором, в зв'язку чим відповідачу необхідно терміново сплатити позивачу наявну суму заборгованості в розмірі 51 908,50 грн. за вказаними у листі реквізитами (а.с. 73).

На думку позивача, відповідач свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар по договору належним чином не виконав та не сплатив наявну суму заборгованості.

Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до суду із даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладені між сторонами договори є договорами поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, положеннями статей 512 та 514 ЦК України зокрема визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалось, позивачу на підставі укладеного договору №20-08/12-2 купівлі-продажу права вимоги, перейшло право вимоги від кредитора - ТОВ «Інвестиційна компанія «РОСТ» до відповідача, зокрема вимагати від останнього погашення спірної суми заборгованості за договором №27/07/11 від 27.07.2011.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення основної суми заборгованості у розмірі 51 908,50 грн. відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання перед позивачем щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар за договором №27/07/11 від 27.07.2011 на суму 51 908,50 грн.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність доказів погашення відповідачем спірної суми основної заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором 1 в розмірі 51 908,50 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по сплаті боргу, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні збитки у розмірі 155,73 грн. та 3% річних у розмірі 686,90 грн.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на те, що судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар по договору, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми інфляційних витрат та 3% річних від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3% річних перевірені судом, визнані вірними та такими що відповідають чинному законодавству, а тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляційних витрат за період з 20.08.2012 по 31.12.2012 в розмірі 155,73 грн. та 3% річних в період з 20.08.2012 по 28.01.2013 у розмірі 686,90 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин вимоги позову є обґрунтованими, а також те, що оплата за отриманий товар є основним обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 52 751,13 грн., з яких: 51 908,50 грн. - основна сума заборгованості, 155,73 грн. - інфляційні збитки, 686,90 грн. -3 % річних.

Доводи відповідача, викладені у відзиві стосовно того, що позивач вже звертався з такими позовними вимогами до господарського суду м. Києва та відмовився від позову, про що судом була винесена відповідна ухвала на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України не можуть бути прийняті судом, з огляду на таке.

Згідно наданої представниками сторін копії ухвали господарського суду міста Києва від 06.11.2012 вбачається, що провадження по справі №5011-55/13291-2012 за позовом товариства з обмежено відповідальністю «Союз-Орхідея» до товариства з обмежено відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» про стягнення суми заборгованості за договором №27/07/11 від 27.07.2011 у розмірі 51 908,50 грн. було припинено на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, а саме у зв'язку із відмовою позивача від позову.

Частиною 2 статті 80 ГПК України визначено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Проте, на думку суду предметом спору у даній справі, що розглядається господарським судом міста Севастополя є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 52 751,13 грн . Крім того, позовні вимоги пред'явлені до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат» в особі Кримської філії «Меркурій», оскільки зазначені вимоги пов'язані саме із договірними відносинами між ТОВ «Інвестиційна компанія «РОСТ» та Кримською філією «Меркурій».

Згідно з пунктом 3.2. Положення про діяльність Кримської філії «Меркурій» товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фрегат», філія має право укладати угоди, договори купівлі-продажу, міни, дарування, оренди, будь-якого відчуження рухомого та нерухомого майна, землі, безоплатного користування майном, інші угоди, що не суперечать законодавству України, від імені Філії Товариства та в межах повноважень, наданих довіреністю.

Філія може набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки, може бути позивачем і відповідачем в судах та господарських судах.

А отже суб'єктний склад сторін у справі, яка розглядається господарським судом міста Севастополя відрізняється від суб'єктного складу сторін у справі, яка розглядалась господарським судом міста Києва у справі №5011-55/13291-2012.

Що стосується заявленого представником відповідача клопотання про розстрочення виконання рішення суду рівними частками починаючи з 01.03.2013 по 31.05.2013, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст. 83, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони і у виняткових обставинах, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

У пункті 7.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Також у пункті 7.2. вищевказаної Постанови Пленуму визначено, що підставою для розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У пункті 9.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 за №6 «Про судове рішення» вказано, що у рішеннях, якими надано відстрочку або розстрочку виконання (пункт 6 статті 83, ст. 121 ГПК України) господарські суди повинні зазначати конкретні терміни їх виконання.

Представник позивача не заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду за запропонованим відповідачем графіком.

За таких обставин, а також враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти розстрочення виконання рішення за запропонованим відповідачем графіком, суд вважає за можливе розстрочити виконання зазначеного рішення на три місяці рівними частками.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім - «Фрегат» в особі його Кримської філії «Меркурій» (пр. Ген. Острякова, 141/В, кв.40, м. Севастополь, 99055, ЄДРПОУ 36657398, п/р 26003010119901 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Орхідея» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська,23-а, п/р 2600701302964 в АТ «БМ Банк», МФО 380913, ЄДРПОУ 32681249) заборгованість за договором купівлі-продажу №27/07/11 від 27.07.2011 у розмірі 52 751,13 грн. (п'ятдесят дві тисячі сімсот п'ятдесят одна грн. 72 коп.), з яких 51 908,50 грн. сума основного боргу, 155,73 грн. інфляційні збитки за період з 20.08.2012 по 31.12.2012, та 686,90 грн. 3% річних від простроченої суми за період з 20.08.2012 по 28.01.2013.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - «Фрегат» в особі його Кримської філії «Меркурій» (пр. Ген. Острякова, 141/В, кв.40, м. Севастополь, 99055, ЄДРПОУ 36657398, п/р 26003010119901 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Орхідея» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кубанська,23-а, п/р 2600701302964 в АТ «БМ Банк», МФО 380913, ЄДРПОУ 32681249) судовий збір у розмірі 1 609,50 грн .

4. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім - «Фрегат» в особі його Кримської філії «Меркурій» розстрочку виконання рішення суду в частині сплати заборгованості у розмірі 52751,13 грн. на три місяці. Стягнення здійснити наступним чином:

- до 31.03.2013 - 17 583, 71 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 71 коп.);

- до 31.04.2013 - 17 583, 71 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 71 коп.);

- до 31.05.2013 - 17 583, 71 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три грн. 71 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 18.02.2013.

Суддя C.О. Щербаков