Рішення

від 28.01.2013 по справі 8/138-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" січня 2013 р. Справа № 8/138-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф. , при секретарі Каплі А.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ідентифікаційний код: 33096517, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А,

до Бучанської міської ради, ідентифікаційний код: 04360586, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12,

про стягнення заборгованості,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Свистун Ю.Я., який діє на підставі довіреності від 27.12.2012 року 556д, та Середа Ю.В., який діє на підставі довіреності від 27.12.2012 року 558д;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Бучанської міської ради (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду від 16.08.2010 року №16-08/10 у вигляді основного боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 52 941,64 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сорок одна гривня 64 коп.), пені у сумі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), штрафу у сумі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.) та трьох процентів річних у сумі 3 250,17 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 17 коп.).

Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач, прийнявши виконані Позивачем роботи, в повному обсязі не виконав своїх зобов'язань за договором підряду від 16.08.2010 року №16-08/10 в частині здійснення повних розрахунків за виконані роботи, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем утворилась заборгованість у сумі 68 889,80 грн. (шістдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 80 коп.), що складається з основного боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 52 941,64 грн. (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сорок одна гривня 64 коп.), пені у сумі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), штрафу у сумі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.) та трьох процентів річних у сумі 3 250,17 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 17 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2012 року порушено провадження у справі №8/138-12, розгляд якої призначено на 14.01.2013 року.

14.01.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвали суду від 12.12.2012 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання 14.01.2013 року не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвали суду від 12.12.2012 року не виконав. Ухвалою господарського суду Київської області від 14.01.2013 року розгляд справи відкладено на 28.01.2013 року.

28.01.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який частково виконав вимоги ухвал суду від 12.12.2012 року та від 14.01.2013 року, надав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання 28.01.2013 року не з'явився будучи повідомленим про день та час розгляду справи, вимоги ухвал суду від 12.12.2012 року та від 14.01.2013 року не виконав. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 28.01.2013 року.

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року за №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Беручи до уваги викладене, а також те, що Відповідач належним чином повідомлений про подання до суду позову, дату та час розгляду справи та враховуючи те, що кореспонденція суду також направлена на адресу Відповідача, суд дійшов висновку, що Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він посилався би, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

Встановив:

відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 передбачено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

16.08.2010 року між позивачем та відповідачем укладено договір підряду від 16.08.2010 року №16-08/10 (далі за текстом: Договір), згідно п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання дорожньо-будівельних робіт з ремонту з'їзду з автомобільної дороги Буча-Гостомель-М.Буда км1+820-1+923. Києво-Святошинського району.

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2. Договору, Підрядник розпочинає виконання робіт за цим договором у серпні 2010 року і завершує виконання робіт за цим договором у вересні 2010 року. Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт за цим договором і здачу їх замовнику.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що договірна ціна є динамічною, але не може складати більше 49992,11 грн., в тому числі податок на додану вартість у сумі 8332,02 грн. (вісім тисяч триста тридцять дві гривні 02 коп.) без письмового погодження із замовником.

Відповідно до п. 11.1. Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень загальних умов проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та на підставі довідки про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3).

Згідно п. 11.7. Договору, замовник з дня підписання договору сплачує підряднику аванс у розмірі вартості матеріальної складової, вказаної у договірній ціні.

Договором у п. 12.1. визначено, що приймання-передача виконаних робіт оформлюється актом приймання-передачі (за формою КБ-2) та довідкою про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3) за участю філії «Києво-Святошинського райДУ» дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» і здійснюється відповідно до вимог загальних умов та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об'єктів в експлуатацію.

Згідно п. 14.3. Договору, замовник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань і у таких сумах: за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів), Замовник сплачує підряднику неустойку в розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми із урахуванням офіційного індексу інфляції за весь час прострочення.

Пунктами 16.1., 16.2. Договору встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до п. 17.3. Договору, питання, що не врегульовані цим договором та виникли під час виконання сторонами своїх зобов'язань, регулюються нормами чинного законодавства.

За наслідками дослідження даного Договору, суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Цивільним кодексом України у ч. 1 ст. 837 передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Частиною 4 ст. 879 Цивільного кодексу України встановлено, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено що, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Статтею 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивачем, на виконання умов п.п. 1.1., 2.1. Договору з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України та з дотриманням нормативів і стандартів, було виконано своєчасно і належним чином повний обсяг підрядних робіт з ремонту з'їзду з автомобільної дороги Буча-Гостомель-М.Буда км1+820-1+923. Києво-Святошинського району, а їх результат було передано Замовнику (Відповідачу), від якого будь-яких зауважень або претензій в адрес Позивача щодо якості, вартості, обсягу та строків виконання підрядних робіт не надходило, що підтверджено актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року б/н та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року, які підписанні Відповідачем без жодного зауваження або претензії щодо якості, обсягу, строків чи вартості виконаних Позивачем підрядних робіт та копії яких знаходяться в матеріалах справи, достовірність яких Відповідач не заперечує.

Загальна вартість виконаних Позивачем підрядних робіт згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року б/н та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року складає 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.).

Судом встановлено, що станом на дату порушення провадження у справі №8/138-12 внаслідок порушення Відповідачем положень п.п. 1.1., 11.1. Договору, вимог ст.ст. 526, 530, 629, 837, 875, 879 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України через те, що Відповідач належним чином не виконав зобов'язань за Договором та своєчасно і в повному обсязі не оплатив виконані Позивачем підрядні роботи з ремонту з'їзду з автомобільної дороги Буча-Гостомель-М.Буда км1+820-1+923. Києво-Святошинського району, за Відповідачем утворилась заборгованість у вигляді основного боргу на загальну суму 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.) .

Суд на підставі вищенаведеного вважає встановленим та доведеним факт належного виконання Позивачем умов Договору щодо виконання робіт. Відповідачем факти своєчасного та належного виконання Позивачем робіт з ремонту з'їзду з автомобільної дороги Буча-Гостомель-М.Буда км1+820-1+923. Києво-Святошинського району, передбачених Договором, не заперечені, доказів зворотного суду не надано.

В ході розгляду справи судом досліджено матеріали справи з метою перевірки обґрунтованості визначення Позивачем суми основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на 10.12.2012 року у сумі 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.), за наслідками чого суд погоджується з наведеними у позові доводами Позивача щодо підстав виникнення та розміру вказаної суми основного боргу Відповідача. Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору. Як свідчать матеріали справи, основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором станом на 10.12.2012 року складає 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.). Доказів повної чи часткової оплати вказаної заборгованості Відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача основної заборгованості за Договором у сумі 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.), в зв'язку з чим дана вимога Позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача за порушення Відповідачем зобов'язання щодо оплати робіт за Договором пеню у сумі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), а також штраф у сумі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.).

Частиною 2 ст. 22 Господарського кодексу України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Згідно ч. 8 ст. 63 Господарського кодексу України, у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

Відповідно до п. 3.3. статуту Позивача, засновником підприємства є публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Згідно абз. 2 п. 4.2. Договору, власником майна, переданого до господарського відання підприємства Засновником залишається Засновник.

Абзацами 1, 3 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» від 28 лютого 2002 року за № 221 визначено, що засновником Компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг; у державній власності закріплюються 100 відсотків акцій Компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб'єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації Компанії.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що Позивач у справі є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов 'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 611 передбачає, що у разі порушення зобов 'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом , зокрема, сплата неустойки.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки , або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

На підставі абзацу 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, за порушення строків виконання зобовязання за Договором, зокрема за порушення строків оплати за виконані Позивачем підрядні роботи, Позивачем Відповідачу нараховано пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості підрядних робіт на загальну суму 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), а також штраф у розмірі семи відсотків у сумі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.) .

При дослідженні правильності визначення Позивачем суми пені у розмірі 0,1 відсотка вартості підрядних робіт на загальну суму 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.) та штрафу у розмірі семи відсотків від суми боргу у сумі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.), судом встановлено, що відповідно до п. 11.1. Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються з урахуванням положень загальних умов проміжними платежами в міру виконання робіт на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-2в) та на підставі довідки про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3). Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року б/н та довідку про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2010 року підписано Позивачем та Відповідачем 30.09.2010 року, отже обов'язок Відповідача з оплати виконаних Позивачем підрядних робіт, з урахуванням положень ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, настав 01.10.2010 року.

Таким чином, суд встановив, що сума пені у розмірі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.) та сума штрафу у розмірі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.), які нараховані Позивачем Відповідачу на підставі абзацу 3 ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначені обгрунтовано і вірно. Доказів сплати Відповідачем вказаної суми пені та штрафу перед Позивачем в добровільному порядку не надано.

Крім того, Позивач, за прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за Договором, просить суд стягнути з Відповідача три проценти річних у сумі у розмірі 3 250,17 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 17 коп.) та інфляційні нарахування у сумі 2 949,53 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень 53 коп.). Розрахунок суми індексації основного боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Перевіркою правильності визначення Позивачем вищевказаних сум інфляційних втрат та трьох процентів річних, судом встановлено, що останні визначені Позивачем вірно і обґрунтовано.

На час розгляду справи, Відповідачем не надано суду доказів сплати Позивачу суми інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивач довів суду та Відповідач не спростував належними і допустимими доказами те, що у Відповідача перед Позивачем наявна станом на 10.12.2012 року заборгованість за договором підряду від 16.08.2010 року за №16-08/10 у вигляді основного боргу у розмірі 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.), пені у розмірі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), штрафу у розмірі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.), трьох процентів річних у розмірі 3 250,17 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 17 коп.) та інфляційних нарахувань у розмірі 2 949,53 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень 53 коп.).

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за договором підряду від 16.08.2010 року за №16-08/10 у вигляді основного боргу у розмірі 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.), пені у розмірі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), штрафу у розмірі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.), трьох процентів річних у розмірі 3 250,17 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 17 коп.) та інфляційних нарахувань у розмірі 2 949,53 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень 53 коп.) є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались суду Позивачем в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмету спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.) відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського кодексу України покладаються судом на Відповідача, як сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Бучанської міської ради про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Бучанської міської ради, ідентифікаційний код: 04360586, місцезнаходження: 08292, Київська обл., м. Буча, вул. Енергетиків, 12, на користь дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ідентифікаційний код: 33096517, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 11-А, заборгованість за договором підряду від 16.08.2010 року за №16-08/10 у вигляді основного боргу у сумі 49 992,11 грн. (сорок дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дві гривні 11 коп.), пені у сумі 9 198,55 грн. (дев'ять тисяч сто дев'яносто вісім гривень 55 коп.), штрафу у сумі 3 499,44 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень 44 коп.), трьох процентів річних у сумі 3 250,17 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят гривень 17 коп.) та інфляційних нарахувань у сумі 2 949,53 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок дев'ять гривень 53 коп.) та судовий збір у сумі 1 609,50 грн. (одна тисяча шістсот дев'ять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя П.Ф. Скутельник

Рішення підписано 28.01.2013 року