cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26 лютого 2013 року Справа № 913/249/13-г
Провадження №3/913/249/13-г
За позовом Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Беттери», м. Лисичанськ Луганської області,
про стягнення 20 825 грн. 00 коп.
суддя Секірський А.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - Карнаухова О.М., провідний спеціаліст І відділу досліджень і розслідувань, довіреність №01-45/18 від 03.10.2012;
від відповідача - не прибув ,
в с т а н о в и в:
Суть спору: Луганським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету (далі - позивач) заявлено вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Беттери» (далі - відповідач) штрафу в розмірі 17000,00 грн. та пені - 3825,00 грн. за рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 №01-24/231.
Позивач відповідними заявами неодноразово збільшував розмір позовних вимог та заявою за № 04-10/469 від 18.02.2013 остаточно просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 17000,00 тис. грн. та пеню у розмірі 11475,00 грн. за прострочення сплати штрафу, загалом - 28475,00 грн.
Відповідна заява про збільшення позовних вимог прийнята господарським судом до розгляду.
В судовому засідання позовні вимоги позивачем підтримані у повному обсязі.
Відповідач, відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення.
До канцелярії суду 26.02.2013 відповідачем надано лист, в якому зазначено, що 15.02.2013 ним частково сплачено суму штрафу згідно до рішення №01-24/231 від 31.10.2012 у розмірі 4000,00 грн.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.
Рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 №01-24/231 (далі - Рішення) визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірмо «Беттери», узгодивши свою конкурентну поведінку під час підготовки та участі у відкритих тогах (з предмету закупівлі «Реконструкция энергосбыта Новоайдарского РЭС ООО «Луганское энергетическое объединение», расположенного по адресу: пгт. Новоайдар, переулок Сенной, 10», які проводились Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» у 2010 році, вчинили порушення, передбачене пунктом першим статті 50 та пунктом четвертим частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (тендерів) (а.с. 6-7).
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за вчинення вищезазначеного порушення на відповідача було накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.
Згідно ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Статтею 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Так, згідно ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність. Зокрема, статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за порушення передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
В силу вимог ч. ч. 1, 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішеннями органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двохмісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Копію рішення з супроводжувальним листом від 01.11.2012 № 04-07/2984 було направлено відповідачу (а.с. 8).
15.02.2013 відповідач сплатив в рахунок сплати штрафу 4000,00 грн., про що свідчить копія платіжного доручення №25 від 15.02.2013.
Таким чином, в частині сплаченої суми штрафу в розмірі 4000,00 грн. провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ані в встановлений строк, ані станом на час вирішення спору залишок штрафу так і не сплатив, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Відповідач у встановлений законом строк рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.10.2012 № 01-24/231 до господарського суду не оскаржив.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції в частині своєчасної сплати штрафу накладеного рішенням адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 13000 грн. 00 коп. штрафу.
Відповідно до п. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.
Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду Господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу.
Оскільки відповідач допустив прострочення сплати штрафу, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства нараховано та заявлено до стягнення пеню, яка складає 11475 грн. 00 коп.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про помилково нараховану пеню з огляду на наступне.
В своїх розрахунках позивач нараховує пеню за 45 днів на суму штрафу 17000,00 грн. Відповідачем здійснено часткову сплату штрафу 15.02.2013 у сумі 4000,00 грн., тому пеня повинна нараховуватися до 15.02.2013 на суму 17000,00 грн., а починаючи з 15.02.2013 на суму 13000,00 грн.
Таким чином, суд доходить висновку, що пеня за прострочення сплати штрафу повинна складати 11055,00 грн., що відповідає фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства.
Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Із врахуванням викладеного вище, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають частковому задоволенню з покладенням на відповідача судового збору у справі на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Вказані судові витрати підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України, оскільки заявник звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Беттери», 93105, м. Лисичанськ Луганської області, вул. Красна, 23, ідентифікаційний код 19081780:
- 13000 грн. 00 коп. (тринадцять тисяч гривень 00 копійок) штрафу та 11055 грн. 00 коп. (одинадцять тисяч п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок) пені, зарахувавши стягнуті грошові суми до загального фонду Державного бюджету України (код податку 21081100, номер рахунку 31115106700051, отримувач УДКС у м. Лисичанську, код 37800278, код класифікації доходів бюджету - м. Лисичанськ, 21081100);
- на користь Державного бюджету України на рахунок № 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Луганській області, отримувач: УДК СУ у м. Луганську, МФО: 804013, ОКПО: 37991503, по коду класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" Державна судова адміністрація України - 050, символ звітності банку: 206, код суду: 02844564, судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 копійок), видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення штрафу у сумі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі гривень 00 коп.) провадження у справі припинити.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2013.
Суддя А.В. Секірський
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 26.02.2013 |
Оприлюднено | 28.02.2013 |
Номер документу | 29616573 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Секірський А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні