Ухвала

від 15.06.2011 по справі 34097/09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2011 р.справа № 2а-2467/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Мельника В.В. Проценко О.А.

при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2009 року

у справі № 2а-2467/09/0470 (категорія статобліку -2.11.1)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, у якому позивач просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криничанської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 14.08.2008р. №417-17-НОМЕР_1/5005 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50956,5грн., в т.ч. за основним платежем - 33971грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 16985,50грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2009р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що господарська операція ФОП ОСОБА_1 з ПП "Рудсервіс" не підтверджена документами первинного бухгалтерського обліку, оскільки інформація на паперових носіях, підписана від імені продавця особою, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів. Як наслідок, включення ФОП ОСОБА_1 до податкового кредиту суми податку на додану вартість 33971,05грн. не відповідає діючому законодавству.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом-прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168).

Таким чином, відповідач на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах своїх повноважень та згідно чинного законодавства України.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, позивач подав до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2009 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначив, що відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

При прийнятті оскаржуваного рішення, податковим органом не були взяті до уваги вимоги пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Крім того апелянт зазначив, що п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженного наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, згідно з яким податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, не відповідає чинному законодавству.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач зазначив, що в господарській операції з СПД-ФО ОСОБА_1 від імені ПП "Рудсєрвіс" на стороні продавця діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності. Як наслідок, включена СПД-ФО ОСОБА_1 до податкового кредиту сума податку на додану вартість 33971,05грн. не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку-продавця.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт(послуг) - актом-прийняття робіт (послуг) чи банківським документом ,який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг)(підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168).

Враховуючи вище викладене, платником безпідставно відносились до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, не підтверджені податковими накладними.

Представники сторін до суду не з'явились, про час та місце судового засідання сторони були повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного від 08.09.09р. без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, проведеною Криничанською міжрайонною державною податковою інспекцією (акт перевірки №154/170/НОМЕР_1 від 08 серпня 2008 року) встановлено порушення: пп.7.2.4, п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168 (далі - Закон №168), в результаті чого занижено ПДВ у розмірі 33971, в тому числі по періодах: вересень 2006 року - 8684,05 грн.; листопад 2006р. - 7200грн. грудень 2006р. - 18087грн.

У періоді, що перевірявся, а саме, у вересні, листопаді та грудні 2006 року ФОП ОСОБА_1 мав взаємовідносини із ПП «Рудсервіс»(код ЄДРПОУ 31223435, м.Кривий Ріг).

Виявлено, що ПП «Рудсервіс»при здійснені операцій з продажу товарів ФОП ОСОБА_1 надавались первинні бухгалтерські та податкові документи, в яких окремим рядком виділяється сума податку на додану вартість, а саме: податкова накладна № 127 від 04.09.2006р. - на суму ПДВ 8684,05 грн., податкова накладна № 143 від 10.11.2006р. - на суму ПДВ 7200 грн., податкова накладна № 148 від 15.12.2006р. - на суму ПДВ 18087 грн. Всього ПП «Рудсервіс» поставлено товару на загальну суму 203826,32 грн., в т.ч. ПДВ - 33971,05 грн. Дана сума податку на додану вартість приватним підприємцем ОСОБА_1 включена до податкового кредиту в декларації за вересень, листопад, грудень 2006 року.

У податкових накладних ПП «Рудсервіс»вказано індивідуальний податковий номер -312234304843, номер свідоцтва платника податку на додану вартість - 04891358, однак, рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рога від 05.10.2007 року по справі №2а-120/07 визнано недійсними: запис про державну реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства «Рудсервіс», ідентифікаційний код - 31223435 з 06.12.2000р.; всі первинні документи бухгалтерського та податкового обліку з реквізитами приватного підприємства «Рудсервіс»за підписом ОСОБА_2

Також, відповідно протоколу Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м.Кривий Ріг від 08.02.2006 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість №04891358 індивідуальний податковий номер 312234304843.

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митні території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку-продавцем, визначає підпункт 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку-продавця (пункт 18).

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що інформація на паперових носіях, складена на підставі неправдивих даних про засновника підприємства та підписана невідомою особою іменем ОСОБА_2, не може розглядатись у якості документів первинного бухгалтерського та податкового обліку

До того ж, у податковій накладній №127 від 04.09.2006 року на місці підпису керівника ПП «Рудсервіс»зазначено прізвище «ОСОБА_3І.»у той час як керівником підприємства згідно документів є ОСОБА_2, а на податкових накладних №143 від 10.11.2006 року та №148 від 15.12.2006 року прізвище керівника підприємства взагалі відсутнє.

Крім того слід зазначити наступне.

Відповідно до підпункту 7.2.4 п 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Як зазначено вище, свідоцтво платника ПДВ ПП «Рудсервіс»анульовано у встановленому порядку 08.02.2006 року.

Таким чином, висновки перевіряючих про завищення позивачем показників податкового кредиту з ПДВ та податкові повідомлення -рішення від 14.08.2008 р. є законними та обґрунтованими, що спростовує доводи апеляційної скарги.

Відповідно до ст..200 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з викладеного, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду 08 вересня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.А. Проценко