Рішення

від 26.02.2013 по справі 911/574/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 911/574/13-г

За позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. Прилуки"

До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Інвестхаустрейд"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Провідна Маркетингова Агенція"

Про визнання недісйними договору та угоди, зобов'язання припинити неправомірне використання комерційної таємниці

Суддя С.Ю. Наріжний

За участю представників:

від позивача: Кобець О.В. - довіреність;

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області у судді Сокуренко Л.В. знаходилась справа №911/574/13-г за позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. Прилуки" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Інвестхаустрейд", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Провідна Маркетингова Агенція" про визнання недійсним договору про надання послуг №2683 від 01.03.2009р., укладеного між ТОВ «Девелоперська компанія «Іневестхаустрейд» (код ЄДРПОУ 35823136) та AT Тютюнова компанія «В.А.Т - Прилуки» (код ЄДРПОУ 14333202); визнання недійсним угоди про заміну сторони в Договорі про надання послуг №2683 від 01.03.2010р., укладеної між TOB «Провідна Маркетингова Агенція» (код ЄДРПОУ 36689283) та AT Тютюнова компанія «В.А.Т - Прилуки» (код ЄДРПОУ 14333202); та про зобов'язання відповідачів припинити неправомірне використання комерційної таємниці А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. Прилуки".

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що оспорювані правочини укладені під впливом обману та мають бути визнані судом недійсними відповідно до приписів частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України та відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області від 25.02.2013 р. справу №911/574/13-г передано до подальшого провадження судді Наріжному С.Ю. у зв'язку із виходом судді Сокуренко Л.В. у довготривалу відпустку.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2013 р. справу прийнято до свого провадження суддею Наріжним С.Ю.

В судове засідання 26.02.2013 р. представники відповідачів не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Сторони були належним чином про місце і час судового засідання ухвалою суду від 19.02.2013 р. Таким чином сторони не реалізували своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав на підставі поданих до справи документів, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив:

01 березня 2009 року між А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» (за умовами договору «Замовник») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Іневестхаустрейд» (за умовами договору «Виконавець») було укладено Договір про надання послуг №2683.

За умовами вказаного Договору ТОВ «Девелоперська компанія «Іневестхаустрейд» як Виконавець взяло на себе обов'язок надати послугу з просування Продукції Замовника у Пункті продажу Виконавця та сприяти підвищенню рівня обізнаності споживачів про переваги Продукції Замовника, забезпечити Замовника інформацією про обсяги продажу тютюнової продукції, динаміку та фактори, що впливають на зміну обсягу продажу та надати послуги з розміщення у Пункті продажу Носіїв інформації Замовника.

01 березня 2010 року між А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки», ТОВ «Девелоперська компанія «Іневестхаустрейд» та ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція» укладено угоду про заміну сторони в Договорі про надання послуг №2683, за умовами якої до ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція» перейшли всі права та обов'язки Виконавця, що випливають з Договору про надання послуг №2683

Позивач вважає, що вищезгадані договори укладені під впливом обману та мають бути визнані судом недійсним.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрiшнiм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному i об'єктивному розгляді в судовому засiданнi всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та такі, що підлягають до задоволення з наступних підстав.

За приписами частини 1 статті 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина 1 статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Під обманом законодавець мав на увазі як активну поведінку сторони правочину, яка проявляється в запереченні обставин, так і пасивну поведінку, яка полягає в тому, що особа замовчує існування істотних обставин. Визначальною ознакою обману є умисні дії правочину.

Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Поряд з цим, необхідною умовою для визнання правочину недійсним є також те, щоб при врахуванні (шляхом заперечення чи замовчування) обставини могли перешкодити вчиненню правочину, якби інша особа дізналася про їх існування.

Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману.

Судом встановлено, що факт обману позивача відповідачами полягає у тому, що відповідачі не ведуть підприємницьку діяльність, у них відсутній персонал, необхідні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортні засоби, торгівельне обладнання та інші основні фонди, та ці факти були замовченні керівниками відповідачів в момент укладення спірних договорів. Тобто, без наявності усіх вище перелічених засобів є неможливим ведення господарської діяльності та виконання умов оспорюваного правочину відповідачами.

Так, у період з 27.11.2012р. до 29.11.2012 року Прилуцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства під час здійснення взаєморозрахунків з контрагентами.

За результатами перевірки 30.11.2012р. було складено Акт № 878/22-14333202 «про результати позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (код ЄДРПОУ 14333202) з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства під час здійснення взаєморозрахунків з ПП «Ново-Ком», код 36917481 за період з 01.04.2011р. по 30.04.2011р.; ТОВ «Відорф», код 371144030 за період з 01.11.2010р. по 31.12.2010р.; ТОВ «Масмі Україна», код 21598941 за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.; ТОВ «Аспект Ойл» код 37169578 за період з 01.12.2009р. по 30.04.2011р.; ТОВ «Інсула», код 35433498 за період з 01.01.2009р. по 30.04.2011р.; ТОВ «Провідна маркетингова агенція» код 36689283 за період з 01.04.2010р. по 28.02.2011р.; ПП «Аркадос», код 36610920 за період з 01.04.2010р. по 31.07.2010р.; ТОВ «Профі Рітейл», код 31110251 за період з 01.10.2010р. по 31.10.2012р.».

В акті перевірки Прилуцької ОДПІ по взаєморозрахунках з ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція» встановлено, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція» здійснюється поза межами правового поля, товариство має стан платника «Відсутність за місцезнаходженням», свідоцтво платника ПДВ анульовано, декларації з податку на додану вартість ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція» за періоди з квітня по жовтень 2010 року прийнято з позначкою «недійсна», податкові зобов'язання товариства за цей період складають 0 грн. 0 коп.

Суд бере до уваги пояснення позивача, що з акту перевірки позивач дізнався, що у момент підписання оспорюваного договору директором ТОВ «Провідна Маркетингова Агенція» було замовчано той факт, що на підприємстві відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби за допомогою яких може бути належним чином виконано Договір №2683.

Позивач вважає, що і первинний контрагент по Договору №2683 ТОВ «Девелоперська компанія «Іневестхаустрейд» діяв з тією ж метою та тим ж умислом, оскільки саме з його подання було укладено Угоду про заміну сторони в Договорі про надання послуг №2683. Згадані вище обставини однозначно б перешкодили укладенню першого спірного договору, якби позивач дізнався про їх існування.

Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частина 2 цієї ж статті визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно частини 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно до ч. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 261 Цивільного кодексу України встановлено момент початок перебігу позовної давності. Так перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 ЦК ( 435-15 ) - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. ЦК встановлено винятки з цього правила щодо окремих вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними (частини друга, третя статті 261 ЦК).

Враховуючи, що про порушене своє право позивач дізнався лише з Акту Прилуцької ОДПІ №878/22-14333202, строк позовної давності на визнання недійсним оскарженого договору ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. Прилуки» пропущено не було.

Крім того, судом досліджені доводи позивача, що при виконанні спірних договорів відповідачами порушено майнові права інтелектуальної власності, які належать позивачу та встановлено наступне.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Згідно зі ст. 420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

За положеннями ст. 505 ЦК України комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

На думку позивача, враховуючи предмет оспорюваних договорів, та те, що відповідачами було замовчано той факт, що на підприємствах відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби за допомогою яких може бути належним чином виконано умови договору, то такі дії відповідачів були направленні, в тому числі, на спотворення інформації, що в розумінні діючого законодавства віднесена до комерційної таємниці, а отже вводячи в оману позивача та укладаючи спірні договори відповідачі, в тому числі, порушили майнові права інтелектуальної власності позивача.

Враховуючи, що згідно положень ст. 16 ГПК України встановлена виключна підсудність справи у спорах про порушення майнових прав інтелектуальної власності, то позивачем було обрано відповідно господарський суд Київської області, як суд, в якому слід розглядати зазначений спір за місцем вчинення порушення у м. Біла Церква.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В той же час позивачем не доведено належними доказами ті обставини, що при виконанні спірних договорів відповідачами порушено майнові права інтелектуальної власності, які належать позивачу в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної вимоги в зв'язку з її недоведеністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються пропорційно на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір про надання послуг №2683 від 01.03.2009 р., укладений між ТОВ «Девелоперська компанія «Іневестхаустрейд» (код ЄДРПОУ 35823136) та ПАТ "A/T Тютюнова компанія "В.А.Т - Прилуки" (код ЄДРПОУ 14333202);

3. Визнати недійсним угоду про заміну сторони в Договорі про надання послуг №2683 від 01.03.2010р., укладену між TOB «Провідна Маркетингова Агенція» (код ЄДРПОУ 36689283) та ПАТ "A/T Тютюнова компанія "В.А.Т - Прилуки" (код ЄДРПОУ 14333202);

4. В іншій частині позовних вимог відмовити повністю.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія "Інвестхаустрейд" (м. Київ, пр.-т. Возз'єднання, 19, оф 102; код ЄДРПОУ 35823136) на користь Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. Прилуки" (Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Незалежності, 21; код ЄДРПОУ 14333202) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Провідна Маркетингова Агенція" (м. Київ, вул. Темпере, 11-А; код ЄДРПОУ 36689283) на користь Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т. Прилуки" (Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Незалежності, 21; код ЄДРПОУ 14333202) 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 27.02.2013 р.