Рішення

від 19.02.2013 по справі 910/359/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/359/13 19.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»;

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті ворота»;

про стягнення 19 119,88 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Іваненко І. П., представник, довіреність №91/2012/12/18-1 від 18.12.2012 р.;

Від відповідача: Михайлик І. В., представник, довіреність №1 від 08.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 р. порушено провадження у справі №910/359/13, розгляд справи призначено на 31.01.2013 р.

В судовому засіданні 31.01.2013 року було оголошено перерву до 19.02.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 17 733,30 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 521,44 грн. інфляційних втрат, 865,14 грн. трьох процентів річних, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У першому судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті ворота», письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, надав суду докази сплати основної суми заборгованості на рахунок позивача після порушення провадження у справі.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.03.2011 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Золоті ворота» (споживач) було укладено договір №320434 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1. договору, при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.

Згідно з п. 2.2.1. договору, постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Пунктом 2.2.2. договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача:

- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);

- рахунок-фактуру, який включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;

- акт звіряння розрахунків

- податкові накладні (платнику податку);

- акт приймання-передавання товарної продукції.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, постачальник зобов'язується сповіщати споживача про зміну тарифів на теплову енергію та мережну воду.

Відповідно до п. 2.3.1. договору, споживач зобов'язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку №2.

У пункті 2.4. договору зазначено права постачальника:

2.4.1. на часткове або повне припинення постачання теплової енергії споживачу у разі недотримання ним термінів оплати коштів за спожиту теплову енергію, а також за інших обставин, передбачених нормативними актами.

2.4.5. на введення обмеження споживачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку, шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення - в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела постачальника, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію.

Згідно з п. 2.5.2. договору, споживач має право перевіряти достовірність нарахувань та проведення розрахунків за теплову енергію, згідно з умовами договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що він набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2011 року.

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. 4.3. договору).

Відповідно до п. 3 додатку №1 до договору, орієнтовна вартість теплової енергії, на поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 53 592,00 грн., ПДВ - 10 718,00 грн. Всього 64 310,00 грн.

Відповідно до п. 1. додатку №2 до договору, розрахунки з споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання - Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України за кожну відпущену гігакалорію без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями - 169,38 грн., з госпрозрахунковими організаціями - 563,46 грн.

Дата зняття абонентом показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця (п. 4 додатку №2 до договору №320434).

Згідно з п. 5 додатку №2 до договору, споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ - 1 за адресою: вул. Жилянська, 63 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 9 додатку №2 до договору, споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в РТ-1 за адресою: вул. Жилянська, 63, оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Пунктом 10 додатку №2 до договору передбачено, що споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Пунктом 1.1. додатку №5 до договору №320434 передбачено, що постачальник припиняє подачу теплової енергії в випадках відсутності оплати за фактично спожиту теплову енергію (ПДВ) та надані послуги, у встановлені в додатку №2 до договору терміни.

Опалювальна площа за договором №320434 становить 4 208,6 кв. м. (додаток №6 до договору).

Між сторонами виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

До даного договору застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Пунктом 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, а у разі прострочення оплати товару продавець, відповідно до пункту 3 цієї ж статті, має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.2.1. договору, постачальник зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку №1.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначив, що нарахування відповідачеві за теплову енергію здійснюються відповідно до звернення-доручення про укладення договору по приладах обліку за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації, а з 01.01.2011 року - затверджені постановою Національної комісії регулювання енергетики.

Дата зняття абонентом показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця (п. 4 додатку №2 до договору №320434).

Згідно з п. 5 додатку №2 до договору, споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТ - 1 за адресою: вул. Жилянська, 63 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 9 додатку №2 до договору, споживач щомісяця з 12 по 15 число отримує в РТ-1 за адресою: вул. Жилянська, 63, оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Тобто, договором не передбачено обов'язку надсилати відповідачеві рахунки, цей обов'язок лежить на відповідачеві.

Пунктом 10 додатку №2 до договору передбачено, що споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

На підтвердження факту надання послуг позивачем до позовної заяви додано відомості обліку споживання теплової енергії за період з 26.03.2011 року по 25.11.2012 року та облікові картки споживання теплової енергії відповідачем за період з березня 2011 року по листопад 2012 року включно.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що за період з 01.03.2011 року по 01.12.2012 року заборгованість відповідача за використану теплову енергію становить 17 733,30 грн. станом на 01.12.2012 року.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду копію платіжного доручення №9 від 24.01.2013 року про сплату на користь відповідача 22 800,00 грн. заборгованості. Внаслідок цього у довідці позивача про надходження коштів, яка міститься в матеріалах справи зазначено, що станом на 01.02.2013 року заборгованість склала 15 454,61 грн.

Також відповідач надав копію платіжного доручення №17 від 15.02.2013 року про сплату відповідачем на користь позивача 16 800,00 грн. за договором №320434. Це свідчить про повне погашення боргу відповідача перед позивачем з врахуванням розміру заборгованості станом на 01.02.2013 року.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

В даному випадку предмет спору припинив своє існування після порушення провадження у справі, тому господарський суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить стягнути з відповідача 521,44 грн. інфляційних втрат і 865,14 грн. трьох процентів річних. В даному випадку розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних не підлягає зменшенню у зв'язку із припиненням провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу, адже станом на 01.12.2012 року (дата закінчення нарахування інфляційних втрат і трьох відсотків річних з простроченої суми) заборгованість відповідача перед позивачем становила 17 733,30 грн.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Господарським судом встановлено, що протягом періоду прострочення (починаючи з 16.04.2011 року по 01.12.2012 року) сукупний індекс інфляції становив 0,995, тобто мав від'ємне значення, тому інфляційні втрати з відповідача не підлягають стягненню.

У зв'язку з цим, стягненню з відповідача підлягають 865,14 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом п. 4 і 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 17 733,30 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Золоті ворота» (інд. 01034, м. Київ, вул. Лисенка, 2-А, код ЄДРПОУ 36946617) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (інд. 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 865 (вісімсот шістдесят п'ять) грн. 14 коп. трьох відсотків річних з простроченої суми, 77 (сімдесят сім) грн. 83 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (інд. 01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 1 595 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 76 коп. судового збору. Видати наказ.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 26.02.2013 р.