Рішення

від 04.02.2013 по справі 5023/5802/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,   тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" лютого 2013 р.Справа № 5023/5802/12 Господарський суд Харківської області у складі: судді Мамалуя О.О.  при секретарі судового засідання Стоянові А.С. розглянувши справу за позовом  Підприємство Української федерації спорту інвалідів з ураженнями опорно-рухового апарату "Спортінвест", м. Харків      до  ТОВ "Пріма-Персонал", м. Харків    про   тлумачення змісту договору за участю : позивача - Мазура П.С. - дов.; відповідача - не з"явився ВСТАНОВИВ: Позивач, Підприємство Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест» звернувся до господарського до суду с позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-персонал», в якій просить суд винести рішення про тлумачення змісту договору аутстафінгу - послуг з надання персоналу № 01/07-06 від 02.07.2012 року, укладеного між Підприємством Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест» та товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-персонал», щодо того, чи є персонал, наданий за умовами даного договору у розпорядження Відповідача, штатними працівниками Підприємства Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест». Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-персонал» та Підприємством Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест» укладено договір аутстафінгу - послуг з надання персоналу №01/07-06. За умовами даного договору ТОВ «Пріма-персонал» виступило виконавцем, а Підприємство Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно - рухового апарату «Спортінвест» замовником. Предметом даного договору сторони визначили надання виконавцем, за плату, замовнику послуг, пов'язаних з наданням у розпорядження замовнику персоналу, визначеної професії та кваліфікації, для подальшого використання у в виробничому процесі замовника, а саме на виробництві вапна, бетону, плит перекриття, фундаментних стінових блоків, стінових дрібних блоків з ніздрюватого бетону та ведення бухгалтерського та податкового обліку. В пункті 1.2. договору сторони визначили, що під поняттям «аутстафінг» вони розуміють - послугу з надання персоналу яка трактується згідно з нормами підпункту 14.1.183, пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України». Відповідно до пункту 1.3. договору під поняттям «послуга з надання персоналу» сторони визначили: «господарський договір, відповідно до якого особа, що надає послугу, направляє у розпорядження іншої особи одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цим договором функцій, а даний договір про надання персоналу не передбачає укладання з зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені, умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються даним договором за домовленістю сторін». «01» листопада 2012 року Підприємство ПУФСІЗУОРА «Спортінвест» звернулося з листом №01/11 до ТОВ «Пріма-персонал», в якому просило відповідача надати ПУФСІЗУОРА «Спортінвест» ідентифікаційні дані щодо фізичних осіб, які направляються в якості персоналу, за умовами договору аутстафінгу, для включення їх в звіт про прийнятих працівників по формі №5-ПН, який подається до міського центру зайнятості. Позивач посилався на те, що на відповідно до інструкції щодо заповнення форми звітності № 5-ПН "Звіт про прийнятих працівників" (затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України 14.07.11 №279) до форми включаються працівники, які перебувають з роботодавцем у трудових відносинах, незалежно від того чи перебуває працівник у штаті роботодавця або є позаштатним працівником (працює на умовах строкового трудового договору чи за сумісництвом). Відповідач, у своєму листі - відповіді від «20» листопада 2012 року до позивача зазначив про неможливість надання ідентифікаційних даних щодо фізичних осіб, які направляються йому в якості персоналу, за умовами договору аутстафінгу, посилаючись на норми Закону України «Про захист персональних даних» та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Також в цьому листі відповідач зазначав, що персонал який направляється позивачу за умовами договору аутстафінгу є штатними співробітниками ТОВ «Пріма-персонал». У зв'язку з цим виник спір між сторонами, стосовно тлумачення умов договору про те, чи являється персонал, наданий у розпоряджання за договором аутстафінгу штатними працівниками Підприємства Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест». В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, представник відповідача в судове засідання не з"явився, причини неявки суду не відомі. Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, суд вважає можливим розглянути її без участі відповідача. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних правових підстав. Відповідно до ст. 637 ЦК України, тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови. Як передбачає ст. 213 ЦК України, на вимогу однієї або обох сторін, суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення. Отже, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечливостей в трактуванні його положень. Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-персонал» та Підприємством Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест» укладено договір аутстафінгу - послуг з надання персоналу №01/07-06. За умовами даного договору ТОВ «Пріма-персонал» виступило виконавцем, а Підприємство Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно - рухового апарату «Спортінвест» - замовником. Предметом даного договору сторони визначили надання виконавцем, за плату замовнику послуг, пов'язаних з наданням у розпорядження замовнику персоналу, визначеної професії та кваліфікації, для подальшого використання у виробничому процесі замовника, а саме на виробництві вапна, бетону, плит перекриття, фундаментних стінових блоків, стінових дрібних блоків з ніздрюватого бетону та ведення бухгалтерського та податкового обліку. В договорі аутстафінгу - послуг з надання персоналу №01/07-06 від 02 липня 2012 року сторони визначили поняття, які застосовуються до тлумачення норм цього договору. В пункті 1.2. договору сторони визначили, що під поняттям «аутстафінг» вони розуміють - послугу з надання персоналу яка трактується згідно з нормами підпункту 14.1.183, пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України». Відповідно до пункту 1.1. договору сторони зазначили у ньому, що при укладанні цього договори вони керуються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Податкового кодексу України, нормами міжнародного права, зокрема положеннями Конвенції № 181 Міжнародної організації праці, прийнятої в Женеві 19.06.1997 року на 85-тій сесії Генеральної конференції МОП та рекомендаціями МОП № 188 від 19.06.1997 року, в частині що не суперечать законодавству України. Підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змогу з'ясувати дійсним зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, тлумачення змісту договору здійснюється без зміни його умов. Проаналізувавши норми договору аутстафінгу - послуг з надання персоналу №01/07-06 від 02 липня 2012 року, в їх сукупності та на відповідність їх нормам діючого законодавства України суд встановив, що дії сторін при укладанні даного договору були направлені на внормування господарських правовідносин між ними. Договір підписаний представниками сторін та посвідчений їх печатками. Договір, на час розгляду даної справи є діючим, він не розірваний сторонами, не визнаний недійсним у встановленому законом порядку та не припинив свою дію. Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Згідно зі ст. 7 ЦК України, цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичай може бути зафіксований у відповідному документі». Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків зокрема господарських зобов'язань. Відповідно до ст. 174 Господарського України, договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань. Згідно з пунктом 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення. Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до 14.1.183, пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України – «послуга з надання персоналу - господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій. Угода про надання персоналу може передбачати укладання зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені. Інші умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються угодою сторін». Крім того, відповідно до вимог ч.3 ст. 64 Господарського Кодексу України: «підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розклад». З огляду на це суд вважає, що договір аутстафінгу - послуг з надання персоналу №01/07-06 від 02 липня 2012 року, укладений між сторонами не протирічать нормам діючого законодавства України. Частиною 1 статті 202 ЦК України унормовано поняття правочину як дії особи, що спрямованні на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до ч.2 ст.202 ЦК України: «Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори)». Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Суд вважає за доцільне відмітити, що договір аутстафінгу - послуг з надання персоналу №01/07-06 від 02 липня 2012 року, укладений між позивачем і відповідачем, є укладеним, не є нікчемним, відповідає приписам ст.203 ЦК України та інших норм ЦК України, іншим актам законодавства України, які приймаються відповідно до Конституції України. Відповідно до пункту 1.3. договору під поняттям «послуга з надання персоналу» сторони розуміють господарський договір, відповідно до якого особа, що надає послугу, направляє у розпорядження іншої особи одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цим договором функцій, а даний договір про надання персоналу не передбачає укладання з зазначеними фізичними особами трудової угоди або трудового контракту із особою, у розпорядження якої вони направлені, умови надання персоналу (у тому числі винагорода особи, що надає послугу) визначаються даним договором за домовленістю сторін. В п. п. 2.3.7. Договору ТОВ «Пріма-персонал» зобов'язалось зарахувати собі в штат і оформити трудові відносини з Персоналом. Вести та зберігати трудові книжки персоналу. Вести всю необхідну кадрову документацію на свій персонал. Своєчасно нарахувати й виплачувати заробітну плату своєму персоналу (співробітникам). Своєчасно проводити розрахунок і виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності, компенсацій за відпустку, відрядних і інших витрат. Оформлювати своєму персоналу лікарняні листи, відпустки, відрядження і всі необхідні співробітникам довідки. Вирішувати спірні питання і конфліктні ситуації із своїм персоналом (співробітниками). Дотриматися всіх норм трудового і податкового законодавства. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Фактично в договорі сторони передбачили, що ТОВ «Пріма-персонал» зараховує собі в штат і оформити трудові відносини з Персоналом. До матеріалів справи позивачем надано штатний розглад його підприємства з переліком назв посад та робочих місць, що існують на ньому та осіб, які ці посади та робочі місця обіймають. Також до матеріалів справи позивачем надано перелік працівників, наданих позивачеві в грудні 2012 р. відповідачем на виконання умов вищевказаного договору. Порівняння цих документів доводить, що перелік працівників, наданих позивачеві на підставі вищевказаного договору, не співпадає з переліком осіб, що вказані в штатному розкладі позивача. Отже, ці особи не є штатними працівниками позивача. Таким чином, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача. Враховуючи викладене та керуючись ст. 6, 7, 11, 16, 213, 629, 637 ЦК України, ст. 12, 20, 174, 179 ГК України, ст. 32 – 34, 43, 44, 49, 82 – 85 ГПК України господарський суд -    ВИРІШИВ: Позовні вимоги задовольнити. Розтлумачити зміст договору аутстафінгу - послуг з надання персоналу № 01/07-06 від 02.07.2012 року, укладеного між Підприємством Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест» (адреса: 61002, м. Харків, вул. Артема, буд. 2, код ЄДРПОУ 38000819) та товариством з обмеженою відповідальністю «Пріма-персонал» (адреса: 61002, м. Харків, вул. Артема, буд. 2, код ЄДРПОУ 37090372), щодо того, що персонал, наданий за умовами цього договору у розпорядження Підприємства Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест», не є штатними працівниками Підприємства Української федерації спорту інвалідів з ураженням опорно-рухового апарату «Спортінвест». Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-персонал» (адреса: 61002 м. Харків, вул. Артема, буд. 2. Код ЄДРПОУ 37090372) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в розмірі 1147,00 грн. Повне рішення складено 08.02.2013 р. Суддя  Мамалуй О.О.