Рішення

від 21.02.2013 по справі 910/32

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/32 21.02.13

За позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 31390,36 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Іванчишина С.М.(дов. від 02.01.2013)

Від відповідача: Денисова Н.О.(дов. від 19.12.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 31 390,36 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.01.2013 порушено провадження у справі №910/32 та призначено до розгляду на 29.01.2013.

В судовому засіданні 29.01.2013 судом було оголошено перерву на 21.02.2013 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 21.02.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2010 рішенням Загальних зборів акціонерів назву закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» було змінено на приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна». Реорганізація та ліквідація Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» не проводилась.

Між ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" та ТОВ «Дефіс», було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 760519988.11 від 16.03.2011, а саме автомобіля «Порш» д/н СЕ5470АІ.

За даним договором автомобіль «Порш» д/н СЕ5470АІ був застрахований від ризику автоаварії. Дорожньо-транспортна пригода за умовами договору страхування є страховим випадком, із настанням якого виникає обов'язок страховика сплатити страхове відшкодування.

29.09.2011 в м. Чернівці на вул. Каспрука 23, водій Жанжан Євген Ігорович (поліс цивільної відповідальності № АА/2555726) керуючи автомобілем «Чері Амулет» (д/н ВХ8260АО) здійснив зіткнення з автомобілем «Порш» (д/н СЕ5470АІ), що належить ТОВ «Дефіс» під керуванням Демяновського Геннадія Валерійовича, що призвело до механічних пошкоджень автомобілів.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Жанжан Євгеном Ігоровичем вимог Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідками ОДАІ про ДТП та постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 05.10.2011.

Після настання страхового випадку страхова компанія виплатила страхове відшкодування у розмірі 31 390 грн. 36 коп. (тридцять одна тисяча триста дев'яносто гривень 36 коп.).

Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП Страхувальнику, було складено звіт №1038/12/11 від 20.12.2011, відповідно до якого вартість матеріального збитку склала 37 417,12 грн.

За умовами договору страхування страховик відшкодовує вартість відновлювального ремонту пошкодженого застрахованого автомобіля. На підставі акту виконаних робіт №256665 - s1011 - s10 від 07.11.2011 ТОВ «Вінер Автомотів» була оплачена вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 31 390 грн. 36 коп. (тридцять одна тисяча триста дев'яносто гривень 36 коп.).

Таким чином, на умовах договору страхування було виплачено страхове відшкодування у розмірі 31 390 грн. 36 коп.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з тих підстав, що водій Жанжан Євген Ігорович керував автомобілем «Чері Амулет» (д/н ВХ8260АО) на незаконних підставах.

З огляду на викладене суд зазначає наступне:

Правовий порядок здійснення виплати страхового відшкодування визначено в Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

У відповідності до ч. 1 ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний:

- дотримуватися передбачених правилами дорожнього руху обов'язків водія, причетного до дорожньо-транспортної пригоди;

- вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди;

- поінформувати інших осіб, причетних до цієї пригоди, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика та надати відомості про відповідні страхові поліси;

- невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально».

Поліс, який було укладено між AT «СГ «ТАС» (приватне) та Жанжаном І.М., є Полісом 1-го типу, а отже було застраховано відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах .

Відповідно до Довідки № 8884239 виданої відділом УДАІ ГУМВС України в м. Хмельницький від 05.10.2011, під час зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди за кермом забезпеченого у відповідності до Полісу автомобіля CHERY А 15 Amulet, д.р.н. ВХ8260АО, перебував водій Жанжан Е.І.

Також згідно листа начальника УДАІ УМВС України в Чернівецької області від 23.01.2013 на Жанжан Е . І. був складений також протокол №0099746 за ст. 126.1 КУпАП - керування ТЗ без посвідчення водія, що є письмовим доказом того факту, Жанжан Б.І. під час ДТП керував автомобілем CHERY А 15 Amulet, д.р.н. ВХ8260АО на незаконних підставах.

Отже, оскільки винний водій керував автомобілем не правомірно, то шкода заподіяна ним не має відшкодовуватись відповідачем, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 31 390 грн. 36 коп. задоволенню не підлягають.

Положеннями ст. 22 Закону встановлені правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі, а саме згідно п. 22.1 при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, відшкодування шкоди, що була заподіяна позивачу здійснюється у порядку, що встановленому Законом України «Про страхування», Цивільним кодексом України та Законом.

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України, до позивача, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків .

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч. 2 п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

3. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 26.02.2013