Постанова

від 20.02.2013 по справі 805/123/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р. Справа №805/123/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: Буряк І.В.

при секретарі: Могілевському А.А..

за участю представників сторін:

позивача: Барвінка І.В. (дов.)

Новака П.Ю. (дов.)

відповідача: Пікалова Д.В. (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус

Україна»

до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької

області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» (надалі - позивач, ТОВ «Смарт Хаус Україна») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м.Краматорську) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012р. №000331501/27588.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки від 22.11.2012р. №2289/15-2-34399839, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення-рішення, яке винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні від 20.02.2013р. представники позивача позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

ДПІ у м.Краматорську надала до суду письмові заперечення на позов, згідно яких проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, обґрунтовує свою позицію висновками акту перевірки.

В судовому засіданні від 20.02.2013р. представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» зареєстровано Виконавчим комітетом Краматорської міської ради в якості юридичної особи (ЄДРПОУ 34399839, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, буд.9).

ДПІ у м.Краматорську була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, по закінченню якої було складено акт перевірки від 22.11.2012р. №2289/15-2-34399839.

Згідно висновків вказаного акту, перевіркою встановлено порушення пункту 198.1 ст.198, п.200.1 и п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Смарт Хаус Україна» завищено суму податкового кредиту за жовтень 2012р. на 710 504,00 грн. та, як наслідок, занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України на 710 504,00 грн.

Акт камеральної перевірки було підписано позивачем із запереченнями.

За наслідками адміністративного оскарження акту перевірки, вказаний акт від 22.11.2012р. №2289/15-2-34399839 залишено без змін.

На підставі вказаного акту було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012р. №000331501/27588, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 888 130,00 грн., у тому числі за основним платежем 710 504,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 177 626,00 грн.

20 липня 2012 року між ТОВ «Смарт Хаус Україна» та ТОВ «Краматорський завод енергетичного машинобудування» (надалі - ТОВ «КЗЕМ»), що діяв від імені ПАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» (далі - ПАТ «ТІСО») , був укладений договір купівлі-продажу «200712. Передача обладнання (товару) за цим договором відбулась 20.07.2012р.

20.07.2012р. ТОВ «КЗЕМ» надав ТОВ «Смарт Хаус Україна» податкову накладну №6, яка була включена до податкового кредиту та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість.

18.10.2012р. ТОВ «КЗЕМ» надали розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №20 до податкової накладної №6 від 20.07.2012р., мотивуючи тим, що оскільки ТОВ «КЗЕМ» здійснював продаж заставного майна (товару) відповідно до Договору відступлення права вимоги №3 від 15.05.2012р. по договорам застави №25ДС/3/301/2011-КЛ від 09.02.2011р. та №25ДС/3/302/2011-КЛ від 09.02.2011р. від імені ПАТ «ТІСО», то податкову накладну повинні виписувати ПАТ «ТІСО».

За таких обставин ТОВ «Смарт Хаус Україна» звернулось до ПАТ «ТІСО» з вимогою видати (лист від 19.10.2012р. вих.№59) первинні документи, що підтверджують продаж обладнання за договором №200712 від 20.07.2012р.

Однак, доставити листа не видалось можливим, оскільки за юридичною адресою (м.Краматорськ, вул.Орджонікідзе, 10В), підприємство не знаходиться, що підтверджується листом ТОВ «Експресс Мото Україна» від 24.10.2012р. за №287.

Із акту перевірки від 22.11.2012р. №2289/15-2-34399839 було встановлено наступне.

Згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних за жовтень 2012 року від 09.11.2012р. за №9070418788, наданого ТОВ «Смарт Хаус Україна», до складу податкового кредиту включена податкова накладна, виписана ПАТ «Технологічне і спеціальне обладнання» за №б/н від 18.10.2012р. на загальну суму 4 263 024,00 грн., в тому числі ПДВ 710 504,00 грн. Дана накладна не була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Крім того, згідно АС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» на дату складання акту значаться розбіжності внаслідок включення ТОВ «Смарт Хаус Україна» до складу податкового кредиту податкової накладної від 18.10.2012р. (без номеру) по контрагенту - постачальнику ПАТ «ТІСО» на суму ПДВ 710 504,00 грн., який 02.11.2012р. в декларації з ПДВ за жовтень 2012р. прозвітував про відсутність діяльності.

ТОВ «Смарт Хаус України», відповідно до п.201.10 ст.201 ПКУ, була надана до декларації з ПДВ за жовтень 2012р. скарга на ПАТ «ТІСО» із заявою про відмову продавця надати податкову накладну, однак у графах 7 та 8 не вказано причину відмови, також було надано копії первинних документів, що підтверджують факт сплати податку у зв'язку із придбанням товарів. Податкова накладна без номеру не була зареєстрована ПАТ «ТІСО» в єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 ПКУ.

На підставі викладеного, податковим органом було зроблено висновок, що ТОВ «Смарт Хаус Україна» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 710 504,00 грн. по податковій накладній, яка не була зареєстрована контрагентом - постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ «Смарт Хаус Україна» листом від 12.11.2012р. до ДПІ у м.Краматорську були надані пояснення та документи до скарги на ПАТ «ТІСО» щодо відмови надати податкову накладну, а саме:

- копія договору купівлі-продажу №200712 від 20.07.2012р., укладеного ТОВ «КЗЕМ» з ТОВ «Смарт Хаус Україна» на поставку обладнання;

- копія акту прийому-передачі обладнання №6 від 20.07.2012р., підписаного ТОВ «КЗЕМ» з ТОВ «Смарт Хаус Україна»;

- копія договору відступлення права вимоги №3 від 15.05.2012р., підписаного ТОВ «КЗЕМ» та ПАТ «Кредитпромбанк»;

- копія листа ТОВ «Експресс Мото Україна» від 24.10.2012р.

Відповідач зазначає, що в порушення п.187.1 ст.187 ПКУ надані документи не підтверджують виникнення податкових зобов'язань ПАТ «ТІСО» у жовтні 2012р. та, як наслідок, відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ не надають права на формування податкового кредиту в жовтні 2012р. ТОВ «Смарт Хаус Україна» по контрагенту-постачальнику ПАТ «ТІСО».

На підставі викладеного, ДПІ у м.Краматорську зробило висновок, що в порушення п.198.1 ст.198, п.201.10 ст.201 ПКУ та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «Смарт Хаус Україна» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України у розмірі 710 504,00 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу з наступних підстав.

Згідно пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Абзацем 11 п.201.10 ст.201 ПКУ встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Судом встановлено, що позивач разом із заявою-скаргою про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) до Декларації за жовтень 2012 року надав копії документів, які підтверджують факт отримання товарів, робіт, послуг, а саме копію акту прийому-передачі №6 від 20.07.2012р. та копію податкової накладної від 20.07.2012р. №6, виданою ТОВ «КЗЕМ»

Таким чином, згідно нормативного припису абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ, надання разом із податковою декларацією скарги на постачальника, що відмовився видати податкову накладну та документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції є - достатньою підставою для платника податків включити суму по такій податковій накладній до складу податкового кредиту відповідного періоду.

У ході судового розгляду справи встановлено, що позивач діяв відповідно абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ та надав до податкового органу заяву-скаргу на контрагента-постачальника ПАТ «ТІСО» разом із документами, що підтверджують проведення господарських операцій.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПКУ встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно абз.10 п.201.10 ст.201 ПКУ виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Тобто, вбачається, що податковий орган при виявленні розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних повинен був провести документальну позапланову виїзну перевірку для з'ясування обставин щодо фактичного продажу товару або їх відсутність.

Відповідач не скористався своїм правом на проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача та його контрагента.

Таким чином, суд зазначає, що висновки податкового органу щодо встановлення порушення пункту 198.1 ст.198, п.200.1 и п.200.2 ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме ТОВ «Смарт Хаус Україна» завищено суму податкового кредиту за жовтень 2012р. на 710 504,00 грн. та, як наслідок, занижено суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України на 710 504,00 грн. - не обґрунтовані та не відповідають фактичним обставинам справи

На підставі того, що висновки акту перевірки були спростовані під час судового розгляду, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012р. №000331501/27588 винесене без урахування фактичних обставин справи, безпідставно та в порушення приписів податкового законодавства.

Тобто, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2012р. №000331501/27588 обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 112, 128, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» до Державної податкової інспекції у м.Краматорську Донецької області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення від 07.12.2012р. №000331501/27588, відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 888 130,00 грн., у тому числі за основним платежем 710 504,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 177 626,00 грн. - скасувати.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Хаус Україна» (ЄДРПОУ 34399839, місцезнаходження: 84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, 9) 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок судового збору.

3. Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 20 лютого 2013 року, повний текст буде виготовлено 25 лютого 2013 року.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Буряк І. В.