Рішення

від 20.02.2013 по справі 5006/6/171/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.02.13 р. Справа № 5006/6/171/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик», м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», м. Маріуполь Донецької області

про стягнення 7 170,37 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Амеліна Т.М. - представник по довіреності від 31.12.12р.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик», м. Горлівка Донецької області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», м. Маріуполь Донецької області суми основного боргу у розмірі 5 673,90 грн., 20% річних у розмірі 673,75 грн., пені у розмірі 425,54 грн. та штрафу у розмірі 397,18 грн. (Усього 7 170,37 грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №42 від 04.05.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію повідомлення від 04.05.2012р., копії видаткових накладних №8953/8874 від 05.05.2012р., №9977/9874 від 19.05.2012р., копії податкових накладних №375/0020 від 05.05.2012р., №1377/0020 від 19.05.2012р.

Слухання справи відкладалось, у зв»язку з неявкою відповідача у засідання суду.

Відповідач в судові засідання без пояснення причин жодного разу не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про судовий розгляд шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

Проте, поштовий конверт був повернутий підприємством за закінченням терміну зберігання.

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п.3.9.1 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

У судовому засіданні 20.02.2013р. представник Позивача підтримав позовні вимоги, наполягаючи на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а повторна неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача у світлі приписів ст.ст.4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає вирішенню спору.

Вислухавши у судовому засіданні представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

4 травня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик» м.Горлівка, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», м. Маріуполь Донецької області був укладений договір поставки № 42, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов"язання передати у власність покупця алкогольні напої, а відповідач (далі по тексту-покупець) зобов"язався прийняти та оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього договору. Постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів „Інкотермс" в редакції 2000р. (п.1.1, 3.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір поставки №42 від 04.05.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

На виконання вимог п.3.6 договору Покупцем були надані зразки підписів осіб уповноважених приймати товар та підписувати товаросупровідні документи, які відображені у повідомленні від 04.05.2012р.

Розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 7 календарних днів з дня отримання товару (п. 6.1 договору).

Згідно п. 9.6 договору він чинний протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри його розірвати або змінити договір за один місяць до його закінчення, даний договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що по видатковим накладним №8953/8874 від 05.05.2012р., №9977/9874 від 19.05.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача, зазначена у повідомленні від 04.05.2012р., отримала товар на загальну суму 5673,90грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов п. 6.1 договору, отриманий товар частково сплачений у сумі 5673,90грн.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 5673,90грн.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 20% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 9.2 договору сторони збільшили розмір річних до 20 відсотків.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 20% річних за періоди з 13.05.2012р.-17.12.2012р., з 27.05.2012р.-17.12.2012р. проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 6.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 673,75 грн. 20% річних в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 425,54 грн. пені, яка нарахована за періоди з 13.05.2012р.-11.11.2012р., з 27.05.2012р.-25.11.2012р. за прострочення оплати товару відповідно до п. 7.1 договору та 397,18грн. штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості за прострочення оплати понад 30 днів, нарахований відповідно до п. 7.1 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Оскільки, відповідачем не були виконанні належним чином зобов'язання щодо оплати товару, це стало підставою для застосування господарських санкцій, передбачених п. 7.1 договору.

Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів -підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 6.1 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 7.1 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 425,54 грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.

В пункті 7.1 договору сторонами самостійно узгоджено, що за порушення строків оплати понад 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 7% від суми боргу.

Позивачем законно нарахований штраф в розмірі 397,18 грн. за порушення договірних зобов'язань в частині оплати товару, тому господарський суд задовольняє цю вимогу в повному обсязі, оскільки сторонами самостійно визначений вид відповідальності та її розмір, а також позивачем доведений факт прострочення строків поставки товару та наданий обґрунтований розрахунок сум.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик», м. Горлівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», м. Маріуполь Донецької області про стягнення 7 170,37 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Епоха Лаундж», м. Маріуполь Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера логістик», м. Горлівка Донецької області суму основного боргу у розмірі 5 673,90 грн., 20% річних у розмірі 673,75 грн., пеню у розмірі 425,54 грн,. штраф у розмірі 397,18 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 20.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25.02.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.