Рішення

від 26.02.2013 по справі 5015/5519/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.13 Справа№ 5015/5519/12

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут ім. Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс», м. Львів

про: стягнення 34 287,39 грн. заборгованості за договором оренди № 129-10 від 01.05.2010р. та зобов'язання звільнити незаконно зайняті приміщення

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Харко Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Струтинська Д.С. (довіреність б/н від 04.01.2013 року)

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 26.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут

ім. Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс», м. Львів про стягнення 34 287,39 грн. заборгованості за договором оренди № 129-10 від 01.05.2010р. та зобов'язання звільнити незаконно зайняті приміщення.

Ухвалою суду від 29.12.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 10.01.2013 року. Ухвалою суду від 10.01.2013 року розгляд справи відкладено на 05.02.2013 року. В судовому засіданні 05.02.2013 року оголошено перерву до 26.02.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням відповідачем умов Договору оренди № 129-10 нежитлових приміщень від 01.05.2010 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 34 287,39 грн.

Представник позивача в судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 10.01.2013 року виконав, позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 10.01.2013 року не виконав, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

01 травня 2010 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено Договір оренди № 129-10 нежитлових приміщень (Договір).

Відповідно до п.1 Договору, орендодавець зобов'язується передати, а орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування нежитлове приміщення, (надалі - Майно), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 4, загальною площею 19,7 кв. м.

Відповідно до п. 2.1. Договору, орендоване приміщення надається для розміщення офісу орендаря - кім. № 129 загальною площею 19,7 кв. м на першому поверсі й орендар реалізує своє право користування орендованим приміщенням таким чином, щоб його дії не суперечили чинному законодавству України та не створювали перешкод і не обмежували прав інших орендарів та орендодавця у будівлі за адресою - Львів, вул. Володимира Великого, 4.

Актом здачі-приймання приміщень від 01.05.2010 року орендар прийняв приміщення кімнати № 129 загальною площею 19,7 кв. м. на першому поверсі будівлі, що знаходиться у власності орендодавця по вул. Володимира Великого, 4 у м. Львові.

Додатковою угодою № 1 від 01.08.2011 року до Договору оренди були внесені зміни до розділу 1 "Предмет договору", розділу 2 "Мета оренди" (п. 2.1.), розділу 4 "Плата за користування майном та порядок здійснення розрахунків" (п. 4.1., 4.2.), у розділ 5 "Обов'язки орендаря" (п.5.1.14.) та у розділ 10 "Форс-мажорні обставини" (п.10.1.)

На виконання Додаткової угоди №1 від 01.08.2011р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування приміщення кімнат № 104, 105, 105а, 127, 129, 131 загальною та корисною площею 451,0 кв. м., склад XXXVII на цокольному поверсі загальною і корисною площею 131,7 кв. м., частину вестибюлю загальною та корисною площею 74,4 кв. м. у будівлі Орендодавця, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 4.

Строк дії Договору оренди закінчився 31.12.2011р. Пунктом 11.1 Договору оренди передбачено, що термін чинності договору може бути продовжений виключно шляхом укладення нового договору, однак новий договір між сторонами не укладався.

Відповідач 01.08.2012 року повернув позивачу частину приміщень, а саме: кімнати № 127, 129, 131 загальною площею 78,6 кв. м згідно Акту здачі-приймання приміщень.

Станом на день подання позовної заяви у користуванні орендаря залишились приміщення кімнат № 104, 105, 105а, склад XXXVII на цокольному поверсі, частина вестибюлю загальною площею 598,2 кв. м.

Пунктом 4.6. Договору передбачено, що після закінчення строку дії Договору, його розірвання з підстав визначених в цьому Договорі, або у випадках відмови орендаря від оренди приміщень відповідно до умов цього Договору, орендна плата та інші платежі передбачені Договором сплачуються по день фактичної здачі приміщень орендодавцю згідно з Актом приймання-передачі, в зв'язку з чим договір буде чинним в частині виконання орендарем зазначених зобов'язань по поверненню орендодавцю приміщення за Актом та оплаті зазначених платежів до виконання цих зобов'язань.

Оскільки орендар фактично продовжував користуватися приміщеннями орендодавця, останній виставляв до оплати рахунки на умовах, визначених Договором та Додатковою угодою № 1 від 01.08.2011 року. Орендар оплачував фактичне користування приміщеннями орендодавця по вересень 2012 року, за користування приміщеннями у жовтні-листопаді 2012 року орендар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість перед орендодавцем у розмірі 34 287,39 грн.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою оплатити заборгованість та звільнити незаконно зайняті приміщення, які належать позивачу на праві власності, оскільки строк дії Договору закінчився 31.12.2011 року (вимога № 1/479-1 від 30.10.2012 року, лист-вимога № 1/495-1 від 09.11.2012 року). Однак відповідач на вимоги позивача не відреагував.

31.01.2013 року позивач подав через канцелярію суду заяву за вх. № 2877/13 про уточнення позовних вимог відповідно до якої вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог враховуючи орендну плату за грудень 2012 року, що становить 29 743,51 грн. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача 64 030,90 грн. заборгованості.

Відповідно до п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством. Якщо ж до заяви про збільшення розміру позовних вимог не додано доказів сплати суми судового збору у встановленому порядку та розмірі (з урахуванням такого збільшення), то відповідна заява повертається господарським судом на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, а у разі якщо відповідні недоліки виявлено після прийняття господарським судом заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд стягує несплачені в установленому порядку та розмірі суми судового збору за результатами розгляду справи на підставі статті 49 ГПК.

Дане уточнення до позовної заяви є фактично зміною розміру позовної вимоги майнового характеру, подане до початку розгляду справи по суті, відтак приймається судом до розгляду.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив, доказів погашення заборгованості та повернення орендованого приміщення не подав, поважності причин неявки та невиконання вимог попередніх ухвал суду не навів.

Таким чином, станом на час прийняття рішення у матеріалах справи відсутні докази, які би свідчили протилежне, тобто докази, про повернення орендарем приміщення кімнат № 104, 105, 105а, складу XXXVII на цокольному поверсі, частини вестибюлю загальною площею 598,2 кв. м. та оплату за користування неповернутих орендодавцеві приміщень у з в'язку з відсутністю доказів повернення (відсутній акт прийому-передачі).

З урахуванням зазначеного, суд вважає підставними та обґрунтованими вимоги позивача про стягнення 64 030,90 грн. заборгованості за Договором оренди № 129-10 від 01.05.2010 року та зобов'язання звільнити незаконно зайняті приміщення, а саме: приміщення кімнат № 104, 105, 105а, складу XXXVII на цокольному поверсі, частини вестибюлю загальною площею 598,2 кв. м. Доказів сплати заборгованості, які були предметом первинних позовних вимог та збільшених вимог після порушення провадження у справі не додано, а відтак, у суду є підстави вважати, що така заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача. Як вбачається з матеріалів справи позивачем оплачений судовий збір у розмірі 1 701 грн. У цьому провадженні розглядались позовні вимоги майнового та немайнового характерів. Відтак, сума судового збору за звернення таких двох позовних вимог складає 2682, 5 грн. = (1 609,5 грн. + 1 073 грн.). За таких обставин судовий збір у розмірі 981, 5 грн. слід додатково стягнути з відповідача в дохід державного бюджету.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс», 79008, м. Львів, пл. Яворського, 1/7 (ідентифікаційний код юридичної особи 34942920) звільнити зайняті ним приміщення кімнат № 104, 105, 105а, складу XXXVII на цокольному поверсі, частини вестибюлю загальною площею 598,2 кв. м. за адресою: м. Львів, вул. Володимира Великого, 4, а саме приміщення кімнат

№ 104, 105, 105а, склад XXXVІІ на цокольному поверсі, частина вестибюлю загальною площею 598,2 кв. м. та повернути вказані приміщення за актом прийому-передачі Приватному акціонерному товариству «Український науково-дослідний інститут ім. Т. Г. Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 4 (ідентифікаційний код юридичної особи 02477019).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс», 79008,

м. Львів, пл. Яворського, 1/7 (ідентифікаційний код юридичної особи 34942920) на користь Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут ім. Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія», 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, 4 (ідентифікаційний код юридичної особи 02477019) 64 030,90 грн. заборгованості та 1 701 грн. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денді-Імпекс», 79008, м. Львів, пл. Яворського, 1/7 (ідентифікаційний код юридичної особи 34942920) в дохід державного бюджету 981,50 грн. судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.02.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А