Рішення

від 26.02.2013 по справі 911/13/21/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 911/13/21/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального підприємства Калинівської селищної ради, Київська обл., смт. Калинівка

про стягнення 65 503,18 гривень

за участю представників:

від позивача: Овчарук О.О. (довіреність №261/10 від 14.12.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

27.12.2012р. Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі-ДК «Газ України»/позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Калинівської селищної ради (далі-КП Калинівської селищної ради/відповідач) про стягнення 65 503,18 грн., з яких: 54 888,74 грн. заборгованості за договором №06/10-1643 БО-17 від 20.10.2010р., 4 118,30 грн. пені, 3 390,09 грн. 3% річних та 3 106,05 грн. інфляційних втрат.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.01.2013р. порушено провадження у справі №911/13/21/13-г та призначено справу до розгляду на 22.01.2013р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 22.01.2013р. та 05.02.2013р. розгляд даної справи відкладався на 05.02.2013р. та 26.02.2013р. відповідно.

В судові засідання 22.01.2013р., 05.02.2013р. та 26.02.2013р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

20.10.2010р. між ДК «Газ України» (далі-постачальник) та КП Калинівською селищною радою (далі-покупець) укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1643 БО-17 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Відповідно до п. 2.2 додатку №1 від 20.10.2010р. до Договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

Судом встановлено, що позивач свої обов'язки за Договором в частині постачання природного газу виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору, протягом жовтня-листопада 2010 року позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ загальною вартістю 61 888,74 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на актах приймання-передачі природного газу:

- від 31.10.2010р. на суму 38 479,69 грн.,

- від 30.11.2010р. на суму 23 409,05 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу належним чином не виконав, сплативши лише 7 000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 54 888,74 грн. заборгованості.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 54 888,74 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за жовтень-листопад 2010 року згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 173, 265, 193 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 6.1.1, 4.1 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірних актів приймання-передачі природного газу без будь-яких заперечень щодо обсягу поставленого газу свідчить про прийняття відповідачем цього газу та, відповідно, породжує в останнього обов'язок щодо його оплати у повному обсязі та у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого газу за спірний період, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 54 888,74 грн. заборгованості по сплаті вартості поставленого природного газу за жовтень-листопад 2010 року згідно Договору підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу (до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 4 118,30 грн. пені, нарахованої з 26.06.2012р. до 26.12.2012р. на 54 888,74 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 7.3.1 Договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 4 116,66 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 4 118,30 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 116,66 грн.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 3 390,09 грн. 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком, за періоди:

з 21.11.2010р. по 20.12.2010р. на 31 479,69 грн. заборгованості,

з 21.12.2010р. по 25.12.2012р. на 54 888,74 грн. заборгованості;

- 3 106,05 грн. інфляційних втрат, нарахованих на суму заборгованості за спірними актами зростаючим підсумком, за періоди:

з 01.12.2010р. по 31.12.2010р. на 31 479,69 грн. заборгованості,

з 01.01.2011р. по 31.03.2012р. на 54 888,74 грн. заборгованості.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних та інфляційних втрат, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, становить 3 398,01 грн. та 3 160,94 грн. відповідно, а суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3 390,09 грн. 3% річних та 3 106,05 грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230, 233 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Калинівської селищної ради (08623, Київська обл., Васильківський р-н, смт. Калинівка, вул. Леніна, 57, ідентифікаційний код 33370489) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 54 888 (п'ятдесят чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. 74 коп. заборгованості, 4 116 (чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 66 коп. пені, 3 390 (три тисячі триста дев'яносто) грн. 09 коп. 3% річних, 3 106 (три тисячі сто шість) грн. 05 коп. інфляційних втрат та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 46 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 26.02.2013р.

Суддя В.А. Ярема