Рішення

від 20.02.2013 по справі 18пд/5014/3340/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.02.13 Справа № 18пд/5014/3340/2012.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Арматурноелектронасосний торговий дім» , м. Луганськ

до товариства з обмеженою відповідальністю «Альт-прайм» , м. Запоріжжя

про визнання договору недійсним

за участю представників:

від позивача: Карпов Д.О. за дов. від 02.12.2012;

від відповідача: не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.05.2009 № 0511(1), укладеного між сторонами за позовом.

Відповідач витребувані матеріали суду не подав, його представник в судове засідання не прибув, не зважаючи на те, що його було своєчасно та належним чином повідомлено судом про час і місце розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у позовній заяві вказав, що 11.05.2009 між ним та відповідачем за позовом був укладений договір купівлі-продажу № 0511(1) згідно якого, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар (запірну арматуру, котельне обладнання та інший товар), а останній зобов'язався прийняти та оплатити його вартість.

У позовній заяві позивач зазначив, що 10 та 13 липня 2009 р. відповідач поставив йому товар на загальну суму 4392,80 грн., що підтверджується видатковими накладними (їх завірені копії залучено до матеріалів справи ).

Позивач оплатив вартість одержаного товару в сумі 4392,80 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

Разом з цим, позивач у позовній заяві вказав, що йому стало відомо про відсутність у відповідача необхідних умов для здійснення відповідної господарської діяльності, тому, вищевказаний договір позивач вважає фіктивним, тобто таким, що вчинено без мети настання реальних правових наслідків.

На підставі вказаних доводів та ст. ст. 203, 215 ЦК України позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.05.2009 № 0511(1), укладеного між сторонами за позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав:

Згідно договору купівлі-продажу від 11.05.2009 № 0511(1) з додатковою угодою до нього від 10.07.2009, укладеному між сторонами за позовом, відповідач поставив позивачу запірну арматуру (клапани зворотні, задвижки та інш. ) на суму 4392,80 грн., що підтверджується накладними відповідача, які підписані повноваженими представниками сторін за договором (їх завірені копії залучені до матеріалів справи ).

На виконання умов договору позивач оплатив відповідачу вартість одержаного обладнання, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача (її завірена копія залучена до матеріалів справи ).

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків , які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним (ст. 234 ЦК України).

Підставою визнання оспорюваного договору недійсним позивач визначив саме те, що договір є фіктивним (ст. 234 ЦК України).

Відповідно до абз. 2 п. 24. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у разі якщо на виконання правочину було передано майно , такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний .

Таким чином, доводи позивача (які вказані у якості підстави позову) про те, що оспорюваний договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків , не приймаються судом до уваги, так як ці доводи спростовуються вищевказаними матеріалами справи.

За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

20.02.2013 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 25.02.2012 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.В. Корнієнко