Рішення

від 19.02.2013 по справі 905/58/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.02.13 р. Справа № 905/58/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Приватного підприємства «Капрі», Луганська обл., м. Алчевськ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», Донецька обл., м. Горлівка

про: стягнення 414671грн.59коп.

за участю представників сторін

від позивача: Варакута О.О. (за довіреністю б/н від 02.01.2013р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Приватне підприємство «Капрі», Луганська обл., м. Алчевськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», Донецька обл., м. Горлівка про стягнення 414671грн.59коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 710 від 05.07.2010р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

29.01.2013р. відповідач через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, яким заперечував проти позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що позивачем в порушення приписів Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001р. № 2406-III разом із спірним товаром не надані сертифікати відповідності продукції, в документах, за якими передавалась продукція, також відсутнє зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності; вважає, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а саме в наданих товарно-транспортних накладних не зазначені дорожні листи до яких вони складені та не заповнені графи 1-10, через що відповідач посилається на неможливість відобразити в бухгалтерському обліку господарські операції за договором № 710 від 05.07.2010р.

На підтвердження вищевикладеної позиції відповідач надав завірені копії товарно-транспортних накладних, вимогу № 03/75 від 10.01.2013р., якою, посилаючись на проведену Горлівським ВДНІ перевірку, просив протягом 5 робочих днів з моменту отриманні цієї вимоги передати належним чином оформлені документи, що підлягають передачі разом із товаром, поставленим за видатковими накладними № РН-0000122 від 21.12.2012р., № РН-0000159 від 25.06.2012р.; лист-відповідь позивача № 7 від 16.01.2013р., яким позивач не визнав направлену вимогу.

05.02.2013р. позивач через канцелярію суду надав додаткові пояснення, якими зауважив, що відповідно до п. 2.3 договору на постачальника не покладений обов'язок надання разом із товаром сертифікатів відповідності, поставлена продукція - лом періклазових матеріалів взагалі не підлягає обов'язковій сертифікації.

18.02.2013р. відповідач звернувся до суду із клопотанням, в якому просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на необхідність додаткового часу задля звіряння взаєморозрахунків за направленим позивачем актом звірки розрахунків станом на 01.02.2013р.

В судовому засіданні 19.02.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, заперечував проти заявленого відповідачем клопотання про відкладення слухання справи, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Враховуючи те, що відповідно до представлених позивачем доказів акт звірки розрахунків станом на 01.02.2013р. був надісланий відповідачу 07.02.2013р. та отриманий останнім 08.02.2013р., що вказує на достатність часу задля здійснення звіряння даних бухгалтерського обліку в межах саме предмету та підстав позову, зокрема, для надання власної редакції акту звірки, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

При цьому, ухвалою від 29.01.2013р. суд попереджав сторін, що у разі нез'явлення їх представників та невиконання ним вимог ухвали суду, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

05.07.2010р. між Приватним підприємством «Капрі» (постачальником) та Відкритим акціонерним товариством «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (покупцем) був укладений договір поставки № 710 (далі-договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, поставити продукцію виробничо-технічного призначення (лом вогнетривких виробів) (далі - продукція), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, прийняти та оплатити таку продукцію.

Відповідно до п. 1.2 договору загальна сума договору складається із сум додаткових угод (специфікацій), які є його невід'ємною частиною та орієнтовно складає 3000000грн.00коп.

Згідно із п. 1.3 договору найменування та строки поставки продукції обумовлюються в додаткових угодах (специфікаціях) до даного договору, які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що оплата продукції, що поставляється по даному договору здійснюється покупцем по цінам, згідно додатковим угодам (специфікаціям), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції.

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та діє до 30.06.2011р.. Якщо жодна із сторін не повідомить за місяць про припинення дії договору про розірвання договірних правовідносин, то договір вважається пролонгованим ще на один календарний рік.

В подальшому, відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» №514-VI від 17.09.2008р. Відкрите акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «Пантелеймонівський вогнетривкий завод».У зв'язку з цим до правоустановчих документів відповідача були внесені відповідні зміни, про що свідчать виписка з ЄДР серії АБ № 191472, Довідка АБ № 563541 з ЄДРПОУ, нова редакція статуту.

Специфікацією № 13 від 19.06.2012р. сторони визначили найменування, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість продукції виробничо-технічного призначення, що підлягала поставці, а саме лом періклазових матеріалів згідно ТТ № 299-03-2011, кількістю 200 тн, ціною за 1 тн, без врахування ПДВ - 2000грн.00коп., загальною вартістю 480000грн.00коп.

Пунктом 3 вказаної специфікації сторони погодили наступні умови оплати: протягом 20 банківських днів з моменту поставки місячної партії продукції на склад покупця; строк поставки - червень (п. 4 специфікації до договору).

За змістом позову, позивач керуючись п. 1.1 договору здійснив поставку узгодженого сторонами товару кількістю 22,780тон за видатковою накладною № РН-0000159 від 25.06.2012р. та кількістю 150,000тон за накладною № РН-0000122 від 21.06.2012р. Всього поставлено товар загальною вагою 172,78тон та загальною вартістю 414671грн.59коп.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за отриманий товар не виконав, у зв'язку з чим за останнім виникла сума боргу у розмірі 414671грн.59коп.

З метою виконання умов договору № 710 від 05.07.2010р. та специфікації до нього, позивач 31.10.2012р. направив відповідачу лист № 184 від 30.10.2012р., яким просив відповідача повідомити про необхідність здійснення поставки 27,22 тон брухту періклазових виробів.

Відповідач листом № 03/75 від 10.01.2013р. посилаючись на проведену Горлівським ВДНІ перевірку, в ході якої були виявлені недоліки в оформлені документів, переданих позивачем при поставці товару за договором № 710 від 05.07.2010р., просив позивача протягом 5 робочих днів з моменту отриманні цієї вимоги передати належним чином оформлені документи, що підлягають передачі разом із товаром, поставленим за видатковими накладними № РН-0000122 від 21.12.2012р., № РН-0000159 від 25.06.2012р., зазначаючи про неможливість оплати поставленої продукції.

Позивач листом № 7 від 16.01.2013р. вимоги відповідача не визнав.

Викладені обставини призвели до звернення позивача з позовом до суду за захистом порушеного права.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню повністю, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 414671грн.59коп., підставою позову є договір поставки № 710 від 05.07.2010р.

Договір поставки № 710 від 05.07.2010р.є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на виконання умов договору поставки № 710 від 05.07.2010р. за видатковими накладними № РН-0000159 від 25.06.2012р. та № РН-0000122 від 21.06.2012р. був переданий відповідачу товар, обумовлений сторонами в специфікації до договору - лом періклазових матеріалів, загальною вагою 172,78тон та вартістю 414671грн.59коп.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписом представника відповідача в графі „Отримав" на накладних, товарно-транспортних накладних, в яких зазначена кількість кожної партії переданого товару.

Поставлений згідно зазначених накладних товар на підставі виданої ПАТ «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», Донецька обл., м. Горлівка довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей № 241/371 від 21.06.2012р. прийнято уповноваженою особою відповідача.

Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.2. договору постачальник надає покупцю наступні документи: товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, при цьому умовами договору не передбачений обов'язок позивача передати разом з продукцією сертифікати відповідності продукції.

Наразі, відповідно до затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005р. № 28 «Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» не передбачена обов'язкова сертифікація продукції - лом періклазових матеріалів, що була предметом поставки за договором № 710 від 05.07.20102р.

Втім, доводи відповідача про незгоду здійснювати оплату спірного товару, оскільки позивач не надав відповідачу певні документи на товар, не приймаються судом до уваги, адже спір щодо отримання товару між сторонами відсутній.

Товар відповідачем прийнято без будь-яких зауважень і претензій. Суду не надані належні та допустимі докази у розумінні ст.ст. 33-36 ГПК України повернення товару позивачу або його прийняття відповідачем на відповідальне зберігання.

Окрім цього, накладні, за якими відповідач отримав цей товар, є самостійними підставами виникнення обов'язку із здійснення розрахунку за отриманий товар.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, якими у даному випадку виступають накладні (первинні бухгалтерські документи, що підтверджують існування факту - здійснення господарської операції).

Відповідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Ненадання позивачем визначених у п. 3.2. договору документів не може бути відкладальною умовою у розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та вважатись простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України. Наявність чи відсутність цих документів не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар, який згідно з умовами договору та Специфікації № 13 до нього пов'язаний виключно з фактом отримання товару.

Слід відзначити, що умови укладеного сторонами без заперечень договору не пов'язують момент здійснення оплати товару відповідачем з моментом направлення або отримання первних документів від позивача - постачальника.

Отже, позивачем належними та допустимими доказами в розумінні вищевикладених норм законодавства, а саме накладними № РН-0000159 від 25.06.2012р. та № РН - 0000122 від 21.06.2012р. доведений факт проведення між сторонами господарської операції - здійснення позивачем поставки відповідачу товару та його отримання відповідачем, а сама лише невідповідність товарно-транспортних накладних вимогам чинного законодавства в частині не зазначення дорожніх листів до яких складені товарно-транспортні накладні та не заповнення граф 1-10 ТТН, не звільняє відповідача від виконання грошового зобов'язання в разі придбання та фактичного одержання товарно-матеріальних цінностей.

Листом № 03/75 від 10.01.2013р. відповідач підтвердив факт отримання спірного товару на суму 414671грн.59коп. від позивача, як вже зазначалося, спір щодо отримання спірного товару між сторонами відсутній.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 5.1 договору сторони погодили, що оплата продукції, що поставляється по даному договору здійснюється покупцем по цінам, згідно додатковим угодам (специфікаціям), шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з моменту поставки продукції.

Пунктом 3 Специфікації № 13 від 19.06.2012р. сторони визначили інші умови оплати: протягом 20 банківських днів з моменту поставки місячної партії продукції на склад покупця; строк поставки - червень (п. 4 специфікації до договору).

Як вбачається із Специфікації № 13 від 19.06.2012р. до договору поставки № 710 від 05.07.2010р. місячна партія продукції складає 200 тон, в свою чергу позивачем була здійснена поставка товару за видатковими накладними кількістю 172,78 тонн.

В той же час, з метою виконання умов договору № 710 від 05.07.2010р. та специфікації до нього, позивач 31.10.2012р. направив відповідачу лист № 184 від 30.10.2012р., яким просив відповідача повідомити про необхідність здійснити постачання залишку брухту кількістю 27,22 тонн.

Враховуючи, що вказаний лист з боку відповідача залишився без відповіді, відсутність в матеріалах справи звернень останнього до позивача з вимогою здійснити допоставку обумовленої у Специфікації № 13 від 19.06.2012р. продукції у кількості 27,22 тон, фактичні дії відповідача - уповноваження свого представника за довіреністю №241/371 від 21.06.2012р. на отримання лише 173тон продукції, отримання спірного товару без будь-яких заперечень та зауважень, на думку суду свідчить про те, що відповідач надав свою згоду на отримання обумовленого Специфікацією № 13 від 19.06.2012р. товару лише у кількості 172,78 тон. Наразі спір з поставки брухту кількістю 27,22 тонн між сторонами відсутній.

Таким чином, враховуючи, що товар за видатковими накладними № РН-0000159 та № РН-0000122 був переданий позивачем та відповідно отриманий відповідачем відповідно 25.06.2012р. та 21.06.2012р., то з урахуванням вимог п. 3 специфікації № 13 від 19.06.2012р. до договору № 710 від 05.07.2010р. щодо строків оплати, станом на кінець липня 2012 року строк оплати вартості товару, поставленого за всіма спірними накладними наступив та почалось прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позивач вказує на те, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов'язання з оплати спірного товару, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 414671грн. 59коп.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Докази погашення боргу в сумі 414671грн.59коп. в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем залишилося невиконаним, що є порушенням вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, при цьому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Зокрема, заявлена сума боргу підтверджується Довідкою за підписом директора та головного бухгалтера ПП «Капрі».

За таких обставин, враховуючи, що матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не оплати у передбачені договором строки, докази сплати суми заборгованості в розмірі 414671грн.59коп. суду не надані, господарський суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Капрі», Луганська обл., м. Алчевськ до Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод», Донецька обл., м. Горлівка про стягнення 414671грн.59коп.- задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Пантелеймонівський вогнетривкий завод» (юридична адреса: 84695, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Карла Маркса, будинок 2, код ЄДРПОУ 00191787) на користь Приватного підприємства «Капрі» (юридична адреса: 94207, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Гагаріна, будинок 24, код ЄДРПОУ 32787331) суму основного боргу в розмірі 414671грн.59коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 8293грн.43коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У судовому засіданні 19.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення підписаний 25.02.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.