Рішення

від 27.02.2013 по справі 904/653/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.13р. Справа № 904/653/13-г за позовом Дочірнього підприємства "Науково - дослідний та проектний інститут "Промбудндіпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП", м. Павлоград, Дніпропетровська область

про стягнення 109 624,76грн. за договором на виконання проектних робіт

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Мамічева І.Ю., дов. б/н від 24.01.13р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 101 591,60 грн., 3% річних - 1 322,00 грн., інфляційних втрат - 101,15 грн., пені - 6 610,01 грн., за спожитий природній газ.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором на виконання проектних робіт № 3265 від 05.07.2011р. щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт.

Представник позивача підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.02.2013р. позивач надав довідку від 25.02.13р. № 373-641, згідно якої, сума основного боргу станом на 25.02.2013р. становить 101 591,60 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив, про дату, час і місце проведення судових засідань відповідач повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи (а.с. 41, 53).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 41, 53).

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

У судовому засіданні 11.02.2013р. відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався до 26.02.2013р.

В судовому засіданні 26.02.2013р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнім підприємством "Науково - дослідний та проектний інститут "Промбудндіпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (далі - Виконавець, Позивач) та Товаритсвом з обмеженою відповідальністю „ТСА-СТІЛ ГРУП" (далі - Замовник, Відповідач) 05.07.2011 року укладено договір № 3265 на виконання проектних робіт (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання проектних робіт: ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП". Реконструкція електросталеплавильного цеху з доведенням виробництва до 20тис.т. в місяць інженерних досліджень на об'єкті.

Пунктом 1.2. Договору передбачено строк виконання робіт - 1 місяць з дати підписання договору.

Ціна виконання робіт по договору відповідає рівню звичайних цін, є договірною та складає 101 591,60грн., в тому числі НДС - 16 931,93грн. Сторони повідомлені про вартість робіт, яка склалася на ринку (п.2.1. Договору).

Оплата за виконану проектну документацію здійснюється по факту виконання робіт, підтвердженому підписанням акту здачі - приймання, в строк не пізніше 10 календарних днів з моменту підписання Замовником акту. Оплата відбувається шляхом перерахування Замовником відповідної суми на розрахунковий рахунок Виконавця (п.2.2. Договору).

В пункті 3.3. Договору зазначено, що при завершенні робіт Виконавець передає Замовнику акт здачі - приймання робіт. Замовник зобов'язується в протягом п'яти календарних днів з моменту отримання Акту здачі - приймання виконаних робіт підписати його та повернути Виконавцю. Моментом виконання робіт є дата складання та підписання акту здачі - приймання виконаних робіт.

Позивач, відповідно до умов Договору, виконав інженерні дослідження на майданчику реконструкції електросталеплавильного цеху ТОВ „ТСА-СТІЛ ГРУП" з доведенням продуктивності до 20 тис.т. в місяць в повному обсязі.

Звіт по виконаних топографо-геодезічних і інженерно-геологічних роботах для будівництва градирні і газоочистки в 4-х примірниках і акт здачі - прийому проектних робіт в 2-х примірниках передав Відповідачеві.

Відповідачем виконані роботи прийняті без зауважень, що підтверджується підписаним актом здачі - приймання проектних робіт №1 від 03.05.2012р. на суму 101 591,60 грн. (а.с. 37).

Проте, порушуючи умови договору Відповідач своєчасно не сплатив прийняті проектні роботи, що призвело до виникнення у Відповідача заборгованості перед Позивачем в сумі 101 591,60 грн.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (пункт 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані по договору роботи в сумі 101 591,60 грн.

З огляду на положення п.2.2 договору, строк оплати є таким, що настав.

Позивачем на адресу Відповідача направлена претензія № 1/1086-6-41 від 13.06.2012р. з вимогою погасити заборгованість.

Відповідач відповіді не надіслав, заборгованість не сплатив.

Доказів оплати боргу відповідач суду не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 101 591,60 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець), зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення оплати - 14.05.2012р. по 19.10.2012р. включно в сумі 6 610,01 грн., 3% річних в розмірі 1 322,00 грн. та інфляційні втрати в сумі 101,15 грн. за період травень- вересень 2012р.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.3 договору за порушення строків оплати фактично виконаних робіт Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі 0,5% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від ціни неоплачених робіт за кожен день прострочення.

Відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час и користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, зазначений вид забезпечення виконання зобов'язань є спеціальним заходом майнового характеру, який стимулює належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано

Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За прострочення оплати виконаних робіт позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну за період прострочення оплати її вартості з 14.05.2012р. по 19.10.2012р. в сумі 6 610, 01грн.

Оскільки прострочення оплати відповідачем вартості виконаних робіт має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що пеня з 14.05.2012р. по 19.10.2012р. включно становлять 6 620,11 грн., однак, оскільки позивачем заявлено до стягнення 6 610,01грн., суд не може сам вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, до стягнення підлягає сума, заявлена Позивачем, в розмірі 6 610,01грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Рекомендацій ВСУ від 03.04.97р. № 62-97р. відносно порядку застосування індексів інфляції „при розгляді судових справ при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; отже умовно слід рахувати, що сума, яка підлягає стягненню з 1 по15 числа місяця, індексується за цей період, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Із змісту листа Верховного Суду України №62-97р від 03.04.1997 року "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" випливає, що розраховані Міністерством статистики України індекси інфляції застосовуються помісячно, при чому, якщо за період в індексованому місяці набирається не менше п'ятнадцяти днів.

Також позивачем допущено помилку при нарахуванні 3% річних - за період з 14.05.2012р. по 19.10.2012р. вони становлять 1 324,02 грн., однак, враховуючи, що позивачем заявлено до стягнення 1 322, 00грн., суд не може сам вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, до стягнення підлягає сума, заявлена Позивачем, в розмірі 1 322,00грн.

Перевіривши розрахунки Позивача судом встановлено, що інфляційні втрати за період травень 2012р. - вересень 2012р. стягненню не підлягають, оскільки, як встановлено судом, позивачем при розрахунку суми втрат від інфляції не застосовані індекси інфляції з від'ємним значенням за травень-серпень 2012р., а лише за вересень, однак, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України борг з урахуванням встановленого індексу інфляції стягується за весь час прострочення (постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. у справі 21/5005/8643/2012).

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 109 523, 61 грн., з якої: сума основного боргу - 101 591,60 грн., пеня - 6 610, 01 грн., 3% річних - 1 322,00 грн.

В частині стягнення 101,15 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 548, 611, 610, 612, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСА-СТІЛ ГРУП" (51413, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35113478) на користь Дочірнього підприємства "Науково - дослідний та проектний інститут "Промбудндіпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд" (83004, м. Донецьк, вул. Університетська, 112, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33417233) основний борг в розмірі 101 591,60 грн. (сто одна тисяча п'ятсот дев'яносто одна грн. 60 коп.) , пені - 6 610,01 грн. (шість тисяч шістсот десять грн. 01 коп.), 3% річних в розмірі 1 322,00 грн. (одна тисяча триста двадцять дві грн. 00 коп.) , витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 190, 48 грн. (дві тисячі сто дев'яносто грн. 48 коп.) , про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення інфляційних втрат в розмірі 101, 15 грн. - відмовити

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 27.02.2013р.