Ухвала

від 13.02.2013 по справі 2а-1670/6041/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6041/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1670/6041/12

за позовом Приватного підприємства "Будівельна фірма "Каріатида"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання пртиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2012 року адміністративний позов Приватного підприємства «Будівельна фірма «Каріатида» Кременчуцької об»єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0008912301/729 від 31.05.2012 року та № 0008922301/728 від 31.05.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Будівельна Фірма "Каріатида" витрати зі сплати судового збору у розмірі 618 грн 00 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норми ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 27.04.2012 року по 07.05.2012 року на підставі направлення від 27.04.2012 року № 2134/002134 головним державним податковим ревізором - інспектором податкової служби І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Кременчуцької ОДПІ Губенко В.Г. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "БФ" Каріатида" (ідентифікаційний код 31622486) по питанню правильності визначеня, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по взаємовідносинам з ТОВ "Будінвестсервіс" за період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року у зв`язку з неповним наданням пояснення та документального підтвердження на запит Кременчуцької ОДПІ від 10.04.2012 року № 7079/10/22-112.

За результатами перевірки складено акт від 14.05.2012 року № 1198/22-209/31622486, в якому відображено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження податку на прибуток на загальну суму 36 218 грн, в тому числі за ІІ квартал 2010 року в сумі 1667 грн, за ІІІ квартал 2010 року в сумі 248 грн та за VІ квартал 2010 року в сумі 34303 грн, пп 7.2.1, 7.2.3, п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.3, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: заниження податку на додану вартість на загальну суму 13 170,00 грн, в тому числі в червні 2010 року - 606 грн, в липні 2010 року - 90 грн, в жовтні 2010 року - 119 грн, в грудні 2010 року - 12355 грн, по взаємовідносинах з ТОВ "Будінвестсервіс".

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0008912301/729 від 31.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 45 272 грн, з них: за основним платежем - 36 218 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 054,50 грн.;

- № 0008922301/728 від 31.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів вироблених в Україні (роботах, послугах) в розмірі 16 462,50 грн., з них: за основним платежем - 13 170,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 3 088,75 грн..

Вищезазначені податкові повідомлення рішення ПП "БФ "Каріатида" оскаржило в адміністративного порядку, звернувшись зі скаргами до Державної податкової служби в Україні у Полтавській області та Державної податкової служби України. Рішенням Державної податкової служби в Україні у Полтавській області № 2000/10/10-215 від 30.07.2012 року та рішенням Державної податкової служби України № 1182/0161-12/10-2115 від 31.08.2012 року податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги - без задоволення.

Позивач не погодився із податковими повідомленнями - рішеннями № 0008912301/729 від 31.05.2012 року, № 0008922301/728 від 31.05.2012 року, у зв'язку з чим оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим розглядом справи встановлено факт порушення спірними податковими повідомленнями-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування.

Висновки перевіряючи, викладені в акті перевірки носять характер суб»єктивних припущень та не підкріплені жодними доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі -Закон України "Про ПДВ"), встановлено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про ПДВ" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про ПДВ" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З огляду на викладене, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними податковими накладними, первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судовим розглядом встановлено, що 15.09.2010 року ПП "БФ "Каріатида" уклало договір купівлі-продажу № 30/06-10 з ТОВ "Будінвестсервіс", відповідно до умов якого ТОВ "Будінвестсервіс" (продавець) бере на себе зобов`язання передати у власність ПП "БФ "Каріатида" (покупець) продукцію у відповідності до рахунків-фактур та накладних, а покупець прийняти та оплатити цю продукцію на умовах даного Договору.

Актом перевірки від 14.05.2012 року № 1198/22-209/31622486 встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ТОВ "Будінвестсервіс", в розмірі 13 170,00 грн.

Підставою для формування позивачем податкового кредиту були податкові накладні, видані ТОВ "Будінвестсервіс", а саме:

- податкова накладна № 323 від 30.06.2010 року на щебінь фр 5/25 загальною вартістю 3 638 грн 14 коп., з них ПДВ - 606 грн 36 коп.,

- податкова накладна № 380 від 30.07.2010 року на гранотсев загальною вартістю 540 грн 00 коп., з них ПДВ - 90 грн 00 коп.,

- податкова накладна № 609 від 28.10.2010 року на пісок річний та автопослуги загальною вартістю 714 грн 15 коп., з них ПДВ - 119 грн 02 коп.,

- податкова накладна № 672 від 06.12.2010 року на будівельні матеріали (бетонні блоки ФСБ) загальною вартістю 74129 грн 01 коп., з них ПДВ - 12354 грн 84 коп..

Зазначені податкові накладні підписані та скріплені печаткою ТОВ "Будінвестсервіс", яке на момент їх видачі зареєстроване як юридична особа та мало статус платника ПДВ, що підтверджується наявними у справі документами. Вказані вище суми ПДВ зазначенні в податкових деклараціях з податку на додану вартість та в реєстрах отриманих та виданих податкових накладних. Податкові декларації та реєстри податкових накладних прийнято в електронному вигляді при подачі звітності, про що свідчать відповідні квитанції про прийняття на районному рівні.

Факт господарських операцій позивача із ТОВ "Будінвестсервіс" щодо поставки товарів, а саме будівельних матеріалів підтверджується первинними та іншими документами, а саме: накладними, платіжними дорученнями, згідно яких позивачем проведено оплату за придбаний товар та банківськими виписками, отримання товару було на підставі виданих позивачем довіреностей на отримання ТМЦ, на підтвердження чого надано витяг з журналу реєстрації довіреностей.

Перевезення придбаного товару здійснювалося ТОВ "Будівестсервіс" - талон замовника до шляхового листа його власним транспортом, згідно свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів та безпосередньо позивач його транспортом, згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу та подорожнього листа вантажного автомобіля, а також отриманим позивачем в оренду транспортом, згідно договору оренди автомобіля, актів приймання-передачі послуг по оренді автомобіля від 30.11.12р., 31.12.2012р., 04.05.2012р., свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та подорожніх листів вантажного автомобіля, що підтверджує реальність транспортування придбаного у ТОВ "Будінвестсервіс" товару позивачем. Крім того, позивачем було надано сертифікати відповідності на гранвідсів, пісок річковий та щебінь гранітний, які ним були отримані під час придбання вказаної продукції у ТОВ "Будінвестсервіс".

Податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, подорожні листи вантажного автомобіля, складені у відповідності до вимог чинного законодавства і містять всі необхідні реквізити.

Товар (будівельні матеріали), які купувалися позивачем у ТОВ "Будінвестсервіс" у подальшому був використаний в межах господарської діяльності, шляхом виконання будівельно-монтажних робіт, комплексу заходів щодо закінчення будівництва багатоповерхового жилого будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та блоку гаражів для пільгових категорій громадян, розташованого за адресою: м. Кременчук, вулиця Шевченка, в районі будинків №30/7 та №32 відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт №11Ж-09 від 01.09.2009 року та договір договору оренди земельної ділянки під будівництво вказаного будинку від 25.01.2010 року, який було укладено на підставі рішення Кременчуцької міської ради від 24.11.2009 року. Зазначене будівництво позивач здійснює на виконання вимог договорів комісії, які ним укладенні із рядом громадян та юридичних осіб, згідно умов яких позивач зобов'язується за дорученням Комітента але від власного імені за комісійну плату укласти одну або декілька угод, необхідних для передачі Комітенту приміщення (офісів, квартир, гаражів), отриманого в результаті виконання Договору. Крім того, позивачем було надано до матеріалів справи ордер №3 від 22.04.2010 року на виконання робіт по будівництву багатоповерхового житлового будинку, Акт оперативної перевірки від 01.07.2010 року, Акт закінчення позамайданчикових та внутрішньомайданчикових підготовчих робіт і готовність об'єкта від 01.07.2010 року, Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 28.09.2012 року.

На підтвердження використання у відповідних будівельно-монтажних роботах придбаного у ТОВ "Будінвестсервіс" будівельного матеріалу позивачем надані до суду: матеріальний звіт за грудень 2010 року, за червень 2010 року, за липень 2010 року, за жовтень 2010 року; акт приймання виконаних робіт за червень 2010 року, звіт про розхід основних матеріалів в будівництві у співвідношенні з виробничими нормами за червень 2010 року, Акт виконаних робіт за грудень 2010 року, звіт про розхід основних матеріалів в будівництві у співвідношенні з виробничими нормами за грудень 2010 року, Акт виконаних робіт за жовтень 2010 року, звіт про розхід основних матеріалів в будівництві у співвідношенні з виробничими нормами за жовтень 2010 року, Акт виконаних робіт за серпень 2010 року, звіт про розхід основних матеріалів в будівництві у співвідношенні з виробничими нормами за серпень 2010 року, Акт виконаних робіт за липень 2010 року, звіт про розхід основних матеріалів в будівництві у співвідношенні з виробничими нормами за липень 2010 року.

На здійснення позивачем господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, йому видана Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Полтавській області Ліцензія серії АВ № 514281 від 21.04.2010 року зі строком дії з 21.04.2010 року по 23.04.2015 року, та табелі обліку робочого часу за період часу з грудня 2010 року по червень 2010 року .

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з ТОВ "Будінвестсервіс" у червні, липні, жовтні, грудні 2010 року мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, використанні в господарській діяльності позивача, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 13 170,00 грн на підставі належним чином оформлених податкових накладних ТОВ "Будінвестсервіс" ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість".

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що у контрагента позивача ТОВ "Будінвестсервіс" відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності, колегія суддів вважає безпідставними у зв'язку з тим, що такий вид діяльності, як оптова торгівля будівельними матеріалами, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією шляхом посередництва, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.

Отже, відповідачем не доведено, що договір позивача із ТОВ "Будінвестсервіс" мав ознаки нікчемності, тобто був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін.

Оцінюючи податкове повідомлення - рішення № 0008912301/729 від 31.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 45 272 грн, з них: за основним платежем - 36 218 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 9 054,50 грн, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про його незаконність та необґрунтованість з урахуванням наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора;

сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних);

сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 зазначеного Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

З матеріалів акту перевірки позивача від 14.05.2012 року № 1198/22-209/31622486 вбачається, що Кременчуцька ОДПІ дійшла висновку про отримання позивачем від ТОВ "Будінвестсервіс" безоплатно товару, вартість якого підлягає включенню до валових доходів ПП "БФ "Каріатида" згідно з пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Однак, матеріалами справи встановлено, що товар (будівельні матеріали) був придбаний позивачем відповідно до договору купівлі-продажу № 30/06-10 від 30.06.2010 року, виконання якого мало реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, здійснено повну оплату постачальнику та використано такий товар у господарській діяльності позивача, підтверджено документами первинного бухгалтерського обліку, що жодним чином не підпадає під визначення безповоротної або поворотної фінансової допомоги.

Зважаючи на викладене, Кременчуцька ОДПІ дійшла помилкового висновку про заниження позивачем податку на прибуток в сумі 36 218 грн.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення № 0008912301/729 від 31.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 45 272 грн, є необґрунтованим та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Доводи апеляційної скарги відповідача про порушення судом першої інстанції під час розгляду справи вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та норм ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст.. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з"ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2012р. по справі № 2а-1670/6041/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А. Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2013 р.