Ухвала

від 12.02.2013 по справі 8/208-ап-08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року м. Київ К-34313/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні

на постанову Господарського суду Херсонської області від 14 квітня 2008 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року

у справі № 8/208-АП-08

за позовом Дочірнього підприємства «Найкен-Херсон»Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Херсонської області від 14 квітня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року, позов Дочірнього підприємства «Найкен-Херсон»Товариства з обмеженою відповідальністю «Найкен»(позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (відповідач) задоволено. Визнано нечинним акт № 32/15-2 від 08 січня 2008 року про анулювання реєстрації ДП «Найкен-Херсон»ТОВ «Найкен»як платника податку на додану вартість. Відшкодовано ДП «Найкен-Херсон»ТОВ «Найкен»3,40 грн. судового збору з Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у м. Херсоні, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Херсонської області від 14 квітня 2008 року, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ДП «Найкен-Херсон»ТОВ «Найкен»зареєстровано в якості платника податку на додану вартість в лютому 2005 року, у зв'язку з чим йому видано Свідоцтво платника податку на додану вартість № 30573255 від 11 лютого 2005 року.

В свою чергу, комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у м. Херсоні № 18-р. від 18 лютого 2006 року, встановлено, що за період з 01 листопада 2006 року по 08 січня 2008 року позивачем подавались декларації з податку на додану вартість, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку про анулювання Свідоцтва платника податку на додану вартість ДП «Найкен-Херсон»ТОВ «Найкен» № 30573255 від 11 лютого 2005 року, у зв'язку з чим ДПІ у м. Херсоні складено акт № 32/15-2 від 08 січня 2008 року про анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість на підставі підпункту «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 168/97-ВР).

При цьому, судами встановлено, що протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (в період з січня 2007 року по грудень 2007 року) позивач формував податковий кредит з податку на додану вартість, що відображено в деклараціях за відповідні податкові періоди.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

У розумінні пункту 1.1 статті 1 Закону № 168/97-ВР оподатковуваною операцією є операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Згідно з пунктом 1.4 статті 1 Закону № 168/97-ВР поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу, а поставкою послуг -будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 168/97-ВР передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників подат ку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Таким чином, норми Закону № 168/97-ВР не дають підстав для розмежування операцій з продажу та придбання товарів (послуг) при визначенні оподатковуваної поставки для застосування підпункту «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону № 168/97-ВР, оскільки, операція з поставки товарів та послуг, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, є двостороннім правочином, і для однієї сторони така операція є продажем, а для іншої -придбанням, в результаті чого у продавця виникає податкове зобов'язання, а у покупця -право на податковий кредит. Тобто поняття оподатковуваної поставки охоплює як операції з продажу товарів (послуг), так і операції з їх придбання.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Херсонської області від 14 квітня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні відхилити, а постанову Господарського суду Херсонської області від 14 квітня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.