Рішення

від 19.02.2013 по справі 910/451/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/451/13 19.02.13

За позовом Міністерства соціальної політики України;

до Приватного підприємства «Стенд Фуд»;

про стягнення 77 737,66 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Яцун В. М., представник, довіреність №32/0/22-13 від 16.01.2013 р.;

Маршалок Н. Г., представник, довіреність №б/н від 18.01.2013 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2013 р. порушено провадження у справі №910/451/13, розгляд справи призначено на 31.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 р. відкладено розгляд справи до 19.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 48 290,37 грн. заборгованості по орендній платі, 19 296,61 грн. компенсації вартості комунальних послуг, 32,20 грн. заборгованості по оплаті послуг зв'язку, 10 118,48 грн. пені, а також 1 680,00 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Господарського суду міста Києва відповідачеві, однак письмовий відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги по суті не заперечив, повноважних представників в судове засідання не направив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Фондом державного майна України (орендодавець) та Приватним підприємством «Стенд Фуд» (орендар) 08.04.2004 року було укладено договір оренди №159 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 680,30 кв. м., в тому числі:

- приміщення 1 поверху - 187,9 кв. м.;

- приміщення 2 поверху - 296,3 кв. м.;

- приміщення підвалу - 196,1 кв. м.,

розміщене за адресою: Україна, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, що знаходиться на балансі Міністерства праці та соціальної політики України, вартість якого становить за незалежною оцінкою станом на 29.02.2004 року 2 221 571,00 грн.

Майно передається в оренду з метою використання під заклад громадського харчування (їдальню) без права продажу підакцизних товарів.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Згідно з п. 2.4. договору, у разі припинення цього договору майно повертається орендарем балансоутримувачу. Орендар повертає майно балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.1995 р. №786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 9 256,55 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету України та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п. 3.5. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2. договору).

Відповідно до п. 5.6. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування до державного бюджету 50% орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Цей договір укладено строком на 11 місяців, з моменту підписання цього договору сторонами до 8 березня 2005 року включно (п. 10.1. договору).

Згідно з п. 10.5. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

08.04.2004 року між Міністерством праці та соціальної політики України (балансоутримувач орендованого майна) та Приватним підприємством «Стенд Фуд» було укладено договір №0419 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, загальною площею 680,3 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Крім пропорційно займаної площі, договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.

Відповідно до п. 2.1. договору №0419, балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити:

2.1.1. надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами;

2.1.2. інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

Згідно з п. 2.2.3. договору, орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за фактично надані комунальні послуги, послуги зв'язку, податку на землю та податку на воду, згідно додатку №1.

При несвоєчасному внесені плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 8 квітня 2004 року по 8 березня 2005 року включно (п. 5.1. договору).

Згідно з п. 5.4. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Додатками до договору виступають розрахунки вартості утримання нежитлових приміщень, які здані в оренду ПП «Стенд Фуд» за різні періоди дії договору №0419.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору №159, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 680,30 кв. м., в тому числі:

- приміщення 1 поверху - 187,9 кв. м.;

- приміщення 2 поверху - 296,3 кв. м.;

- приміщення підвалу - 196,1 кв. м.,

розміщене за адресою: Україна, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, що знаходиться на балансі Міністерства праці та соціальної політики України, вартість якого становить за незалежною оцінкою станом на 29.02.2004 року 2 221 571,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт передачі-приймання в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10 від 08.04.2004 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2. договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.1995 р. №786 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку 9 256,55 грн.

Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується до Державного бюджету України та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 48 290,37 грн.

Відповідно до п. 5.6. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування до державного бюджету 50% орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Матеріали справи не містять вказаних вище копій платіжних доручень, які б підтверджували перерахування орендної плати за спірний період на рахунки орендодавця та балансоутримувача.

Крім того, 08.04.2004 року між Міністерством праці та соціальної політики України (балансоутримувач орендованого майна) та Приватним підприємством «Стенд Фуд» було укладено договір №0419 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до умов якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, загальною площею 680,3 кв. м., а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Відповідно до п. 2.1. договору №0419, балансоутримувач будівлі зобов'язується забезпечити:

2.1.1. надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами;

2.1.2. інформувати орендаря про зміни витрат на утримання будівлі і тарифу на послуги.

Згідно з п. 2.2.3. договору, орендар зобов'язується не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, або організації, що обслуговує будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за фактично надані комунальні послуги, послуги зв'язку, податку на землю та податку на воду, згідно додатку №1.

Відповідач не виконав взяті на себе за договором зобов'язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 19 296,61 грн. компенсації вартості комунальних послуг і 32,20 грн. вартості послуг зв'язку.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.5. договору №159, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 2.2.3. договору №0419, при несвоєчасному внесені плати, орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача 10 118,48 грн. пені. Здійснивши перерахунок штрафних санкцій, господарський суд приходить до висновку про можливість задоволення і цієї вимоги позивача.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає вимоги Міністерства соціальної політики України такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Стенд Фуд» (інд. 03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 18, код ЄДРПОУ 32588698) на користь Міністерства соціальної політики України (інд. 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) 67 619 (шістдесят сім тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 18 коп. заборгованості, 10 118 (десять тисяч сто вісімнадцять) грн. 48 коп. пені, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Міністерства соціальної політики України (інд. 01601, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10, код ЄДРПОУ 37567866) 70 (сімдесят) грн. 50 коп. надмірно сплаченого судового збору. Видати наказ.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 26.02.2013 р.