Постанова

від 13.02.2013 по справі 2а-5725/12/1070

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 року 2а-5725/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Волощук Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - Ткачов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 фізичної особи - підприємця

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_3 фізична особа - підприємець з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 09.08.2012 № 0007861702 і від 09.08.2012 № 0007851702.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, в ході їх проведення встановлено завищення валових витрат, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб і завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних послуг у ТОВ «Скай метр» і придбаного товару у ТОВ «Торговий Дім Агросвіт 3000». За твердженням податкового органу укладені між позивачем і даними контрагентами угоди є нікчемними, оскільки ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Торговий Дім Агросвіт 3000» мають ознаки фіктивності.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновок податкового органу про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Торговий Дім Агросвіт 3000» угод є помилковим і необґрунтованим, так як правочини мали реальний характер - послуги і товар надані контрагентами в повному обсязі і оплачені позивачем, а тому, валові витрати і податковий кредит сформовані позивачем вірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

У зв'язку з цим, на думку позивача, спірні податкові повідомлення - рішення прийнято відповідачем безпідставно і без з'ясування фактичних обставин справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просив суд позов задовольнити.

Відповідач позову не визнав. В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та зазначив, що в ході проведення перевірки господарської діяльності позивача податковим органом одержано матеріали перевірок інших податкових органів, висновками яких визначено відсутність реальності господарських операцій контрагентів позивача з підприємствами - покупцями або постачальниками.

На думку відповідача, вказані обставини свідчать про нікчемність укладених між позивачем та даними контрагентами правочинів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, у жовтні 2011 року між позивачем і ТОВ «Скай метр» укладено договір про надання послуг автомобільним транспортом та механізмами від 31.10.2011 № 108, предметом якого є надання автотранспортних послуг і механізмів.

У липні 2011 року між позивачем і ТОВ «Торгови дім «Агросвіт 3000» укладено договір постачання товару від 21.07.2011 № 2107-1, предметом якого є поставка автозапчастин.

Суми сплаченого податку на додану вартість і здійснені витрати у зв'язку з виконанням укладених договорів включались позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту відповідних періодів.

Посадовою особою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби проведено документальну планову виїзну перевірку ОСОБА_3 фізичної особи - підприємця з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт від 31 .07. 2012 № 480/1702/НОМЕР_3 (далі - Акт перевірки).

Як вбачається з Акта перевірки, в ході її проведення отримана інформація по постачальникам товару, вартість яких включена позивачем до складу валових витрат і податкового кредиту, а саме: Акт ДПІ у Печерському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Скай метр» з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 19.02.2010 по 31.03.2012 № 1970/22-4/37000760.

Відповідно до даного Акта працівниками ДП1 у Печорському районі м. Києва здійснено вихід на податкову адресу ТОВ «Скай метр» з метою вручення копії наказу від 14.06.2012 № 698 та ознайомлення з направленням на перевірку від 14.06.2012 № 801/22-4 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з контрагентами постачальниками та покупцями за період з 01.01.11 по 18.02.12. Товариство за податковою адресою не знаходиться, про що складено акт про неможливість вручення копії наказу та направлення на перевірку від 04.06.2012 № 608/22-4/37000760.

ДПІ у Печерському районі м. Києва отримано копію протоколу допиту свідка, а саме, засновника і директора ТОВ «Скай метр» ОСОБА_4. Допитана в якості свідка дана особа пояснила, що немає відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства та зареєструвала його за грошову винагороду без мети заняття підприємницькою діяльністю.

Відповідно до Акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва за результатами перевірки встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ «Скай метр» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

Таким чином податковий орган дійшов висновку, що підприємством порушено вимоги частини першої статті 203, статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Скай метр» з постачальниками та покупцями.

Крім того, під час перевірки, відповідач отримав Акт ДПІ у Солом'янському районі м. Києва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» з питань правильності визначення розміру податкових зобов'язань та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

У даному Акті податковим органом встановлено, що основним контрагентом ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» є ТОВ «Укр Буд Сервіс».

Відповідно до вказаного Акта, в ході відпрацювання ТОВ «Укр Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37228444) встановлено, що фактично, за перевіряємий період, згідно податкової звітності, поданої посадовою особою ТОВ «Укр Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37228444) до ДПІ у Києво-Святошинському районі, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські та торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, оскільки в останньому додатку до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2011 року, поданого посадовою особою ТОВ «Укр Буд Сервіс» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, балансова вартість основних фондів становить лише 1,5 тис. грн., а особи, кількість яких вказана в деклараціях з податку на доходи фізичних осіб, а саме 2 особи, враховуючи загальний обсяг декларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могли здійснювати такий обсяг робіт.

Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі, відповідно до статті 93 Цивільного кодексу України та статті 45 Податкового кодексу України, здійснено виїзд за місцем реєстрації ТОВ «Укр Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37228444) встановлено, що за адресою: 08132, м. Вишневе, вул. Фрунзе, б. 22, підприємство не знаходиться, про що складено акт обстеження.

З урахуванням наведеного, податковий орган зазанчає, що операції здійснені ТОВ «Укр Буд Сервіс» (код за ЄДРПОУ 37228444) не мали реального товарного характеру, товар не перевозився і не зберігався, не виявлено відповідних офісних, виробничих та/або складських приміщень, не встановлено наявність трудових ресурсів для здійснення будь-якого виду діяльності, не виявлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності, але не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів господарювання.

Виходячи з викладеного, ТОВ "Торговий Дім» Агросвіт 3000» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

Звіркою документально не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт послуг) ТОВ «Торговий Дім» Агросвіт 3000» у ТОВ «Укрбудсервіс» за жовтень 2011 року.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ «Укр Буд Сервіс» та продажу підприємствам-покупцям за жовтень 2011 року в розумінні п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України.

Таким чином, за результатами перевірки не підтверджено податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 1696495,00 грн. та податковий кредит з ПДВ в сумі 581108,00 грн. задекларовані ТОВ «Торговий Дім» Агросвіт 3000» за жовтень 2011 року.

Також, як вказує відповідач в Акті перевірки (сторінка 9 Акта перевірки) до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надано копію додаткового допиту свідка - гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 засновника ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000».

Відповідно до вказаного пояснення, гр. ОСОБА_6 повідомила наступне: «До фінансово - господарської діяльності ТОВ «ТД Агросвіт 3000» я не мою ніякого відношення, придбаю вказане підприємство на свої паспортні дані з метою прикриття незаконної діяльності знайомого на ім'я Сергій та інших невідомих мені осіб. Будь - яких товарів та послуг підприємствам я не поставляла та не виконувала та нікого не уповноважувала цього робити, всі документи підписані від мого імені в первинних документах не відповідають дійсності».

Податковим органом виявлено, що загальна чисельність працюючих на підприємстві за IV квартал 2011 року становить 4 особи. Інформація щодо приміщень, які використовувало ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» у своїй діяльності відсутня.

Розглянувши дані матеріали перевірок контрагентів позивача, Броварська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби дійшла висновку про те, що господарські операції між ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000», ТОВ «Скай Метр», не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, відсутністю виробничо-складських приміщень, відсутністю технічного персоналу, відсутністю основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, відсутністю засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

В Акті перевірки відповідач зазначив, що враховуючи наведене - всі операції купівлі-продажу між ФОП ОСОБА_3 і ТОВ «ТД Агросвіт 3000» (липень, серпень, вересень 2011 року), ТОВ «Скай Метр» (жовтень, листопад, грудень 2011 року) не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.

В наслідок дослідження взаємовідносин ФОП ОСОБА_3 із вказаним контрагентом в період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено, що до складу витрат неправомірно віднесено витрати на загальну суму 240573,20 грн. за придбаний товар і автопослуги у ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» (липень, серпень, вересень 2011 року) ТОВ «Скай Метр» (жовтень, листопад, грудень 2011 року), що призвело до заниження оподатковуваного доходу платника податків, та відповідно, до заниження суми податку з доходів фізичних осіб, належного до сплати в бюджет держави за підсумками підприємницької діяльності.

У висновках Акта перевірки зазначено про порушення позивачем:

- підпункту «а» пункту 176.1 статті 176, пункту 177.1, пункту 177.2, пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України а саме встановлено заниження оподатковуваного доходу за 2011 рік на 240573,20 грн., в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 38951,35 грн.;

- підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», статтю 187, пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ в 2011 році на загальну суму - 26002,54 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012 № 0007861702, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 32503,18 грн. і податкове повідомлення-рішення від 09.08.2012 № 0007851702, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48689,19 грн.

Непогоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, проте, за результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення - без змін.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу частини п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, є підставою для недійсності правочину.

Якщо недійсність правочину встановлена законом, такий правочин вважається нікчемним (частина друга статті 215 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України в разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Крім того, статтею 208 Господарського кодексу України передбачено, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на те, що відповідач донарахував податкові зобов'язання виходячи з висновку про нікчемність правочинів, укладених між позивачем і ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Торговий Дім «Агросвіт 3000», судом досліджено дане питання та встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано суду наступні документи.

На підтвердження виконання договору про надання послуг від 31.10.2011 № 108, укладеного з ТОВ «Скай Метр»:

- належним чином засвідчені копії Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011 № 289, довідку про виконані роботи з 01.10.2011 по 27.10.2011, податкову накладну від 31.10.2011 № 289;

- належним чином засвідчені копії Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2011 № 254, довідку про виконані роботи з 01.11.2011 по 20.11.2011, довідку про виконані роботи з 01.11.2011 по 21.11.2011, довідку про виконані роботи з 22.11.2011 по 30.11.2011, податкову накладну від 30.11.2011 № 254;

- належним чином засвідчені копії Акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.12.2011 № 246, довідку про виконані роботи з 01.12.2011 по 25.12.2011, податкову накладну від 30.12.2011 № 246.

На підтвердження виконання договору постачання товару від 21.07.2011 № 2107-1, укладеного з ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000»:

- належним чином засвідчені копії видаткової накладної від 26.09.2011 № РН-000130, рахунку - фактури від 26.09.2011 № СФ-000130, податкової накладної від 28.09.2011 № 130.

Із вказаних первинних бухгалтерських документів вбачається, що позивач придбавав у ТОВ «Скай метр» послуги автомобіля КрАЗ і ЗІЛ (водовоз), а у ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» запасні частини для автомобілів.

Тобто, позивачем надано суду первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо придбання товарно-матеріальних цінностей у контрагентів. При цьому, суд звертає увагу на те, що податковий орган ані в Акті перевірки, ані в ході судового розгляду не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Суд звертає увагу, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 342575, основним видом діяльності ТОВ «Скай метр» є діяльність автомобільного вантажного транспорту. Крім того, відповідно до свідоцтва № 100272803, підприємство є платником податку на додану вартість.

У свою чергу, відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців від 05.02.2013 № 15788261 видами діяльності ФОП ОСОБА_3 є оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів і вантажний автомобільний транспорт.

Також, в матеріалах справи наявна копія ліцензії Міністерства транспорту України серії АВ № 503433, яка видана позивача для надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів. Дана ліцензія дійсна з 09.12.2009 по 08.12.2014

Таким чином, позивач придбавав у контрагентів послуги і матеріали для ремонту автомобілів з метою виконання перевезень, що безпосередньо пов'язано із його видами господарської діяльності зазначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.

При цьому, в Акті перевірки немає жодних посилань на те, що установчі документи і Свідоцтва про державну реєстрацію контрагентів позивача були скасовані чи визнані недійсними за рішеннями суду на момент укладання чи виконання договорів. Вказана інформація не надана відповідачем і під час судового розгляду.

Відповідачем також не надано суду доказів визнання договорів укладених між позивачем і ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» недійсними у судовому порядку.

Також, в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надано суду будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Скай метр» і ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000».

У свою чергу, у додаткових поясненнях позивач пояснив, що між ним і МПП «Бориспільрайоагропромбуд», а також фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 укладено угоди про надання послуг автомобільним транспортом і механізмами.

На підтвердження даної обставини позивач надав суду копії договорів укладених з МПП «Бориспільраагропромбуд», ФОП ОСОБА_7 про надання послуг автомобільним транспортом та механізмами, а також копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), змінні рапорти, податкові накладні, виписки по банківському рахунку.

Як пояснив суду представник позивача, на виконання вказаних угод позивач уклав угоду з ТОВ «Скай Метр», оскільки власного транспорту не вистачало для належного виконання зобов'язань за основними договорами.

Також, з метою підтримки у належному стані вантажного транспорту для виконання господарської діяльності щодо надання автомобільних послуг, позивач придбавав у ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» запасні частини.

На підтвердження даної обставини позивач надав суду копії свідоцтв про державну реєстрацію транспортних засобів, у тому числі і трактора, вантажних автомобілів.

Крім того, позивач надав суду копію журналу видачі подорожніх листі з 01.07.2009, копії подорожніх листів, актів списання запасних частин.

На підтвердження тієї обставини, що позивач має необхідні матеріальні ресурси для здійснення власної господарської діяльності позивач надав суду копію договору оренди земельної ділянки, укладеної між ФОП ОСОБА_3 і Броварською міською радою Київської області від 11.03.2009 з метою встановлення збірно-розбірного гаражу по вул. Короленка в районі розміщення будинку № 56-а, м. Бровари, копію приватизаційного посвідчення на право власності на земельну ділянку розміром 23,6 м2 під гаражем № 447, копію договору купівлі-продажу частини гуртожитку від 05.05.2006 за адресою м. Бровари, вул. Воїнів - Інтернаціоналістів, 7-б, копії трудових договорів між працівником і фізичною особою.

У свою чергу, відповідач дійшов висновку щодо нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Скай Метр» виходячи лише з протоколу допиту свідка - гр. ОСОБА_4

При цьому, податковим органом на виконання вимог ухвали суду від 26.11.2012, якою було витребувано судом цей протокол, даний документ суду надано не було. Крім того, представник податкового органу не надав жодних відомостей щодо порушення кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ «Скай Метр».

Суд звертає увагу, що відповідно до Акта перевірки відповідач дійшов висновку про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» правочинів на підставі розгляду матеріалів перевірок, які здійснені іншими податковими органами, в яких досліджувались господарські взаємовідносини ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» з іншими підприємствами за відсутності перевірки господарських операцій безпосередньо між позивачем та його контрагентами. Проте, оцінюватись при дослідженні господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Зокрема, така правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, яке викладене у постанові від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Водночас, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, податковим органом не надано суду відповідних вироків у кримінальних справах.

Враховуючи викладене, висновок Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про нікчемність укладених між позивачем і ТОВ «Скай Метр», ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» правочинів є безпідставним та необґрунтованим.

Відносно тверджень податкового органу про завищення позивачем валових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 614 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри

Відповідно до підпункту «а» пункту 176.1 статті 176 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі якщо такий платник податку зобов'язаний відповідно до цього розділу подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податкову знижку.

Згідно з пунктом 177.1 статті 177 Податкового кодексу України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

В ході розгляду справи не встановлено факту завищення валових витрат позивачем у період, який перевірявся податковим органом.

З приводу визначення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України. При цьому, посилання відповідача на положення Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який діяв до 01.01.2011 є безпідставними, оскільки господарські операції між позивачем і ТОВ «Скай Метр», ТОВ «Торговий дім «Агросвіт 3000» відбувались у 2011 році.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

База оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку, пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Виходячи із системного аналізу пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, статті 198 Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що право на податковий кредит може виникати як і з дати фактичного списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), так із дати отримання платником податку товарів/послуг або дати отримання податкової накладної. Проте, скористатися цим правом можливо лише при наявності податкової накладної, оформленої у відповідності до Закону. Відсутність податкових накладних зумовлює неможливість включення позивачем до податкового кредиту сум, що підтверджуються вказаними податковими накладними у періоді фізичного здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Позивачем суду надано усі документи, що підтверджують правильність формування податкового кредиту, зокрема, первинні розрахункові та інші документи, у тому числі видаткові накладні, податкові накладні, виписки по рахунку про оплату отриманих послуг і товарів.

У свою чергу, відповідачем суду не надано доказів того, що контрагенти позивача неправомірно виписали податкові накладні за надані послуги і товари.

Враховуючи викладене, висновки податкового органу про порушення позивачем статті 187, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість та завищення податкового кредиту, є безпідставними.

За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 09.08.2012 № 0007861702 і від 09.08.2012 № 0007851702, підлягають скасуванню як протиправні.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до статті 97 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням однієї зі сторін визначає грошовий розмір судових витрат, які повинні бути їй компенсовані.

Оскільки позивач вимог про відшкодування судового збору не заявляв, судові витрати стягненню на користь позивачане підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 09.08.2012 № 0007861702 і від 09.08.2012 № 0007851702.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 18 лютого 2013 р.