Постанова

від 21.02.2013 по справі 812/1279/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2013 року Справа № 812/1279/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Яковлева Д.О.

при секретарі Житній Ю.С.,

в присутності сторін: від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості в сумі 5382,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (далі - УПФУ в Перевальському районі) до Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (далі - ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс») про стягнення заборгованості в сумі 5382,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

В УПФУ в Перевальському районі зареєстровано ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс». 03.07.1996 відповідача внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Згідно п.1 ст.14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

В порушення п.1 ст.19, п.2 та п.6 ст.20 Закону № 1058- ІV, ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» не в повному обсязі сплатив страхові внески нараховані за звітні періоди з березня по грудень 2010 року, у зв'язку з чим, станом на 28.01.2013 розмір недоїмки становить 5382,33 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з березня по грудень 2010 року у розмірі 5382,33 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. На виконання ухвали суду від 04.02.2013, супровідним листом від 19.02.2013 від позивача надійшли витребувані докази та клопотання про розгляд справи за відсутністю представника управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі, та задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, правом надання заперечень проти позову у встановлений судом строк та доказів на підтвердження своїх доводів не скористався, заяви про визнання позовних вимог або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав.

На адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч.11 ст. 35 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» зареєстроване Перевальською районною Державною адміністрацією Луганської області як юридична особа 03.07.1996 за №13731050011000488 (а.с.4) та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області (а.с.6).

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни у повному обсязі не сплачена, внаслідок чого за відповідачем утворилась прострочена заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з березня по грудень 2010 року, станом на дату судового розгляду справи у розмірі 5382,33 грн., що підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.8-11) та звітами нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідний період (а.с.20-45).

Відповідно до ч.3 ст.106 Закону України 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобов'язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобов'язаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

На виконання вищезазначених норм Закону Управлінням Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області 08.04.2010 було вручено директору ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» вимогу про сплату боргу №Ю-187 від 07.04.2010 на суму 2965,66 грн., про що свідчить підпис директора підприємства на корінці зазначеної вимоги (а.с.12).

В подальшому 04.06.2010 директору ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» вручено вимогу від 04.06.2010 №Ю-322 на суму 1643,84 грн. про що свідчить підпис директора підприємства на корінці зазначеної вимоги (а.с.12).

08.12.2010 ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» було вручено вимогу про сплату боргу від 06.12.2010 № Ю-573 на суму 424,00 грн., про що свідчить підпис директора підприємства на корінці зазначеної вимоги (а.с.13).

13.01.2011 директору ДП «Автоприцеп» ПАТ «Луганськбудтранс» УПФУ в Перевальському районі Луганської області було вручено вимогу від 10.01.2011 №Ю-20 на суму 352,00 грн., про що свідчить підпис Директора підприємства на корінці зазначеної вимоги (а.с.13).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимог про сплату недоїмки відповідач суму боргу не сплатив, вимоги про сплату боргу з управлінням Пенсійного фонду України в Перевальскому районі Луганської області не узгодив та у судовому порядку їх не оскаржив.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з березня по грудень 2010 року у розмірі 5382,33 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 21 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 26 лютого 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області до Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» про стягнення заборгованості в сумі 5382,33 грн. задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Автоприцеп» Публічного акціонерного товариства «Луганськбудтранс» (і.к. 13371293) заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 5 382,33 грн. (п'ять тисяч триста вісімдесят дві гривні 33 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальському районі Луганської області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 26 лютого 2013 року.

Суддя Д.О. Яковлев