Постанова

від 26.02.2013 по справі 809/452/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р. Справа № 809/452/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Боршовського Т.І.

за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до Приватного підприємства "Бест Вуд Ко" про стягнення заборгованості в сумі 330,07 грн., -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2013 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Бест Вуд Ко" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 330,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не погашено в повному обсязі зобов'язання по штрафних (фінансових) санкціях з податку на додану вартість, застосованих згідно податкового повідомлення-рішення від 15.08.2011 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подавши 26.02.2013 року до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 76002, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця О.Кисілевської, будинок 40, квартира 138, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 12.02.2013 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "підприємство відсутнє".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 16.02.2007 року проведено державну реєстрацію приватного підприємства "Бест Вуд Ко" як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 12.09.2012 року (а.с. 6).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість, який є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

В судовому засіданні встановлено, що 22.06.2011 року, позивачем за наслідками проведеної камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, складено акт № 4799/15-2/34844548, яким встановлено порушення відповідачем підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, а саме: порушення терміну подання звітності з податку на додану вартість за лютий та березень 2011 року, за наслідками якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002431502 від 15.08.2011 року, яким у відповідності до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 340 грн. (а.с. 9, 11).

Вказане податкове повідомлення-рішення було надіслано рекомендованою кореспонденцією згідно супровідного листа позивача від 15.08.2011 року на адресу відповідача: 76002, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця О.Кисілевської, будинок 40, квартира 138. Однак, як вбачається з відмітки працівника відділення зв'язку на конверті - «фірма вибула», вказана рекомендована кореспонденція не була вручена адресату. Проте суд, враховуючи, що податкове повідомлення-рішення № 0002431502 від 15.08.2011 року було направлено за адресою місцезнаходження відповідача, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи норму п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважає, що воно є врученим платнику податків - відповідачу у справі.

Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, відсутні судові рішення з яких би вбачався факт оскарження податкового повідомлення-рішення № 0002431502 від 15.08.2011 року.

Відповідно до підпункту 20.1.28. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення № 0002431502 від 15.08.2011 року не оскаржувалось ні в адміністративному, ні в судовому порядку, доказів протилежного суду не подано, то суд приходить до переконання, що визначені позивачем грошові зобов'язання у вигляді штрафних санкції, з врахуванням часткового зарахування боргу, в розмірі 330,07 грн. є узгодженими та є податковим боргом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Згідно вимог підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надсилалася податкова вимога № 2436 від 19.09.2011 року, про що свідчить копія конверта (а.с. 13), однак вона не була вручена згідно відмітки працівника відділення зв'язку на конверті - «за закінченням терміну зберігання». Проте суд, враховуючи, що вказана податкова вимога було направлено за адресою місцезнаходження відповідача, наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, враховуючи норму п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, вважає, що вона є врученою платнику податків - відповідачу у справі.

Отже, суд визнає, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача в сумі 330,07 грн. підтверджується податковим повідомленням-рішенням № 0002431502 від 15.08.2011 року, податковою вимогою № 2436 від 19.09.2011 року та зворотнім боком облікової картки платника податків станом на 31.12.2011 року (а.с. 11, 13-14).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не надав.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено грошове зобов'язання у терміни визначені Податковим кодексом України, то суд зазначає підставним звернення податкового органу до суду із позовом на стягнення 330,07 грн. у спосіб визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до приватного підприємства "Бест Вуд Ко" про стягнення заборгованості в сумі 330,07 грн. є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків приватного підприємства "Бест Вуд Ко" (ідентифікаційний код 34844548, що знаходиться за адресою: 76002, Івано-Франківська область, місто Івано-Франківськ, вулиця О. Кисілевської, будинок 40, квартира 138) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 330 (триста тридцять) гривень 07 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 26.02.2013 року.