Постанова

від 26.02.2013 по справі 802/601/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

26 лютого 2013 р. Справа № 802/601/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шаповалової Тетяни Михайлівни,

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі

до: приватного акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі звернулось до суду з адміністративним позовом до приватного акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій, призначених за списком №2 пенсіонеру ОСОБА_1 за період грудень 2012 року - січень 2013 року у розмірі 2672,52грн. Відповідач у добровільному порядку дану заборгованість не сплачує, тому позивач звернувся до суду для примусового стягнення.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи, будь-яких заяв чи заперечень до суду не направив.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи відсутність перешкод у розгляді справи та потреби у виклику свідків чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. При цьому, відповідно до положень статті 41 КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Положення статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", передбачає, що дострокові пенсії залежно від умов праці (але не раніш як після досягнення 55 років чоловіками і 50 років жінками) можуть встановлюватися за результатами атестації робочих місць за рахунок коштів підприємств та організацій, призначених на оплату праці, які перераховуються до Пенсійного фонду України на виплату пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, тобто: 1) для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташованих на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з частиною 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003-п), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" .

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкція) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, яким являється відповідач, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 7 Інструкції вказані витрати підлягають відшкодуванню на рахунки Пенсійного фонду України.

Підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, із матеріалів справи вбачається, що приватне акціонерне товариство "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" зареєстроване виконавчим комітетом Хмільницької міської ради Вінницької області 07.05.1996 року, за місцезнаходженням вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, 22000, ідентифікаційний код юридичної особи - 05460930, що підтверджується свідоцтвом Серія А00 № 547642 (а.с.4).

ПАТ "Хмільницьке автотранспортне підприємство 10573" зареєстроване платником страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмільнику(а.с.3).

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується борг по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, призначених за Списком №2 за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у загальній сумі 2672,52 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат (а.с. 5, 6).

Позивачем направлялись відповідні розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які були отримані відповідачем.

Крім того, задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року по справі № 2а/0270/1717/12, яка набрала законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача і має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а це, відповідно до статті 72 КАС України, є підставою для звільнення від доказування.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню відповідно до чинного законодавства та в межах заявлених вимог в сумі 2672, 52 грн.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Хмільницьке автотранспортне підприємство10573" (вул. Леніна, 110, м. Хмільник, Вінницька область, код ЄДРПОУ 05460930, р/р 260093133384 Вінницький ощадбанк, МФО 302076) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику та Хмільницькому районі Вінницької області 2672, 52 грн. ( дві тисячі шістсот сімдесят дві грн. 52 коп.) фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна