Рішення

від 19.02.2013 по справі 910/330/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/330/13 19.02.13 За позовом Підприємства «Фармасайнс Україна Інк»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Ремеді»;

про стягнення 51 502,94 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Островська Т. О., представник, довіреність № 01310113 від 31.01.2013 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.01.2013 р. порушено провадження у справі №910/330/13, розгляд справи призначено на 31.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 року відкладено розгляд справи до 19.02.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 50 260,04 грн., 1 242,90 грн. пені, а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується відмітками відділу канцелярії Господарського суду міста Києва на звороті ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які свідчать про направлення вказаних ухвал на адресу відповідача, зазначену у витязі з ЄДРПОУ.

Відповідач не направив в судове засідання повноважних представників, позовні вимог по суті не заперечив, письмовий відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Приватним підприємством «Фармасайнс Україна Інк» (продавець) та ТОВ «Аптека Ремеді» (покупець) 17.05.2011 року було укладено договір №80, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує лікарські препарати, вироби медичного призначення, косметичні засоби, надалі іменовані товари.

Відповідно до п. 2 договору, ціни на медикаменти і товари, що поставляються за даним договором, вказуються в накладних на кожну партію товару, що поставляється.

Згідно з п. 3 договору, оплата медикаментів і товарів, поставлених відповідно до даного договору, здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок продавця два рази на місяць згідно наданого звіту за проданий товар. Термін поставки товару здійснюється не пізніше 2-х днів з моменту отримання замовлення.

Пунктом 6 договору передбачено, що у разі невиконання договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, штрафні санкції складатимуть пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент отримання товару, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання і залишається в силі до 31.12.2012 року (п. 8 договору).

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, позивач зобов'язався продати, а відповідач купити (оплатити) лікарські препарати, вироби медичного призначення, косметичні засоби, надалі іменовані товари.

На виконання умов договору позивач передав відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- №РН-0004042 від 27.09.2012 року на суму 16 726,66 грн.;

- №РН-0004152 від 04.10.2012 року на суму 5 818,25 грн.;

- №РН-0004308 від 15.10.2012 року на суму 30 425,96 грн.;

- №РН-0004309 від 15.10.2012 року на суму 636,35 грн.;

- №РН-0004310 від 15.10.2012 року на суму 2,00 грн.;

- №РН-0004498 від 24.10.2012 року на суму 13 487,09 грн.;

- №РН-0004605 від 30.10.2012 року на суму 18 514,25 грн.

Загальна сума поставленої продукції становить 85 610,56 грн., однак позивач у своїй позовній заяві зазначив, що за видатковою накладною №РН-0004042 від 27.09.2012 року поставлено товару на суму 7 510,15 грн., а не 16 726,66 грн. Враховуючи неможливість суду виходити за межі позовних вимог, господарський суд приймає до уваги той факт, що позивач поставив відповідачеві продукцію на загальну суму 76 394,05 грн.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного код кусу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до п. 2 договору, ціни на медикаменти і товари, що поставляються за даним договором, вказуються в накладних на кожну партію товару, що поставляється.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 3 договору, оплата медикаментів і товарів, поставлених відповідно до даного договору, здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок продавця два рази на місяць згідно наданого звіту за проданий товар.

Однак, відповідач свої зобов'язання за договором виконав не у повному обсязі, сплативши позивачеві лише 4 419,52 грн. за накладною № РН-0004042 від 27.09.2012 року; 458,24 грн. за накладною №РН-0004152 від 04.10.2012 року; 7 906,71 грн. за накладною №РН-0004308 від 15.10.2012 року; 287,20 грн. за накладною №РН-0004309 від 15.10.2012 року; 898,01 грн. за накладною №РН-0004498 від 24.10.2012 року; 12 164,33 грн. за накладною №РН-0004605 від 30.10.2012 року. Загальна сума, яка сплачена відповідачем становить 26 134,01 грн.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 50 260,04 грн.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3 договору, оплата медикаментів і товарів, поставлених відповідно до даного договору, здійснюється в гривнях на розрахунковий рахунок продавця два рази на місяць згідно наданого звіту за проданий товар.

Пунктом 6 договору передбачено, що у разі невиконання договірних зобов'язань суб'єктами господарської діяльності, штрафні санкції складатимуть пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на момент отримання товару, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача 1 242,90 грн. пені. Однак, зважаючи на умови договору (п. 3) та відсутність вказаного у цьому пункті звіту в матеріалах справи, у господарського суду немає можливості встановити початок періоду прострочення зобов'язання, тому суд не вважає за можливе задовольнити цю вимогу позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Ремеді» (інд. 02094, м. Київ, вул. Праці, 8, код ЄДРПОУ 31808072) на користь Підприємства «ФармасайнсУкраїна Інк» (інд. 01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10-В, оф. 5, код ЄДРПОУ 22900900) 50 260 (п'ятдесят тисяч двісті шістдесят) грн. 04 коп. заборгованості, 1 570 (одна тисяча п'ятсот сімдесят) грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 26.02.2013 р.