Ухвала

від 24.07.2012 по справі 9101/85051/2012

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2012 р. справа № 2а/0470/10567/11 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Проценко О.А. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Ліпіній О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі № 2а/0470/10567/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, скасування наказу, визнання нечинним акта перевірки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: - визнати неправомірними дії Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Баканова О.П., пов'язані з проведенням 14 квітня 2011 року позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 14 квітня 2011 року, складання розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства України; - скасувати наказ Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області від 13.04.2011 року № 411-П; - визнати нечинним акт перевірки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій та скасування наказу відмовлено; в частині позовних вимог про визнання акту перевірки -провадження у справі закрито.

Не погодившись із судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про правомірність проведеної перевірки на підставі вимоги прокурора, яка здійснена також в порушення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Недійсність вимоги прокурора про проведення перевірки є підставою для визнання недійсним і наказу відповідача від 13.04.2011 року про проведення позапланової перевірки. Позивач наполягав на тому, що завезені ним на власну земельну ділянку щебень і щебнево-піщана суміш із шлаків металургійних є будівельним матеріалом, а не відходами, що виключає його відповідальність, проте суд першої інстанції необґрунтовано відхилив ці доводи. Також апелянт вважає неправильним і розрахунок збитків, здійснений відповідачем.

У судовому засіданні апелянт підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та пояснив суду, що він є власником земельної ділянки, на яку завіз будівельний матеріал. Порушень вимог природоохоронного законодавства ним не допущено, тому висновки, що викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, розрахунок розміру заподіяних збитків є неправильним, тому суму збитків він не повинен відшкодовувати.

Представник Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області просив суд залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що ухвалена у відповідності із нормами процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права. Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, у тому числі, і те, що на момент проведення перевірки ОСОБА_1 не мав права власності на земельну ділянку, оскільки Державний акт не пройшов державної реєстрації. Крім того, позивач самовільно, без наявності дозволів засипав частину земельної ділянки шлаком, тобто відходами металургійного виробництва, які він придбав на заводі ім. Петровського, що є порушенням ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель». Розрахунок розміру збитків, заподіяних позивачем, здійснений на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 171 від 07.10.1997 року.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, Новомосковським міжрайонним прокурором 13 квітня 2011 року на адресу начальника Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області в порядку статей 8,20 Закону України «Про прокуратуру»направлена вимога № 1840 вих. про проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного та земельного законодавства ОСОБА_1 на території Меліоративненської селищної ради Новомосковського району на земельній ділянці, площею 5610 кв.м. (кадастровий номер 1223255800:01:007:0012).(а.с.82). Наказом заступника начальника Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області № 411-П від 13 квітня 2011 року державному інспектору з охорони навколишнього природного середовища Дніпропетровської області Баканову О.П. доручено проведення вказаної перевірки з 13.04 по 15.04.2011 року (а.с.84), і йому в цей же день видано відповідне направлення № 4-2583-11-3 (а.с.85). За наслідками перевірки 14 квітня 2011 року складений Акт, в якому зазначено про те, що частина земельної ділянки засипана шлаком. Ця обставина підтверджена, у тому числі, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_1 від 14.04.2011 р. Проектної документації з розділом ОВНПС, погодженої згідно чинного законодавства гр. ОСОБА_1 на час перевірки не надано, що є порушенням статей 20, 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища». В результаті відсипки шлаком земельної ділянки порушуються вимоги статті 164 Земельного кодексу України, статті 35 Закону України «Про охорону земель», статті 17, 21, 33 Закону України «Про відходи»(а.с.86-87). Згідно розрахунку (додаток № 1 до акту перевірки) визначений розмір збитків, заподіяних державі засміченням земельних ресурсів внаслідок порушення природоохоронного законодавства України, який складає 2 786 664 грн. (а.с.89).

ОСОБА_1 не погодився із діями відповідача по проведенню перевірки та складанням розрахунку збитків, із наказом про призначення перевірки, із актом перевірки, оскарживши їх у судовому порядку. Так, позивач вважає протиправною перевірку, проведену відповідно до вимоги прокурора і в період дії Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про прокуратуру" вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки. Отже, вимога органів прокуратури України є підставою для проведення контролюючими органами самостійних перевірок. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя. Отримавши законну вимогу прокурора, відповідач, як орган державного контролю, був зобов'язаний її виконати, тобто призначити і провести перевірку. Для здійснення перевірки керівником або його заступником видається наказ, як це передбачено п.2.2 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 18/16034 від 15.01.2009 р.

Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, призначив (видав наказ та направлення), провів та оформив результати перевірки дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства України на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Доводи апелянта щодо протиправності дій відповідача та наказу про проведення перевірки не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставами для його скасування.

Щодо оскарження дій відповідача по складанню розрахунку розміру відшкодування збитків, колегія суддів зазначає, що позивачем ставиться під сумнів правильність визначення розміру збитків. Розрахунок не є нормативно-правовим актом або правовим актом індивідуальної дії, тому його оскарження в порядку адміністративного судочинства не передбачено. Однак, правильність та обґрунтованість визначення розміру збитків має доводитись під час вирішення спору про стягнення цієї суми у судовому порядку у випадку пред'явлення такого позову Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області.

Стосовно визнання нечинним акту перевірки, колегія суддів зазначає, що оскільки акт перевірки -це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення, його оскарження в порядку адміністративного судочинства не передбачено, тому суд правильно закрив провадження у справі за цією вимогою.

Однак, у формі постанови викладається судове рішення, яким суд вирішує спір по суті ( частина 1 статті 158 Кодексу адміністративного судочинства України). Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали, про що прямо зазначено у частині 2 статті 158 цього ж Кодексу. Суд першої інстанції, здійснивши процесуальне правонаступництво відповідача та закривши провадження у справі в частині позовних вимог постановою, припустився порушень норм процесуального права, проте вони не призвели до неправильного вирішення справи, а відтак, не можуть бути підставою для скасування оскарженого рішення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія судді дійшла висновку про залишення оскарженого рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195-196, 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі № 2а/0470/10567/11 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, скасування наказу, визнання нечинним акта перевірки -залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: Т.І. Ясенова