Рішення

від 21.02.2013 по справі 21/5007/1479/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" лютого 2013 р. Справа № 21/5007/1479/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Немировський В.І. - доручення №1256 від 12.12.12р.;

від відповідача: Васьківська Н.Г. - довіреність б/н від 19.04.11р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Коростенського комунального підприємства "Водоканал" (м.Коростень)

до Публічного акціонерного товариства "Коростенська райагропромтехніка" (м.Коростень)

про стягнення 36220,37 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 36220,37 грн. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Подав письмове клопотання, яке було задоволено судом, про долучення до матеріалів справи документів (а.с 65-72). Згідно клопотання №220 від 21.02.13р. (а.с .66) повідомляє суд, що відповідач частково погасив заборгованість в сумі 25400,00грн., у зв'язку з чим, керуючись ст. 22 ГПК України, просить стягнути з відповідача 10820,37грн. основного боргу та судовий збір. Провадження у справі в частині стягнення 25400,00грн. просить суд припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо клопотання позивача та залишку заборгованості в сумі 10820,37грн. не заперечувала. Подала клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень від 08.02.13р., від 14.02.13р. та копію акту про надання послуг №13 від 13.02.13р. Зазначене клопотання судом задоволено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.04р. між Коростенським комунальним підприємством виробничих послуг "Водоканал", правонаступником якого є Коростенське комунальне підприємство "Водоканал" (а.с. 19) (позивач) та ВАТ "Коростенська райагропромтехніка" (абонент, відповідач) було укладено договір №26 на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стічних вод у комунальну каналізацію (а.с. 8-9), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачання води та прийому стічних вод відповідача, а останній зобов'язався відшкодувати понесені витрати за вказані послуги.

Згідно позовної заяви позивач вказує, що оскільки відповідач несвоєчасно сплачує отримані послуги, за ним станом на 01.12.12р. виник борг, який становить 36220,37грн., що підтверджується рахунками №613 від 20.04.12р., №813 від 21.05.12р., №1021 від 20.06.12р., №1270 від 20.07.12р., №1438 від 20.08.12р., №1820 від 22.10.12р., №1994 від 20.11.12р. В усному порядку пояснив, що вцілому, згідно вказаних рахунків, було надано послуг на суму 38554,34грн., з яких 2333,97грн., на час звернення до суду, було погашено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Також позивач вказує, що при проведенні взаємної звірки відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків, чим фактично визнав свою заборгованість на суму 36220,37грн.

Відповідач за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, відзиву на позовну заяву не надав. Заборгованість станом на дату судового засідання в сумі 10820,37грн. та факт своєчасного отримання рахунків представник відповідача, в процесі розгляду справи, не заперечував.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами договорі на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стічних вод у каналізацію №26 від 02.12.04р., який за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, згідно абз. 1 п. 19 Договору, платіжні документи за відпущену воду і прийняті стоки, а також підвищений тариф за перевищення ГДК підлягають оплаті у п'ятиденний термін з дня їх отримання.

У відповідності до п. 9 Договору, розрахунки за воду прийняті стоки проводяться згідно з затвердженим тарифом. Тариф змінюється щоквартально і розраховується згідно фактичних затрат.

У випадку розрахунку за відпущену воду і прийняті стоки в рахунок взаєморозрахунків, ціна відпущеної споживачам продукції і матеріалів повинна відповідати ціні за воду виробника (п.20 Договору).

За умовами п. 21 Договору, останній заключається терміном до 31.12.08р. і вступає в силу з дня його підписання. Рахується щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заяви однієї із сторін про відмову від даного договору, або його перегляд.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаних умов Договору, позивач за період квітень-серпень, жовтень-листопад 2012 року надав відповідачеві послуги з водопостачання, водовідведення та водовідведення ливневих вод на загальну суму 38554,34грн. що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 41-46) та виставленими відповідачу рахунками (а.с. 12-18).

Однак відповідач, всупереч умовам договору, розрахунки за надані послуги провів лише на суму 2333,97грн. (а.с. 71), внаслідок чого у останнього, на дату звернення до суду, утворилася заборгованість в розмірі 36220,37грн. Зазначену суму боргу, станом на дату звернення позивача до суду, підтверджено відповідачем у підписаному сторонами Акті звірки взаємних розрахунків за 01.12.12р. (а.с. 11).

Під час розгляду справи в суді, відповідач згідно платіжних доручень №1116 від 08.02.13р. на суму 5000,00грн. та №1145 від 14.02.13р. 20000,00грн. сплатив частину заборгованості у розмірі 25000,00грн. (а.с. 74-75). Крім того, 15.02.13р. сторонами було підписано Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 67) на суму 400,00грн.

Оскільки вказані кошти були сплачені відповідачем під час розгляду справи в суді, провадження у справі в частині стягнення з відповідача 25400,00грн. (5000,00грн. + 20000,00грн. + 400,00грн.) необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене, на час вирішення спору, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги склала за серпень 2012 року - 1355,28грн., за жовтень 2012 року - 5662,70грн. та за листопад 2012 року - 3802,39грн., а всього - 10820,37грн. Вказану суму боргу сторони підтвердили у підписаному останніми акті звірки взаємних розрахунків за 01.04.12р. - 19.02.13р. (а.с. 70).

Приписами ст.ст.525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 10820,37грн. основного боргу. В частині стягнення 25400,00грн. провадження у справі підлягає припиненню за п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Коростенська райагропромтехніка" (11508, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Чапаєва, 3, код 05519267)

на користь Коростенського комунального підприємства "Водоканал" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Грушевського, 67, код 03343947)

- 10820,37грн. основного боргу;

- 1609,50грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі за п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України в частині стягнення 25400,00грн. основного боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.02.13

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з пов.)