Постанова

від 21.02.2013 по справі 812/1283/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року Справа № 812/1283/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - Компанієць І.А. (довіреність від 14.01.2013 № 367/08-05)

від відповідача - Литвиненко О.М. (виписка з ЄДР від 19.12.2011 № 404919)

Крохмалюк О.О. (довіреність від 10.09.2012 б/н)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області

до фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс»

про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8995,83 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8995,83 грн.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фабричненське сільське комунальне підприємство «Фабжилсервіс» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує у повному обсязі єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування разом зі штрафами та нарахованою пенею, у зв'язку з чим за жовтень-листопад 2012 року утворилася заборгованість в сумі 9495,83 грн., з яких недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - 8672,46 грн., штрафні санкції - 753,66 грн., пеня - 69,71 грн.

Управлінням відповідно до положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» надіслано відповідачу вимогу від 04 січня 2013 року № Ю -8 про сплату боргу на суму 9495,83 грн. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив. У добровільному поряду відповідачем сплачено борг у сумі 500,00 грн.

У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8995,83 грн. у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнали у повному обсязі, проте зазначили, що фінансовий стан фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс» залежить від сплати споживачами за надані послуги. Станом на дату розгляду справи фабричненське сільське комунальне підприємство «Фабжилсервіс» має заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства, за спожиту електроенергію тощо. У зв'язку з важким фінансовим станом підприємства представники відповідача просять суд розстрочити сплату заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування згідно наданого графіку.

Представник позивача вирішення заявленого клопотання залишив на розсуд суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Частиною 3 статті 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено, що платником єдиного внеску, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, в порядку, встановленому Пенсійним фондом, безоплатно надсилається повідомлення про взяття їх на облік, в якому для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, зазначається клас професійного ризику виробництва, до якого віднесено платника.

Згідно із частиною 8 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік. Базовим звітним періодом для фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс» є календарний місяць.

Відповідно до частини 11 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 12 статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Фабричненське сільське комунальне підприємство «Фабжилсервіс» зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області як платник страхових внесків та з огляду на положення Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є платником єдиного внеску, про що свідчить заява про реєстрацію платником єдиного внеску (арк. справи 11).

Відповідно до вимог Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» фабричненське сільське комунальне підприємство «Фабжилсервіс» повинно нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Статтею 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», серед іншого встановлено:

- рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами;

- положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів;

- територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом;

- платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею;

- у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики;

- у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки;

- у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

- на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;

- територіальний орган Пенсійного фонду, серед іншого, застосовує до платника єдиного внеску штраф за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску;

- суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення;

- суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску;

- строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення норм Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим за фабричненським сільським комунальним підприємством «Фабжилсервіс» за базові звітні періоди жовтень-листопад 2012 року включно утворилась заборгованість у загальному розмірі 9339,63 грн., з якої до стягнення заявлено 8172,46 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (арк. справи 7, 24-26, 27-30).

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішенням управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (непереахуваня) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 19 листопада 2012 року № 242 до фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс» застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу у розмірі 785,78 грн. та нараховано пеню в сумі 71,92 грн., з яких до стягнення заявлено 753,66 грн. та 69,71 грн. відповідно, що підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску (арк. справи 7, 22).

Зазначене рішення відповідачем отримано 19 листопада 2012 року, про що свідчить розписка на рішенні від 19 листпада 2012 року № 242 про його отримання (арк. справи 22). До вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку зазначене рішення відповідачем не оскаржувалось.

В порушення вимог частини 14 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суму штрафу та пені протягом десяти робочих днів з дня одержання вищезазначеного рішення відповідач не сплатив.

Відповідно до вимог частини 4 статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивачем фабричненському сільському комунальному підприємству «Фабжилсервіс» була надіслана вимога від 04 січня 2013 року № Ю-8 про сплату боргу на суму 9495,83 грн., яка отримана останнім 15 січня 2013 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 5, 6).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату боргу відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість у розмірі 8995,83 грн., з яких 8172,46 грн. - недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, 753,66 грн. - штрафні санкції, 69,71 грн. - пеня, не сплатив, що підтверджується карткою особового рахунку (арк. справи 7), позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно з частиною 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на території України.

Частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист (частина 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення згідно із частиною 2 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

З аналізу вищезаначених норм вбачається, що для звернення з заявою про розстрочення виконання судового рішення необхідно виконати приписи, а саме: по-перше, наявності судового рішення, яке вже набрало законної сили, що є підставою для його виконання; по-друге, отримання виконавчого листа за судовим рішенням, яке набрало законної сили; по-третє, відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа за судовим рішенням.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлене клопотання про розстрочення виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8995,83 грн. таким, що передчасно заявлене, та у зв'язку з цим таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 лютого 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області до фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс» про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальному розмірі 8995,83 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з фабричненського сільського комунального підприємства «Фабжилсервіс» (ідентифікаційний код 38030267, місцезнаходження: 92025, Луганська область, Лутугинський район, селище Фабричне, кв. Гагаріна, буд. 6) на користь управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792548, місцезнаходження: 92000, Луганська область, м. Лутугине, вул. Червоних партизанів, буд. 15) прострочену заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 8995,83 грн. (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень вісімдесят три копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26 лютого 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська