Рішення

від 13.02.2013 по справі 5009/4487/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 2/120/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа № 5009/4487/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія", м. Токмак Запорізької області,

до відповідача: Запорізької обласної організації "Товариство червоного хреста України", м. Запоріжжя,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Комунальна установа «Токмацька центральна районна лікарня», м. Токмак Запорізької області,

про стягнення 15 449,97 грн. основного боргу, 1108,09 грн. пені, 791,17 грн. інфляції, 571,70 грн. - 3 % річних,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Божок Н.І. (довіреність № 2235 від 18.12.2012р.);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" з позовом про стягнення з Запорізької обласної організації "Товариство червоного хреста України" 15 449,97 грн. основного боргу, 1108,09 грн. пені, 791,17 грн. інфляції, 571,70 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач з 01.11.2009р. по 30.04.2012р. отримував послугу з централізованого опалення, але невчасно та не в повному обсязі сплачував кошти за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за вказаний період у останнього виникла заборгованість в розмірі 15449,97 грн. Просить стягнути з відповідача 15449,97 грн. основного боргу, 1108,09 грн. пені за період з 10.05.2012р. по 01.11.2012р., 791,17 грн. інфляції та 571,70 грн. - 3 % річних за період з 01.11.2009р. по 31.06.2012р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 610-611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 24, 25 Закону України "Про теплопостачання", ст. ст. 67, 175, 193, 222, 275 Господарського кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 29.11.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/120/12 та призначено розгляд справи на 18.12.2012р.

13.12.2012р. на адресу суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначає, що відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 227 від 25.01.2007р. відповідач прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Революційна, 55, м. Токмак, Запорізької області, з метою використання під офіс. Дане нежитлове приміщення опалюється від мереж централізованого опалення. За спірний період: з 01.11.2009р. по 30.04.2012р. у зв'язку з неповною оплатою отриманих послуг у відповідача виникла заборгованість в розмірі 15 449,97 грн. Обсяг спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи обладнання.

В судовому засіданні 18.12.2012р. судом була оголошена перерва до 25.12.2012р. у зв'язку з необхідністю витребування від сторін додаткових доказів по справі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 21.12.2012р. зазначає, що не погоджується з розрахунком позивача стосовно вартості отриманих послуг, враховуючи відсутність між сторонами по справі укладеного договору про постачання теплової енергії, а також не погоджується з періодом нарахування, оскільки договір оренди нежитлового приміщення, на яке постачалась теплова енергія, був достроково розірваний з 28.12.2011р. Просить надати адекватні розрахунки вартості наданих послуг, не нараховувати штрафні санкції, виключити з розрахунку період з січня 2011р. по квітень 2012р., не стягувати з відповідача суму судового збору, дозволити реструктуризацію боргу строком на 1 рік.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2012р. суд на підставі ст. 77 ГПК України відклав розгляд справи на 22.01.2013р. у зв'язку з необхідністю витребування від сторін доказів по справі, та залучив до участі у справі Комунальну установу «Токмацька центральна районна лікарня» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

16.01.2013 р. від третьої особи надійшли письмові пояснення про те, що відповідно до умов договору оренди від 25.01.2007 р., укладеного між Комунальною установою «Токмацька центральна районна лікарня» та Запорізькою обласною організацією Товариство Червоного Хреста, орендар зобов'язаний нести всі витрати, пов'язані з експлуатацією об'єкта оренди (комунальні платежі, електроенергія, теплопостачання, газопостачання, податок на землю та інші податки) згідно виставлених рахунків або самостійно укладених договорів, тобто Запорізька обласна організація Товариство Червоного Хреста самостійно укладає угоди на постачання теплової енергії та проводить оплату на рахунок постачальника тепла. Повідомила про те, що Комунальна установа «Токмацька центральна районна лікарня» відношення до оплати тепла Запорізькою обласною організацією Товариство Червоного Хреста не має і проводить оплату за спожиту теплову енергію без урахування теплового навантаження орендованого відповідачем приміщення.

21.01.2013 р. відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що рахунки від ТОВ "Токмак Теплоенергія" за жовтень 2010 р. - березень 2011р., які додані до справи, були підписані колишньою головою Токмацької міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста Роговою Т.М., котра зараз звільнена з посади. Голова міськрайонної організації повноважна представляти організацію на районному рівні, але права юридичної особи ця організація не має. Тобто отримувати рахунки вона могла, але оплата по ним мала відбуватись через централізовану бухгалтерію обласної організації. Рахунки вручалися Роговій Т.М. у м.Токмаку, в обласну організацію не надходили. Зауважує, що рахунки за 2009 рік у відповідача відсутні і позивачем не виставлялись. Рахунок від 31.12.2011 р. отриманий новопризначеною в.о. голови Ткаченко Н.М., котра лише 01.12.2011 р. вступила на посаду, не була знайома із спірною ситуацією і розписалася лише про отримання рахунку, а не в підтвердження згоди на оплату. Також у зв'язку із обмеженим фінансуванням на утримання організації відповідач просить надати розстрочку для погашення заборгованості на один рік.

Ухвалою від 22.01.2013 р. строк розгляду справи продовжено на 15 днів до 13.02.2013р. за клопотанням позивача та відкладено розгляд справи на 08.02.2013 р.

08.02.2013 р. позивач надав суду уточнений розрахунок 3% річних, відповідно до якого сума річних відсотків за період з 21.11.2009 р. по 22.08.2012 р. становить 570,74 грн. Тобто фактично позивачем зменшено заявлену до стягнення суму 3% річних.

Зменшення позовних вимог відповідає ст. 22 ГПК України та приймається судом до розгляду.

Таким чином, розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 15449,97 грн. основного боргу, 1108,09 грн. пені, 791,17 грн. інфляційних втрат та 570,74 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 08.02.2013 р. оголошувалась перерва до 13.02.2013 р.

В судовому засіданні 13.02.2013р. був присутній лише представник відповідача, за його заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову.

Позивач та третя особа в судове засідання 13.02.2013р уповноважених представників не направили. Позивач причин неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Від третьої особи 22.01.2013 р. надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

Суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і розгляд справи можливий в даному судовому засіданні без присутності представників позивача та третьої особи.

В судовому засіданні 13.02.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

25.01.2007р. Комунальною установою Токмацька центральна районна лікарня (орендодавець, третя особа у справі) та Запорізькою обласною організацією Товариство Червоного Хреста (орендар, відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 51,3 кв.м., розташоване за адресою: 71700, Запорізька область, м. Токмак, вул. Революційна, 55 (Медучилище) яке знаходиться на балансі Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня, з метою використання під офіс.

Згідно з п. 3.1 договору термін його дії встановлено з 25.01.2007 р. по 24.12.2007 р.

Додатковою угодою від 06.12.2010 р. продовжено термін дії договору оренди на 2 роки до 06.12.2012 р.

06.07.2012 р. за згодою сторін договір оренди було достроково розірвано сторонами, про що складено відповідну додаткову угоду. В цей же день орендоване приміщення було повернуто за актом прийому-передачі(копія,якого знаходиться в матеріалах справи) на баланс Комунальної установи Токмацька центральна районна лікарня.

Відповідно до умов п. 7.5 договору орендар зобов'язався нести всі витрати, пов'язані з експлуатацією об'єкта оренди (комунальні платежі, електроенергія, теплопостачання, газопостачання, податок на землю, інші податки і т.д.), згідно виставлених рахунків або самостійно укладених договорів.

Судом встановлено, що з 01.11.2005 р. споживання теплової енергії Запорізькою обласною організацією Товариство Червоного Хреста здійснювалось на підставі договору №17/7 про постачання теплової енергії в гарячій воді, укладеним із теплопостачальною організацією ТОВ «Токмактепломережа» на строк 1 рік із щорічною пролонгацією. Відповідно до цього договору тепло подавалось у приміщення по вул. Революційна, 55 (медучилище), теплове навантаження згідно цього договору складало 0,005568Гкал/год.

Рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради від 01.10.2009 р. № 281 змінено виконавця послуг з централізованого оплавлення із ТОВ «Токмактепломережа» на ТОВ «Токмак Теплоенергія». Однак орендар не уклав договір на постачання теплової енергії із новим виконавцем послуг.

З наданих позивачем пояснень за № 2034 від 25.12.2012р. слідує, що влітку 2009р. на прохання відповідача з дозволу КУ «Токмацька ЦРЛ» частина опалювальних приладів була демонтована технічною службою орендодавця і, як зазначає позивач, за його розрахунком теплове навантаження оплювальних приладів після часткового демонтажу, склало 0,003870 Гкал/год.

У зв'язку з тим, що Запорізька обласна організація Товариство Червоного Хреста продовжувала орендувати приміщення Токмацької ЦРЛ по вул. Революційна, 55 (Медучилище) у м. Токмак, і одночасно отримувала послугу із централізованого опалення, ТОВ «Токмак Теплоенергія» (позивач у справі) вважає, що між ним і відповідачем склалися фактичні зобов'язальні правовідносини із постачання теплової енергії на підставі ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України. Оскільки відповідач не сплачував вартість спожитої теплової енергії, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання в сумі 15449,97 грн. за період з 01.11.2009 р. по 30.04.2012 р., а також нараховані на суму боргу 3% річних в розмірі 570,74 грн., 791,17 грн. інфляційних втрат та 1108,09 грн. пені.

Частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України, на підставі якої заявлено позов, встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За приписами ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до визначень, наведених у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одним із видів комунальних послуг є послуги опалення. Споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства. Комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на міжопалювальний період для систем опалення, рішення про початок та закінчення якого приймається виконавчими органами відповідних місцевих рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з правилами та іншими нормативними документами.

Спеціальним законом у сфері регулювання відносин постачання теплової енергії є Закон України «Про теплопостачання».

Відповідно до ч. 3 ст. 24 вказаного закону своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є обов'язком споживача.

За приписами частин 5, 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію .

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача в умовах відсутності договору на теплопостачання виникає на підставі норм законів, що перелічені вище. А факт не укладання договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію.

Фактичні правовідносини сторін свідчать, що між сторонами справи склалися господарські правовідносини, аналогічні правовідносинам з поставки теплової енергії на підставі договору. Тобто позивач як теплопостачальна організація поставляє теплову енергію відповідачу, який в силу приписів ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виступає споживачем теплової енергії і згідно вимог ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, встановлено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги теплопостачання за період з 01.11.2009 р. по 30.04.2012 р.

Матеріалами справи підтверджено, що у спірному періоді відповідач займав нежитлове приміщення по вул. Революційній, 55 у м. Токмак (медучилище) на підставі договору оренди від 25.01.2007 р.

Судом встановлено, що відповідач споживав теплову енергію через теплові мережі Комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня», яка, у свою чергу, у спірному періоді споживала теплову енергію на підставі укладених із ТОВ «Токмак теплоенергія» договорів на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.10.2009 р. № 17, від 01.01.2011р. № 17, від 24.10.2011 р. № 17/1 та договору про закупівлю послуг з постачання водяної пари і гарячої води (включно з холодоагентами) за державні кошти від 06.02.2012 р. №17.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що визначення обсягу теплової енергії, яка споживалась основним споживачем (Комунальною установою «Токмацька центральна районна лікарня»), проводилось без урахування теплової енергії, яка споживалась субспоживачами, у тому числі відповідачем. Цей факт також підтвердила Комунальна установа «Токмацька центральна районна лікарня» у своїх письмових поясненнях до суду (т. 1, а.с.113).

Прилади обліку теплової енергії в орендованому відповідачем приміщенні, як і у самого орендодавця не були встановлені. Тому позивачем був виконаний окремий розрахунок теплового навантаження для орендованого відповідачем приміщення по вул. Революційній, 55. Відповідно до цього розрахунку теплове навантаження на опалення орендованого приміщення складає 3870 ккал/год.

Даний розрахунок був виконаний з урахуванням фактично встановлених в орендованому приміщенні опалювальних приладів (після демонтажу частини радіаторів у 2009р.). Відповідач має ліцензію серії АВ № 516801 на виконання проектних робіт, проектування внутрішніх інженерних систем і мереж опалення. Тому виконаний відповідачем розрахунок теплового навантаження приймається судом.

Вказане теплове навантаження не було включено до теплового навантаження, яке зазначалось у договорах на теплопостачання Комунальної установи «Токмацька центральна районна лікарня». Зокрема, це вбачається із договору на постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2011 р. №17, в пункті 11.5 якого наведено перелік опалювальних приміщень (т.1, а.с. 95). В даному переліку зазначено лише одне приміщення медучилища із тепловим навантаженням 0,006371 Гкал/год. Дане приміщення орендувалось не відповідачем, а іншим орендарем - Приватним підприємцем Глущенко С.А. на підставі договору оренди комунального майна від 01.10.2006 р. Споживання теплової енергії Приватним підприємцем Глущенко С.А. здійснювалось на підставі окремого договору із ТОВ «Токмак Теплоенергія» від 15.10.2009 р., в якому вказано вищезазначене теплове навантаження в розмірі 0,006371 Гкал/год.

Таким чином, Комунальна установа «Токмацька центральна районна лікарня» не сплачувала вартість спожитої відповідачем теплової енергії. Тому обов'язок нести витрати, пов'язані з теплопостачанням об'єкта оренди, відповідно до умов п. 7.5 договору оренди покладається на відповідача згідно виставлених рахунків або самостійно укладеного договору.

Разом із цим суд зауважує, що пунктом 39 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, передбачено право споживача отримувати інформацію від теплопостачальної організації щодо обсягу та якості постачання теплової енергії, тарифів (цін), порядку оплати, режимів споживання на умовах, визначених договором.

Теплопостачальна організація , у свою чергу, зобов'язана надавати споживачеві інформацію про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни), порядок оплати , методики і нормативи розрахунку, режими споживання на умовах, визначених договором (п.36 Правил користування тепловою енергією).

Згідно вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладені вимоги законодавства, а також те, що правовідносини сторін склались без укладання договору за затвердженою типовою формою, на позивача покладається обов'язок довести факт надання відповідачу у спірному періоді теплової енергії у заявлених в позові обсягах, а також факт надання відповідачу інформації про обсяги та якість постачання теплової енергії, тарифи (ціни) та порядок оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав доказів виставлення відповідачу актів та рахунків про обсяги та вартість спожитої теплової енергії за весь заявлений ним спірний період або докази узгодження з відповідачем іншим чином обсягу та вартості поставленої теплової енергії.

Зокрема, позивачем надані до матеріалів справи копії рахунків, в яких вказано, що вони є документальним актом передачі постачальником та використання споживачем вказаних у ньому послуг, за жовтень-грудень 2010 р., січень-березень, грудень 2011 р., січень-лютий, квітень 2012 р.

Лише частина із цих рахунків підписана представником відповідача, а саме: рахунки за жовтень-грудень 2010 р., січень-березень, грудень 2011 р., квітень 2012 р.

Інші з названих рахунків не містять підпису представника відповідача. Доказів надсилання або вручення цих рахунків відповідачу також не надано.

Рахунки за період листопад 2009 р. - квітень 2010 р., жовтень-листопад 2011 р., березень 2012 р., заборгованість по яких включена до спірного періоду та пред'явлена до стягнення, взагалі до матеріалів справи не надані у зв'язку з відсутністю їх у позивача.

Відповідач у своїх письмових поясненнях від 18.01.2012 р. № 176 повідомив, що цих рахунків у нього немає. До претензії від 29.03.2012 р. № 479, яка надсилалась відповідачу, також не було додано відповідних рахунків за спірний період.

Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт погодження з відповідачем обсягів та вартості спожитої теплової енергії за період листопад 2009 р. - квітень 2010 р., жовтень-листопад 2011 р., березень 2012 р. та виставлення рахунків на оплату. А тому судом приймаються до розрахунку заборгованості лише рахунки за жовтень-грудень 2010 р., січень-березень, грудень 2011 р., квітень 2012 р.

Відповідно до цих рахунків відповідачем спожито теплової енергії у жовтні 2010 р. - на суму 463,24 грн., у листопаді 2010 р. - на суму 550,45 грн., у грудні 2010 р. - на суму 768,39 грн., у січні 2011 р. - на суму 1900,70 грн., у лютому 2011 р. - на суму 182,04 грн., у березні 2011 р. - на суму 510,32 грн., у грудні 2011р. - на суму 1289,51 грн., у квітні 2012 р. - на суму 141,04 грн. Всього на суму 5805,69 грн.

Відповідач не заперечує факту споживання теплової енергії в цей період, лише не погоджується з нарахованими обсягами та вартістю споживання.

Обсяг спожитої теплової енергії розраховано позивачем на підставі п. 23 Правил користування тепловою енергією, виходячи з теплового навантаження, визначеного для орендованого відповідачем приміщення, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин роботи обладнання. Для розрахунку застосовано тарифи на послуги опалення, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Токмацької міської ради від 26.03.2010 р. № 104, від 24.06.2010 р. № 202, від 27.12.2010 р. № 404 та постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011 р. № 36. Розрахунок судом перевірено та є вірним.

Посилання відповідача на те, що представники Токмацької міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста не мали права отримувати рахунки, оскільки міськрайонна організація Товариства Червоного Хреста не є юридичною особою, суд визнав безпідставними. По-перше, відповідач вказує, що в отриманні рахунків розписувались голови Токмацької міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста Рогова Т.М. та Ткаченко Н.М., тобто уповноважені представники відповідача. По-друге, підписами на рахунках був засвідчений факт їх отримання. Подальші правовідносини міськрайонної організації Товариства Червоного Хреста із Запорізькою обласною організацією є самостійними внутрішньогосподарськими правовідносинами відповідача із своїми структурними підрозділа-ми. Відповідач не висував позивачу претензій з приводу обсягів, якості або вартості наданих послуг. На рахунках містяться лише написи про те, що коштів для розрахунку за теплову енергію відповідач не має та просить відключення.

Тобто фактично відповідач погодився із нарахованою вартістю теплової енергії.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» встановлено обов'язок споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно приписів ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Таким чином, зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії мало бути виконано не пізніше, ніж в останній дань розрахункового місяця.

Відповідач не надав доказів сплати боргу, факт несплати не заперечує.

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5805,69 грн. основного боргу.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.11.2009 р. по 22.08.2012 р. в сумі 570,74 грн.

Враховуючи те, що судом визнана не вся сума основного боргу, яка пред'явлена до стягнення, судом відповідно були зменшені нарахування 3% річних.

Розрахунок суду є наступним:

- 3% річних за період з 01.11.2010 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за жовтень 2010 р. (463,24 грн.) складають 25,14 грн.;

- 3% річних за період з 01.12.2010 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за листопад 2010 р. (550,45 грн.) складають 28,52 грн.;

- 3% річних за період з 01.01.2011 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за грудень 2010 р. (768,39 грн.) складають 37,85 грн.;

- 3% річних за період з 01.02.2011 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за січень 2011 р. (1900,70 грн.) складають 88,79 грн.;

- 3% річних за період з 01.03.2011 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за лютий 2011 р. (182,04 грн.) складають 8,08 грн.;

- 3% річних за період з 01.04.2011 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за березень 2011 р. (510,32 грн.) складають 21,36 грн.;

- 3% річних за період з 01.01.2012 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за грудень 2011 р. (1289,51 грн.) складають 24,84 грн.;

- 3% річних за період з 01.05.2012 р. по 22.08.2012 р. від суми боргу за квітень 2012 р. (141,04 грн.) складають 1,32 грн.

Всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 235,90 грн. У стягненні 334,84 грн. річних відсотків суд відмовляє.

Також на суму боргу позивачем нараховані інфляційні втрати за період з листопада 2009 року по травень 2012 року в розмірі 791,17 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, судом було аналогічно зменшено нарахування інфляційних втрат.

Так, від суми боргу за жовтень 2010 р. (463,24 грн.) інфляційні втрати за період з листопада 2010 р. по серпень 2012 р. складають 24,50 грн.;

- від суми боргу за листопад 2010 р. (550,45 грн.) інфляційні втрати за період з грудня 2010р. по серпень 2012 р. складають 27,38 грн.;

- від суми боргу за грудень 2010 р. (768,39 грн.) інфляційні втрати за період з січня 2011р. по серпень 2012 р. складають 31,81 грн.;

- від суми боргу за січень 2011 р. (1900,70 грн.) інфляційні втрати за період з січня 2011р. по серпень 2012 р. складають 59,10 грн.;

- від суми боргу за лютий 2011 р. (182,04 грн.) інфляційні втрати за період з березня 2011р. по серпень 2012 р. складають 3,99 грн.;

- від суми боргу за березень 2011 р. (510,32 грн.) інфляційні втрати за період з квітня 2011р. по серпень 2012 р. складають 3,97 грн.;

- від суми боргу за грудень 2011 р. (1289,51 грн.) інфляційні втрати за період з січня по серпень 2012 р. складають 5,18 грн.;

- від суми боргу за квітень 2012 р. (141,04 грн.) інфляційні втрати за період з травня по серпень 2012 р. складають 1,32 грн.

Всього за розрахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 155,93 грн. інфляційних втрат. У стягненні 635,24 грн. інфляційних втрат суд відмовляє.

У стягненні нарахованої позивачем пені в розмірі 1108,09 грн. суд відмовив, виходячи з наступного.

Підставою для нарахування пені позивач зазначив норми ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зі змісту наведених норм вбачається, що розмір пені має бути встановлений за згодою сторін (в договорі, угоді). Між сторонами справи не укладалось будь-яких угод, які б визначали відповідальність за порушення грошового зобов'язання, у тому числі у вигляді стягнення пені.

Положення ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також не встановлюють конкретний розмір пені, а лише обмежують її граничний розмір при стягненні двома обліковими ставками НБУ.

Таким чином, правові підстави для стягнення пені відсутні, тому суд відмовляє позивачу в задоволенні цих вимог.

Отже, позовні вимоги задоволені судом частково.

У зв'язку із обмеженим фінансуванням на утримання організації відповідач у письмових поясненнях від 18.01.2012 р. № 176 заявив клопотання надати розстрочку для погашення заборгованості, визнаної судом, на один рік.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд зазначає, що надання розстрочки виконання рішення є винятковим випадком, і відповідач в силу вимог ч. 1 ст. 33 ГПК України повинен обґрунтувати наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання розстрочки.

Відповідач не надав доказів наявності виключних обставин, які б перешкоджали виконати рішення суду на даний час. Обмеженість фінансування відповідача не є підставою для надання розстрочки.

Крім того, суд враховує, що сума боргу не сплачувалась відповідачем тривалий час (з жовтня 2009 року), у тому числі не проводилась і часткова оплата боргу.

Враховуючи викладені обставини, законні інтереси позивача, а також те, що сума боргу не є значною, суд відмовляє відповідачу в наданні розстрочки.

Також судом було встановлено, що згідно статуту правильним найменуванням третьої особи у справі є Комунальна установа "Токмацька центральна районна лікарня", а не Комунальна установа "Центральна районна лікарня" у м. Токмак, як зазначалось в попередніх ухвалах.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити вірне найменування третьої особи у справі як Комунальна установа "Токмацька центральна районна лікарня".

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Запорізької обласної організації "Товариство червоного хреста України" (вул.Горького, 4-а, м. Запоріжжя, 69063, ОКПО 02940196) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Токмак Теплоенергія" (вул. Шевченка, 45-а, м. Токмак, Запорізька область, 71700, р/р 26008134860801, Філія «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, код ЄДРПОУ 35361900) основний борг в сумі 5805,69 грн. (п'ять тисяч вісімсот п'ять грн. 69 коп.), 3% річних в сумі 235,90 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 90 коп.), інфляційні втрати в сумі 155,93 грн. (сто п'ятдесят п'ять грн. 93 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 563,33 грн. (п'ятсот шістдесят три грн. 33 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.02.2013 р.