Рішення

від 27.02.2013 по справі 5004/1576/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 лютого 2013 р. Справа № 5004/1576/12

за позовом Луцької міської ради, м.Луцьк

до відповідача Волинського акціонерного товариства закритого типу "Укргосптовари", м.Луцьк

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

суддя С.В. Бондарєв

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Чабан Т.М. - довіреність від 14.01.2013р. №1.1-в/204.

від відповідача: Климчук А.П. - довіреність від 14.01.13р.

Шевчук В.В. - довіреність від 20.02.2013р.

Суть спору: Позивач - Луцька міська рада - звернувся до суду з позовом до Волинського акціонерного товариства закритого типу "Укргосптовари", в якому просить внести зміни до договору оренди землі № 040607700056 від 09.03.2006 року, укладеного між Луцькою міською радою та Волинським акціонерним товариством закритого типу "Укргосптовари", а саме:

- п.5 даного договору викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2010 -2012 рік становить 63 418,00»;

- п.9 даного договору викласти у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить:

- 1 559,50 гривень станом на 2008 рік

- 1 796,54 гривень станом на 2009 рік

- 1 902,54 гривень станом на 2010 рік

- 1 902,54 гривень станом на 2011 рік

- 1 902,54 гривень станом на 2012 рік.

В судовому засіданні, в додаткових поясненнях від 19.02.2013р. №1.1-8/938, від 21.02.2013р. №1.1-8/1043 представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить внести зміни до п. 5 та п. 9 договору оренди земельної ділянки від 09.03.2006р., зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.03.2006р. №040607700056, починаючи з 2008 року і до закінчення строку дії договору, а саме:

- п.5 даного договору викласти в такій редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2008р. становить 51 983,33 грн.; на 2009р. - 59 994,80 грн., станом на 2010-2012р.р. становить 63 418,00 грн. і до закінчення строку дії договору".

Представники відповідача в судовому засіданні, в додаткових поясненнях від 20.02.2013р. №25 заперечили позов, вказали, що згідно договору оренди від 09.03.2006р.земельної ділянки, кадастровий номер 330250050, 15.03.2006р. зареєстрованого за №040607700056/, згідно чинного законодавства та роз'яснень Державного комітету України по земельних ресурсах (управління Держкомзему) від 26.05.2010 №10046/17/4- 10, частина (частка) земельної ділянки не може бути об'єктом оренди землі, оскільки відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі", об'єктом оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності, а тому, внесення змін до договору оренди землі можливе лише на земельну ділянку із зазначенням у ньому всіх часток, що належать до неї та відповідно всіх орендарів. На момент підписання договору співорендарями в договорі було зазначено чотири підприємства, а саме ЗАТ "Агроконтракт", ТзОВ "Вортекс", ТзОВ "Будконтракт", ПП "Пелікан" - тобто чотири користувачі. В наданих позивачем документах, а саме: схеми розподілу часток земельної ділянки між землекористувачами вбачається, що є вісім землекористувачів. Тим самим, на думку відповідача, міська рада істотно змінила обставини оренди земельної ділянки. Крім того, позивач безпідставно просить внести зміни до договору за період з 2008-2012 роки.

Представник позивача в поясненнях від 20.02.2013р. №1.1-8/966, в судовому засіданні зазначив, що рішенням Луцької міської ради від 28.12.2005р. №26/9.33 ТзОВ "ВБЦ Будконтракт", Волинського АТЗТ "Укргосптовари", ПП "Пелікан" було надано на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування торгового закладу та офісних приміщень; в рішенні від 28.12.2005р. №26/9.33 та договору оренди земельної ділянки від 09.03.2006р. передбачено, що в оренду надається земельна ділянка з визначенням частки кожного орендаря (присвоєно кадастровий номер земельної ділянки, винесено межі земельної ділянки в натурі); відповідно до норм чинного законодавства орендна плата орендарями сплачується відповідно до його частки. Крім того, зазначає, що актом погодження меж суміжними землекористувачами погоджено в натурі меж земельної ділянки від 25.01.2006р. та зазначено, що відповідачу виділено в натурі земельну ділянку для обслуговування торгового закладу та офісних приміщень загальною площею 0,5695 га і частка підприємства - 0,0074 га.

Ухвалою від 20.02.2013р. господарським судом Волинської області було зобов'язано Управління держкомзему у м.Луцьку направити уповноваженого представника для дачі пояснень з питань укладення договорів оренди земельної ділянки з обслуговування торгового комплексу та офісних приміщень площею 0,5695 га по вул.Єршова, 11, в тому числі з АТЗТ "Укргосптовари", виділення земельних ділянок в натурі. Надати для огляду матеріали кадастрової справи щодо земельної ділянки по вул.Єршова, 11.

Дана ухвала була вручена 20.02.2013р. Управлінню держкомзему у м.Луцьку позивачем, про що свідчить відмітка на примірнику ухвали суду від 20.02.2013р. (а.с.152).

Однак, Управління держкомзему у м.Луцьку уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових пояснень суду не надав.

Враховуючи, що строк розгляду закінчується, суд приходить до висновку про можливість вирішення спору за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

в с т а н о в и в:

Рішенням Луцької міської ради від 28.12.2005 року №26/9.33 Волинському акціонерному товариству закритого типу "Укргосптовари" було надано на умовах оренди на 10 років для обслуговування торгового закладу та офісних приміщень на вул.Єршова, 11, 13/1000 частини земельної ділянки/ кадастровий номер 330250050/загальною площею 0,5695 га, що спільно використовується з ЗАТ "Агроконтракт", ТзОВ "Вортекс", ТзОВ "ВБЦ Будконтракт", ПП "Пелікан" та становить 0,0074 га. (а.с. 131)

09.03.2006 року між Луцькою міською радою (орендодавець ) і Волинським акціонерним товариством закритого типу "Укргосптовари" (орендар) укладено договір оренди землі, який 15.03.2006 року зареєстровано Державним підприємством "Центр державного земельного кадастру" за №040607700056. (а.с. 14-16).

Відповідно до п.п. 1, 2 даного договору орендодавець зобов'язався надати, а орендар прийняти в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування офісних приміщень, які знаходяться на вул.Єршова, 11, кадастровий номер 330250050, 13/1000 частини земельної ділянки /кадастровий номер 330250050/ загальною площею 0,5695 га, що спільно використовується з ЗАТ "Агроконтракт", ТзОВ "Вортекс", ТзОВ "ВБЦ Будконтракт", ПП "Пелікан" та становить 0,0074 га.

Згідно п.5 даного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2006 року становить 20 300, 37 грн.

Пунктом 8 договору сторони передбачили, що договір укладено на 10 років.

Пунктом 9 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється в розмірі 1,7 % від грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Згідно п.12 договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Законом України від 28.12.2007 року "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ч.4 ст.21 Закону України "Про оренду землі", згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" у тій самій редакції повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

З 01.01.2011 року Закон України "Про плату за землю" втратив чинність та набрав чинності Податковий кодекс України.

В п.14.1.136. Податкового кодексу вказано, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.14.1.147. плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 274.1. Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із середніх ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки.

Статтею 289.1 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок; центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Рішенням Луцької міської ради №25/62 від 26.03.2008 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Луцька" було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м.Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання (а.с. 37).

Рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. "Про впорядкування орендної плати за землю" було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно із додатком (а.с.33).

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки та для відповідача він становить 3% (а.с.34).

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. з подальшими змінами та доповненнями, акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів на підтвердження визнання нечинним або скасування рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. суду не надано.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 вищевказаного Закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір, вирішується в судовому порядку.

Позивач листом №1.1.-11/5198 від 14.12.2010р. звертався до відповідача з пропозицію про внесення змін до договору оренди землі.

Доказів на підтвердження надіслання листа №1.1.-11/5198 від 14.12.2010р. відповідачу позивач суду не подав, проте ця обставина згідно з п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 не є перешкодою для його звернення з позовом до суду.

У зв'язку з тим, що сторони не досягнули домовленості про добровільне внесення змін до договору оренди землі від 09.03.2006р., позивач звернувся до суду з вимогою внести такі зміни до договору за рішенням суду.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в п.12 договору оренди землі від 09.03.2006р. передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі №2-1/10068-2008).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду з позовними вимогами щодо внесення змін до договору оренди землі від 09.03.2006р., і в такому випадку договір змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Однак, як вбачається із змісту позовної заяви, позивач просить внести зміни в договір оренди землі від 09.03.2006р. за 2008 - 2012р.р.

Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 84 ГПК України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Висновки суду, викладені у резолютивній частині рішення, повинні ґрунтуватися на досліджених у судових засіданнях доказах (в даному випадку проекті додаткової угоди).

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, з огляду на норму ч.3 ст.653 ЦК України, враховуючи приписи ст.632 ЦК України щодо неприпустимості зміни ціни договору після його виконання, вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 09.03.2006р. за 2008-2012 роки, тобто за період, який передує дню прийняття судового рішення та набрання ним законної сили, до задоволення не підлягає.

Разом з цим, зважаючи на законодавчу зміну граничного розміру орендної плати, встановлену договором оренди землі можливість перегляду цього розміру, дію договору до 2014 року, беручи до уваги пояснення представника позивача про те, що з часу внесення змін до законодавства зміни до договору оренди землі від 09.03.2006 року не вносились, суд вважає за можливе частково задовольнити вимогу позивача та внести зміни до договору оренди землі від 09.03.2006р., а саме, викласти:

- п.5 даного договору в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 63 418,00»;

- п.9 даного договору в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить 1 902,54 грн."

до закінчення строку дії договору.

Оскільки зміни до договору оренди землі від 09.03.2006 року вносяться в судовому порядку, то, враховуючи норму ч.3 ст.653 ЦК України, зобов'язання сторін за договором в такому випадку змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили .

Статтею 79 Земельного кодексу України визначено поняття земельної ділянки, а саме: земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду фізичними або юридичними особами, які не можуть мати у власності земельних ділянок, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташований жилий будинок, будівля або споруда, на умовах оренди.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

У зв'язку з тим, що ТОВ «ВБЦ Будконтракт», Волинське АТЗТ «Укргосптовари», ПП «Пелікан» за адресою: м. Луцьк, вул. Єршова, 11 мали право власності на будівлю та на підставі клопотань даних підприємств, рішенням Луцької міської ради від 28.12.2005 року № 26/9.33 ТОВ «ВБЦ Будконтракт», Волинському АТЗТ «Укргосптовари, ПП «Пелікан» було надано на умовах оренди земельну ділянку для обслуговування торгового закладу та офісних приміщень.

В рішенні Луцької міської ради та у самому договорі оренди земельної ділянки від 09.03.2006 року передбачено, що в оренду надається земельна ділянка із визначенням частки кожного орендаря (присвоєно кадастровий номер земельної ділянки, винесено межі земельної ділянки в натурі ).

Таким чином, земельна ділянка була надана в оренду кільком орендарям з визначенням, як на те передбачено законодавством, частки кожного орендаря. В даному випадку орендна плата була визначена пропорційно тій частині площі будівлі, що перебуває у власності кожного співвласника.

Враховуючи наведене, надати в оренду або у власність земельну ділянку для обслуговування вбудованого чи прибудованого приміщення в багатоповерховому будинку неможливо, оскільки неможливо створити об'єкт земельних відносин - земельну ділянку, не порушуючи єдиний комплекс нерухомого майна, - виділити приміщення будинку як окрему будівлю та надати йому окрему адресу, яка необхідна для визначення місця розташування земельної ділянки як складова поняття "земельна ділянка".

У свою чергу, справляння плати за землю провадиться в порядку, визначеному Законом України "Про плату за землю".

Зокрема, частиною четвертою статті 14 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних осіб або громадян, земельний податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заперечення відповідача щодо того, що на момент підписання договору співорендарями в договорі було зазначено чотири підприємства, а саме ЗАТ "Агроконтракт", ТзОВ "Вортекс", ТОВ «ВБЦ Будконтракт», ПП «Пелікан» - тобто чотири користувачі, а в наданих позивачем документах, схеми розподілу часток земельної ділянки між землекористувачами вже вісім землекористувачів і тому змінилася частка орендованої площі земельної ділянки відповідача, є необґрунтованими, а тому не можуть бути взяті судом до уваги.

Крім того, судом встановлено, що позивач - Луцька міська рада - при подачі позову згідно платіжного доручення №2810 від 22.11.2012р. сплатив судовий збір в розмірі 1 118,00 грн.

Відповідно до п.2.2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору встановлюється за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року), що становить 1 073,00 грн.

Згідно із статтею 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом ; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із переплатою позивачем - Луцькою міською радою судового збору в розмірі 45,00 грн. (1118,00-1073,00), сплаченого платіжним дорученням №2810 від 22.11.2012р., суд вважає за необхідне повернути Луцькій міській раді з Державного бюджету судовий збір у розмірі 45,00 грн.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,00 грн., слід стягнути з нього на користь позивача.

Керуючись Податковим кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про судовий збір", ст.ст.44, 49, 82 - 85, 86 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Внести зміни до договору оренди землі № 040607700056 від 09.03.2006 року, укладеного між Луцькою міською радою, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19 (код 34745204) та Волинським акціонерним товариством закритого типу "Укргосптовари", м.Луцьк, вул.Тухачевського, 29 (код 01552664), а саме, викласти:

- п.5 даного договору в такій редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 63 418,00»,

- п.9 даного договору в такій редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить 1 902,54 грн.",

до закінчення строку дії договору.

3. В решті позову про внесення змін до договору оренди землі від 09.03.2006р. в частині викладення пунктів 5, 9 в редакції, яка встановлює нормативну грошову оцінку земельної ділянки і орендну плату, починаючи з 2008р. і до 2012року, відмовити.

4. Стягнути з Волинського акціонерного товариства закритого типу "Укргосптовари", м.Луцьк, вул.Тухачевського, 29 (код 01552664) на користь Луцької міської ради, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19 (код 34745204) 1073,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

5. Повернути Луцькій міській раді, м.Луцьк, вул.Б.Хмельницького, 19 (код 34745204) з Державного бюджету судовий збір у розмірі 45,00 грн., сплачений платіжним дорученням №2810 від 22.11.2012р. (оригінал платіжного доручення №2810 від 22.11.2012р. знаходиться в матеріалах справи).

Повний текст рішення складено

27.02.13

Суддя С. В. Бондарєв