Рішення

від 20.02.2013 по справі 2607/14289/12

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2607/14289/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 лютого 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Довгалюк Д. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "РМСЗ" до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 року ТОВ "Торговий дім "РМСЗ" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.

Свої вимоги мотивує тим, що 09 лютого 2011 року відповідно до наказу з особового складу №23п ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ "Торговий дім "РМЗС" на посаду менеджера зі збуту регіонального департаменту Київського регіонального підрозділу, а 28 березня 2011 року його було переведено на посаду керівника центрального регіонального підрозділу

24 червня 2011 року між ТОВ "Торговий дім "РМЗС" та відповідачем був укладений договір позики № Б/Н, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачеві у власність 30 тис. грн., на строк до 31 грудня 2011 року.

25 липня 2011 року відповідачем через касу товариства було повернуто частину боргу в розмірі 3 тис. грн.

22 лютого 2012 року між сторонами була укладена додаткова угода №Б/Н до вищевказаного договору, відповідно до п. 1, 2 якої, сторони дійшли згоди, що відповідач визнає та зобов'язується погасити заборгованість перед позивачем в сумі 27 тис. грн. в строк до 01 жовтня 2012 року.

23 квітня 2012 року відповідач повернув частину боргу у сумі 2 тис. грн.

Посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, а відповідач суму боргу за договором позики у встановлений договором строк не повернув, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 25 тис грн., 23% річних від простроченої суми у розмірі 677 грн. 40 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 лютого 2011 року наказом з особового складу № 23п ОСОБА_1 прийнято на посаду менеджера зі збуту регіонального департаменту Київського регіонального підрозділу ТОВ "ТД "РМСЗ" (а.с. 8), а наказом № 55п від 28 березня 2011 року його було переведено на посаду керівника центрального регіонального підрозділу (а.с. 10).

24 червня 2011 року відповідач звернувся до позивача з заявою про надання йому позиви в сумі 30 тис. грн. на строк до 31 грудня 2011 року, в зв'язку з сімейними обставинами (а.с. 11).

24 червня 2011 року ТОВ "ТД "РМСЗ" видано наказ з особового складу № 135/1 про видачу позики ОСОБА_1 ( а.с. 12) та між сторонами укладено договір позики (а.с. 13-14).

Відповідно до п. 1, 3, 4 даного договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Позикодавець передає Позичальнику у власність грошові кошти у розмірі 30 тис. грн., а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю в строк та на умовах, передбачених цим Договором, суму коштів, отриману відповідно до п. 1 цього Договору, борг необхідно повернути до 31 грудня 2011 року.

Факт отримання відповідачем коштів від позивача підтверджується видатковим касовим ордером від 24 червня 2011 року (а.с. 22)

25 липня 2011 року відповідач сплатив частину боргу в розмірі 3 тис. грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером від 25 липня 2011 року (а.с. 23).

22 лютого 2012 року відповідач звернувся до ТОВ "ТД "РМСЗ" з заявою про продовження терміну дії договору до 01.10.2012 року (а.с. 15).

22 лютого 2012 року ТОВ "ТД "РМСЗ" було видано наказ з особового складу № 33п про продовження договору позики (а.с. 16) та укладено додаткову угоду (а.с. 17).

Відповідно до п. 1 даної угоди сторони дійшли згоди, що Позичальник визнає та зобов'язується погасити існуючу заборгованість перед Позикодавцем в сумі 27 тис. грн., що виникла за вищевказаним договором станом на 22 лютого 2012 року.

Згідно п. 2 додаткової угоди відповідач зобов'язався повернути позику згідно наступного графіку: 30 квітня 2012 року - 5000 грн., 30 травня 2012 року - 5000 грн., 30 червня 2012 року - 5000 грн., 30 липня 2012 року - 5000 грн., 30 серпня 2012 року - 5000 грн., 30 вересня 2012 року - 2000 грн.

22 лютого 2012 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про звільнення за власним бажанням, при цьому зобов'язався повернути суму позики в строк до 01 жовтня 2012 року (а.с 18).

Наказом з особового складу № 39п від 01 березня 2012 року ОСОБА_1 було звільнено з посади керівника центрального регіонального підрозділу 01 березня 2012 року за власним бажанням, ст. 38 КЗпП України (а.с. 19).

Відповідно до квитанції від 23 квітня 2012 року відповідач сплатив суму позики в розмірі 2 тис. грн. (а.с. 24).

ОСОБА_1 повернув лише частину боргу у розмірі 5 тис. грн., при цьому, не виконавши взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та не повернувши решту суми за договором, а саме 25 000 грн., що стало підставою для звернення з даним позовом.

Згідно п. 12 договору позики, у випадку прострочення Позичальником свого обов'язку щодо повернення позики, Позичальник зобов'язаний повернути Позикодавцю позику з урахуванням індексу інфляції, а також 23% річних від прострочен6ої суми.

З огляду на те, що залишкові кошти за договором відповідач повинен був повернути в строк до 01 жовтня 2012 року, то з цього часу відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, що є підставою для застосування відповідальності, передбаченої договором та законом.

Відповідно до п. 12 договору позики відповідачу нарахована сума штрафу за період з 01.10.2012 року по 13.11.2012 року в сумі 677 грн. 40 коп., при цьому розрахунок проводився з застосуванням 23% річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому, суд вважає, що в межах даного спору слід застосовувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла на відповідний період.

Так на період з 01.10.2012 року по 13.11.2012 року була встановлена облікова ставка НБУ в розмірі 7, 5 % річних, з огляду на це розрахунок пені буде вираховуватися як: (25000* 44 дні*15 %)/365 = 450 грн. 82 коп.

Матеріали справи свідчать, що 04 жовтня 2012 року позивачем на ім'я відповідача була направлена вимога у відповідності до ст. 530 ЦК України (а.с. 25-26).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а з відповідача слід стягнути на користь позивачки 25 000 грн. - заборгованість за договором позики та 450 грн. 82 коп. - сума пені за договором.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь ТОВ "ТД "РМСЗ" підлягають витрати по оплаті судового збору у розмірі 256 грн. 78 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» ст. ст. 509, 526, 530, 1046, 1047 ЦК України, ст. ст. 3, 4,10, 11, 15, 58, 60, 88, 209, 212-215, 224, 228, 233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМСЗ» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «РМСЗ» (код ЄДРПОУ 36371925) 25 450 грн. 82 коп. (двадцять п'ять тисяч чотириста п'ятдесят гривень вісімдесят дві копійки) заборгованість за договором та 256 грн. 78 коп. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна